У квітні 1918 року в українського уряду стався конфлікт із командуванням німецької армії, яка разом з українським військом визволяла Україну від російських більшовиків. Штаб групи німецьких армій «Київ» став шукати можливостей змінити уряд. І 24 квітня начальник штабу генерал Вільгельм Гренер та генерал Павло Скоропадський домовилися про нейтралітет німецької армії у разі державного перевороту.
29 квітня Центральна Рада ухвалила Конституцію та обрала Михайла Грушевського президентом УНР. Одночасно з’їзд Союзу хліборобів-власників, що проходив у приміщенні цирку «Гіппо-палас» (біля нинішнього Майдану Незалежності), проголосив Скоропадського гетьманом всієї України. На з’їзді Скоропадський заявив: «Не задля власної користі беру на себе тягар тимчасової влади. Ви самі знаєте, що всюди шириться анархія і що тільки тверда влада може завести лад. На вас, хлібороби, і на статечних кругах населення буду спиратися і молю Бога, щоб дав нам сили і твердості врятувати Україну».
Центральну Раду захищали лише Січові Стрільці
До кінця дня озброєні загони прихильників Скоропадського зайняли головні державні установи столиці, крім будівлі Центральної Ради, яку обороняли Січові Стрільці. Ввечері гетьман запросив командира стрільців Євгена Коновальця на переговори. Пізніше Коновалець згадував: «Гетьман запропонував мені, щоб січові стрільці перейшли в його службу. На це я відповів, що стрілецьке військо не може через ніч переходити з табору до табору лише тому, що хтось ставить нас перед доконаним силою фактом».
Опівночі стрільці на пропозицію німецького штабу відійшли до Луцьких казарм, там вранці були оточені німецькими частинами і на почесних умовах роззброїлися. У «Грамоті до всього українського народу» гетьман оголосив про розпуск Центральної Ради і про прийняття на себе всієї повноти влади.
29 квітня Центральна Рада ухвалила Конституцію та обрала Михайла Грушевського президентом УНР. Одночасно з’їзд Союзу хліборобів-власників, що проходив у приміщенні цирку «Гіппо-палас» (біля нинішнього Майдану Незалежності), проголосив Скоропадського гетьманом всієї України. На з’їзді Скоропадський заявив: «Не задля власної користі беру на себе тягар тимчасової влади. Ви самі знаєте, що всюди шириться анархія і що тільки тверда влада може завести лад. На вас, хлібороби, і на статечних кругах населення буду спиратися і молю Бога, щоб дав нам сили і твердості врятувати Україну».
Центральну Раду захищали лише Січові Стрільці
До кінця дня озброєні загони прихильників Скоропадського зайняли головні державні установи столиці, крім будівлі Центральної Ради, яку обороняли Січові Стрільці. Ввечері гетьман запросив командира стрільців Євгена Коновальця на переговори. Пізніше Коновалець згадував: «Гетьман запропонував мені, щоб січові стрільці перейшли в його службу. На це я відповів, що стрілецьке військо не може через ніч переходити з табору до табору лише тому, що хтось ставить нас перед доконаним силою фактом».
Опівночі стрільці на пропозицію німецького штабу відійшли до Луцьких казарм, там вранці були оточені німецькими частинами і на почесних умовах роззброїлися. У «Грамоті до всього українського народу» гетьман оголосив про розпуск Центральної Ради і про прийняття на себе всієї повноти влади.