
«Книга пам’яті» стане ще одним науковим виданням у 2008 році, який оголошений роком пам’яті жертв Голодомору. У збірник вперше увійдуть унікальні матеріали з архівних установ Західної України.
У 1932 році за ініціативи і підтримки митрополита УГКЦ Андрея Шептицького у Львові була створена організація рятункової акції потерпілим від штучного голодомору в Україні. Митрополит написав лист-протест у справі голоду в Східній Україні до світової спільноти і знане послання «Україна в передсмертних судорогах».
А нещодавно науковці архіву знайшли невідоме пастирське послання митрополита до духовенства та вірних на Великдень 1936 року. Три роки після великого голоду в Україні Андрей Шептицький відкрито застерігає людей від «найбільших ворогів людства – комуністів, які промовляють доброю українською мовою і удають правдивих патріотів, а насправді селянство від них терпить нечувані муки. Митрополит говорить про обкрадених селян, яким буцімто уже дозволяють тримати худобу, але її не мають прості люди за що купити і чим годувати».
Завідувач сектору інформації та наукового використання документів ЦДІА України у Львові Ігор Смольський розповів Радіо Свобода: «У нас в особових фондах зберігаються матеріали Назарука і Шептицького про діяльність громадського комітету порятунку, є матеріали про конференцію у Відні. Є різні документи, наприклад, телеграма української парламентської репрезентації до голови Ліги нації міністра Монквеля, лист генерального секретаріату у справі голодомору, лист Українського громадянського комітету порятунку у Празі».
Українці за кордоном передбачали голодомор як наслідок колективізації
У «Книгу пам’яті» увійде також інформація з мікрофільмів, наданих Варшавською національною бібліотекою. У них міститься архів українського громадянського комітету рятунку України, а також матеріали про діяльність закордонних комітетів у Бельгії, Женеві, Берліні, Лондоні, Парижі, Празі. Лише ці назви європейських міст свідчать як світова громадськість реагувала на Голодомор, але його так і не визнавала Радянська Україна.
«Книга пам’яті» – це ще один збірних документів, який ще глибше дасть уявлення про масштаби трагедії, яку українська громадськість за кордоном передчувала як наслідок колективізації.