Пекін уперше погодився зустрітися з представником Далай-лами

За повідомленням агентства Сіньхуа, у зв’язку з неодноразовими проханнями Далай-лами «відповідний орган центрального уряду (Китаю) наступними днями зв’яжеться з особистим представником Далай-лами і проведе з ним консультації».

Речник тибетського духовного лідера в вигнанні Тензін Такла відразу привітав повідомлення з Пекіна як «крок у правильному напрямку». За його словами, тільки особисті зустрічі між двома сторонами можуть привести до вирішення тибетського питання.

Дотепер Пекін заявляв, що піде на переговори з Далай-ламою тільки в тому разі, якщо той відмовиться від ідеї незалежності Тибету й відкине насильство.

При цьому досі в Пекіні відкидали заяви Далай-лами якраз про це, заявляючи, що вони «нещирі».

Далай-лама хоче для Тибету лише автономії, захисту культури і свободи слова

Далай-лама ж не стомлюється знову й знову нагадувати, в чому полягають його прагнення.

«Я просто повторю, що, по-перше, ми не проти Китаю. Ми також стоїмо на позиції, що Тибет має залишитися частиною Китайської Народної Республіки, бо з погляду матеріального розвитку це принесе нам більші вигоди», – заявив тибетський лідер цього місяця.

Але матеріальним добробутом вимірюється не все: «Щоб забезпечити справжнє збереження унікальної культурної спадщини Тибету, буддизму й так далі, Тибет повинен також мати реальну автономію».

Далай-лама звернув увагу й на проблеми: «Власне, однією причиною неспокоїв у Тибеті є відсутність там свободи слова. Це таки проблема. Тому ми свідомо й послідовно виступаємо за розвиток демократії, свободи слова, свободи думки».

Водночас Далай-лама знову наголосив, що він проти будь-якого насильства, і нагадав свою незмінну позицію: якщо насильство в Тибеті триватиме, він піде в відставку як духовний лідер тибетців.

Допоміг міжнародний тиск?

Відтоді, як минулого місяця в Тибетському автономному регіоні Китаю спалахнули заворушення й поширилися й на інші китайські провінції, де живуть тибетці, Пекін опинився під міжнародним тиском із вимогами почати переговори з Далай-ламою.

Придушення цих демонстрацій за незалежність Тибету, які переросли в заворушення, викликало протести проти політики Китаю в цьому регіоні.

Як стверджують тибетці в вигнанні, внаслідок цього придушення загинуло понад 150 осіб. Китай же заявляє, що загинуло близько 20 осіб, і то від рук демонстрантів, а не китайських силових структур.

Ці протести супроводжують шлях естафети Олімпійського вогню цьогорічних літніх Олімпійських ігор у Пекіні.

Нинішнє оголошення з Пекіна надійшло через кілька годин по тому, як голова Європейської Комісії Жозе Мануель Баррозу під час візиту до Китаю провів переговори з керівництвом цієї країни й заявив після них, що сподівається на швидкі «позитивні зміни» в тибетському питанні.

Війська комуністичного Китаю вторглися до Тибету 1950 року – доти Тибет був незалежною державою. Наступного року Пекін офіційно анексував Тибет, приєднавши його до Китаю. Після придушення невдалого повстання проти китайської влади в Тибеті Далай-лама й чимало тибетців утекли 1959 року до вигнання до Індії й інших країн.

Матеріали до теми:

• Індійці закрили Делі для Олімпійського вогню • Олімпійський вогонь, що завжди був символом взаємоповаги між народами, став об’єктом для дисидентів • Подорож Олімпійського вогню світом перетворюється на битву за права Тибету