Впливовий британський тижневик Economist називає передачу влади в Кремлі «дивним кремлівським весіллям». «Вони прибули окремо, але вийшли разом», – наводить часопис першу паралель зі шлюбною церемонією: «Як наречений у церкві, Володимир Путін прибув на церемонію перший. І після того, як він зайняв своє місце, а неподалік можна було побачити і Патріарха Православної церкви, телевізійні камери переключилися на кортеж, так би мовити, «нареченої». Медведєв зайшов і став поруч із Путіним».
На думку співрозмовниці британського видання, політолога Лілії Шевцової, Путін та кремлівська еліта кілька разів серйозно принизили Медведєва і перед інавгурацією, коли по телебаченню показували прощання Путіна з кабінетом міністрів, яке не залишало сумнівів у тому, хто почувається керівником.
Але попри те, що частина повноважень уже перейшла до нового прем’єра, Володимира Путіна, кремлівське крісло залишається дуже впливовим. Тож якщо новий президент захоче встановити свої правила гри, йому потрібно буде діяти швидко, вважає Economist.
Американський долар іде догори?
Газета британської ділової еліти Financial Times розповідає про те, що Сполучені Штати і Європа об’єдналися в бажанні підтримати посилення долара. Долар досяг своєї найвищої відмітки щодо євро за останні півтора місяця. А один американський посадовець прокоментував це так, що ринки приділяли занадто багато уваги короткотерміновим слабкостям американської економіки і не зважали на добрі середньотермінові перспективи Європи та Америки. Низький долар, за словами неназваного високопосадовця США, не є в інтересах ані Європи, ані Америки.
За словами співрозмовників британського видання, урядовці по обидва боки Атлантики хочуть уникнути різких коливань на валютному ринку, поки інвестори не збагнули, що американська економіка не наближається до спаду, а європейська, навпаки, уповільнюється.
Вони також хочуть зупинити різке зростання цін на нафтопродукти, що пов’язане зі слабким доларом. Проте якихось конкретних кроків європейські та американські урядовці не планують, сподіваючись, що центральні банки зможуть самостійно донести добрі новини з реального економічного сектору та про зміни у монетарній політиці, які могли б підтримати зростання долара.