На зміну полякам, які два роки через неможливість імпорту їхнього м’яса до Росії блокували укладення нової угоди про стратегічне партнерство між Брюсселем та Москвою, прийшли литовці, бо, як зауважує «Економіст», їхні європейські партії напередодні парламентських виборів програють у рейтингах проросійським силам у Литві. Разом із тим Литва боїться, що Москва може вчинити з нею так само, як і з Грузією, і тому вимагає від ЄС твердішої позиції щодо Росії. Як і коли активізуються переговори щодо угоди, Росію, на думку авторів «Економіста», мало хвилює.
І на завершення лондонський часопис наводить думку відомого європейського експерта Катінки Бариш, яка вважає сумнівним, що «можна вирішити всі проблеми з Росією з допомогою юридичного документа».
Лондонська «Файненшел Таймз» вважає, що ЄС та Сербія здійснили гідний похвали крок, підписавши Договір про асоціацію і стабілізацію. Це, як пише газета, дозволить «визволити Сербію з ізоляції». «Файненшел Таймз» переконана, що, незважаючи на труднощі стосунків ЄС із Сербією, тут необхідно рухатися вперед і не боятися відмовлятися від заборон на розширення ЄС. Газета попереджає, що з Балканами поза межами ЄС «у самому серці Європи залишиться небезпечна діра».
Відомий оглядач «Файненшел Таймз» Філіп Стівенз розмірковує в кінці тижня на тему різноманітних характеристик визначальних рис сучасної епохи, що їх дає маса експертів, політологів, філософів та істориків. Стівенз іронізує, що теорій, які претендують на вичерпне визначення сучасного глобального порядку, легіон, але більшість із них, як і примітивна та приваблива «фразочка» «кінець історії», практично ніколи не витримують перевірки «передбачувано непередбачуваною практикою».
Стівенз вважає, що це стосується і останнього винаходу американця Роберта Кагана, коли той чіпляє ще один ярлик на сучасний світ під назвою «повернення історії». Оглядач «Файненшел Таймз» сам переконаний, що сучасний світ не відповідає ні ярликові «зоряного часу однополярності», бо США втрачають свою гегемонію, ні тому ж каганівському «поверненню історії», бо історія, як зауважує Стівенз, «ніколи нас і не залишала».
Автор статті в лондонському часописі на завершення з обережністю прогнозує повільне вповзання сучасного світу в еру невизначеності та «великих змін», коли лише «конкретні рішення народів і урядів» визначатимуть кожний поворот людства.