Звістка про наявність нафтопродуктів в українській олії викликала резонанс не лише в Євросоюзі.Міністерство сільського господарства Марокко заявило, що відкликає з ринку імпортовану 2008 року українську олію для повторної перевірки – попри те, що раніше якість цієї продукції була визнана належною.
Нинішній скандал може бути проявом конкурентної боротьби, вважає президент української аграрної конфедерації Леонід Козаченко. Адже Україна сьогодні виходить на лідерські позиції на світових і, зокрема, європейських ринках як постачальник олії. Тому бізнес-структури, які досі домінували на цих ринках, можуть намагатися позбутися конкурента.
«Ми перемагали на багатьох міжнародних конкурсах»
Сам Леонід Козаченко не сумнівається в якості української продукції: «Дуже важко стверджувати, що вся українська продукція є неякісною – можливо, одна якась партія, не з причин української сторони, а з причин перевізника, який по дорозі від Іллічівська до Гамбурга, скажімо, налив пляшку нафти в цю цистерну з олією, а потім зробили висновок, що це винуваті українці, чи щось подібне. Я хочу ствердити, що наша продукція є дуже якісною. Ми перемагали на багатьох міжнародних конкурсах із контролю якості цієї продукції».
Однак для того, щоб довести це, потрібні скоординовані зусилля українських бізнесменів та уряду із залученням дипломатичних структур. Тільки рішучими й узгодженими діями можна відстояти добре ім’я українських виробників, стверджує Леонід Козаченко.
«Все залежатиме зараз від того, наскільки уряд зможе підключити дипломатичні структури для допомоги суб’єктам господарювання, щоб довести неправдивість цих звинувачень», – зазначив президент української аграрної конфедерації.
Схожа ситуація виникла 2002 року, коли Україна вийшла на 3 місце у світі як постачальник зерна. Тоді в партіях українського зерна в Бразилії, Канаді та Єгипті «раптом» знайшли карантинні шкідники, що унеможливлювало його постачання на ринки цих країн. Однак втручання на дипломатичному рівні тоді допомогло довести неправдивість звинувачень.
Контроль якості є проблемним питанням для України
Нинішній інцидент із українською олією є нагодою звернути увагу на суттєву проблему, яку Україна успадкувала від Радянського Союзу, каже директор економічних програм Центру імені Разумкова Василь Юрчишин. Ідеться про гонитву за кількістю виробленої продукції і неналежний контроль за її якістю. Хоча в цьому конкретному інциденті справа може бути й в іншому, зауважує експерт.
«Я не знаю, як у цьому конкретному випадку, але, на жаль, контроль якості для України ще може тривалий час залишатися проблемним питанням. На жаль, може статись так, що технологічно не завжди дотримується належна чистота, належна якість», – зазначив Василь Юрчишин.
Наразі розслідування щодо того, яким чином нафтопродукти могли потрапити в партію української олії, триває, подробиць про його перебіг у Єврокомісії не повідомляють.
Нинішній скандал може бути проявом конкурентної боротьби, вважає президент української аграрної конфедерації Леонід Козаченко. Адже Україна сьогодні виходить на лідерські позиції на світових і, зокрема, європейських ринках як постачальник олії. Тому бізнес-структури, які досі домінували на цих ринках, можуть намагатися позбутися конкурента.
«Ми перемагали на багатьох міжнародних конкурсах»
Сам Леонід Козаченко не сумнівається в якості української продукції: «Дуже важко стверджувати, що вся українська продукція є неякісною – можливо, одна якась партія, не з причин української сторони, а з причин перевізника, який по дорозі від Іллічівська до Гамбурга, скажімо, налив пляшку нафти в цю цистерну з олією, а потім зробили висновок, що це винуваті українці, чи щось подібне. Я хочу ствердити, що наша продукція є дуже якісною. Ми перемагали на багатьох міжнародних конкурсах із контролю якості цієї продукції».
Однак для того, щоб довести це, потрібні скоординовані зусилля українських бізнесменів та уряду із залученням дипломатичних структур. Тільки рішучими й узгодженими діями можна відстояти добре ім’я українських виробників, стверджує Леонід Козаченко.
«Все залежатиме зараз від того, наскільки уряд зможе підключити дипломатичні структури для допомоги суб’єктам господарювання, щоб довести неправдивість цих звинувачень», – зазначив президент української аграрної конфедерації.
Схожа ситуація виникла 2002 року, коли Україна вийшла на 3 місце у світі як постачальник зерна. Тоді в партіях українського зерна в Бразилії, Канаді та Єгипті «раптом» знайшли карантинні шкідники, що унеможливлювало його постачання на ринки цих країн. Однак втручання на дипломатичному рівні тоді допомогло довести неправдивість звинувачень.
Контроль якості є проблемним питанням для України
Нинішній інцидент із українською олією є нагодою звернути увагу на суттєву проблему, яку Україна успадкувала від Радянського Союзу, каже директор економічних програм Центру імені Разумкова Василь Юрчишин. Ідеться про гонитву за кількістю виробленої продукції і неналежний контроль за її якістю. Хоча в цьому конкретному інциденті справа може бути й в іншому, зауважує експерт.
«Я не знаю, як у цьому конкретному випадку, але, на жаль, контроль якості для України ще може тривалий час залишатися проблемним питанням. На жаль, може статись так, що технологічно не завжди дотримується належна чистота, належна якість», – зазначив Василь Юрчишин.
Наразі розслідування щодо того, яким чином нафтопродукти могли потрапити в партію української олії, триває, подробиць про його перебіг у Єврокомісії не повідомляють.