 |
Антс Лаанеотс розповів про функції, які виконуватиме Центр: «Перше завдання – покращити захист інтернетівського простору НАТО та його можливостей. Друга мета – розвинути механізми міжнародної співпраці у кібернетичному захисті. Далі долучитися до розвитку та доктрини Північноатлантичного альянсу із захисту веб-простору. Також ми займатимемося організацією навчань із кібернетичної оборони. І останнє: ми братимемо участь у дослідженнях та моделюванні можливих ситуацій. Проте не всі питання роботи Центру відкриті для публіки».
Інтернет став однією з ділянок «воєнних дій»
Головував на презентації Центру генерал Джеймс Матіс, до компетенції якого входять питання трансформації Альянсу. Тож, не називаючи конкретних ситуацій, він зазначив, що сьогодні є нагальна потреба захистити від ворожих посягань веб-простір НАТО. Бо нині це така ж ділянка для воєнних дій, як і наземний, повітряний чи водний простір.
Тобто, йде мова про нові методи ведення воєн. Адже веб-ресурси НАТО, що містять секретну військову інформацію, банківські дані, листування також можуть зазнавати терористичних атак та ворожих зазіхань.
В Естонії найбільший досвід щодо кібернетичних атак
Тож сьогодні до створення центру, ідея якого належить Естонії, долучилися також Німеччина, Італія, Іспанія, Словаччина, Литва та Латвія. Всі вони поставили підписи під меморандумом про взаєморозуміння стосовно напрямків роботи Центру кібернетичного захисту. У майбутньому до них мають приєднатися й інші країни-союзниці Альянсу.
Виявилося, що саме Естонія, яка виглядає досить малою поряд із такими «важковиками» НАТО, як Німеччина чи Італія, має найбільший досвід щодо кібернетичних атак. Особливо після минулорічних атак російських хакерів, спрямованих на естонські державні установи та банки. Тоді блокування відомчих сайтів було нібито «помстою» за перенесення за межі Таллінна радянського меморіалу на честь російських вояків Другої світової війни.
Отож в Естонії вже є пристойна база та фахівці, навчені гірким досвідом минулого року.