Зачарований красою Орелі, літописець краю Дмитро Яворницький свого часу називав цю долину «Палестиною», де в «медових берегах тече молочна вода». Наразі слова історика виглядають як поетичне перебільшення. Річкові плавні, такі багаті на флору й фауну, з кожним роком біднішають, а в орільській воді виявляють забруднюючі речовини.
Селище Гупалівка – на межі Царичанського та Магдалинівського районів. Узбережжя Орелі своєчасно не зміцнили. Весняна повінь минулого року розмила правий берег, і повноводна колись річка у цій місцині перетворилась на звичайний струмок. Гектари угідь вгору за течією, – це вже не пташине Ельдорадо, кажуть місцеві мешканці, а зона екологічного лиха.
Селищний голова Гупалівки Віктор Гавриленко розповів: «На території 60 тисяч гектарів угідь гніздилися десятки тисяч водоплавних птахів, у тому числі 10 видів, які занесені до Червоної книги. Тепер єноти, лисиці поїдають кладки, птиці ніде ховатись, вона летить в інші краї».
Людина небезпечніша за повінь
Весняні повені та літні посухи – не єдина біда Орелі. Екологи кажуть, більшої шкоди завдає діяльність людини. Десятки підприємств і фермерських господарств несанкціоновано скидають шкідливі речовини у воду, а на березі річки без будь-яких дозволів будуються котеджі.
За словами начальника відділу водних ресурсів державного управління охорони природного середовища в області Василя Андрєєва, спеціальна комісія виявила десятки грубих порушень природоохоронного законодавства.
«Цей процес іде інтенсивно, без врахування водоохоронного законодавства – йде самочинне будівництво на землях водного фонду, без проектної документації. Людина ґрунтовно втрутилася в життя Орелі, і казати, що це найчистіша річка Європи, на сьогодні вже просто некоректно», – зазначив Василь Андрєєв.
Спроби порятунку Орелі поодинокі
Торік керівництво каналу «Дніпро – Західний Донбас» спорудило дамбу, щоб запобігти руйнуванню русла, перша повінь – і споруда не витримала. Невеличку дамбу, не дочекавшись допомоги від влади, власним коштом спробували поставити і місцеві мисливці. Кажуть, порятували близько двох гектарів водної поверхні.
«Мисливці багато роблять, щоб вийти зі становища, але, здається, окрім нас, це нікому не потрібно. Вражає байдужість державного Комітету з охорони природного середовища, комітету лісового господарства», – нарікають мисливці.
В управлінні охорони природного середовища про проблеми Орелі знають. На Дніпропетровщині, розповідають, затверджено одразу дві програми порятунку малих та середніх річок – державна та регіональна. От тільки коштів на справу виділяють мало. Не виправдались і сподівання на оголошення Приорілля національним природним парком. Проект є, але його узгодження з місцевими радами триває вже майже десятиліття, каже фахівець управління, яка займається проблемами заповідного фонду, Клавдія Обухова.
«Ми ще не визначали, скільки це коштуватиме, бо передусім треба мати попередні погодження. Це настільки складна процедура, що не всі сільські ради узгоджують», – констатує фахівець.
Наразі на Дніпропетровщині налічується близько 300 малих та середніх річок, і кожна із них, кажуть екологи, так само, як і Оріль, потребує негайного порятунку, адже від їхньої чистоти багато в чому залежить екологічний стан головної водної артерії – Дніпра.
Селище Гупалівка – на межі Царичанського та Магдалинівського районів. Узбережжя Орелі своєчасно не зміцнили. Весняна повінь минулого року розмила правий берег, і повноводна колись річка у цій місцині перетворилась на звичайний струмок. Гектари угідь вгору за течією, – це вже не пташине Ельдорадо, кажуть місцеві мешканці, а зона екологічного лиха.
Селищний голова Гупалівки Віктор Гавриленко розповів: «На території 60 тисяч гектарів угідь гніздилися десятки тисяч водоплавних птахів, у тому числі 10 видів, які занесені до Червоної книги. Тепер єноти, лисиці поїдають кладки, птиці ніде ховатись, вона летить в інші краї».
Людина небезпечніша за повінь
Весняні повені та літні посухи – не єдина біда Орелі. Екологи кажуть, більшої шкоди завдає діяльність людини. Десятки підприємств і фермерських господарств несанкціоновано скидають шкідливі речовини у воду, а на березі річки без будь-яких дозволів будуються котеджі.
За словами начальника відділу водних ресурсів державного управління охорони природного середовища в області Василя Андрєєва, спеціальна комісія виявила десятки грубих порушень природоохоронного законодавства.
«Цей процес іде інтенсивно, без врахування водоохоронного законодавства – йде самочинне будівництво на землях водного фонду, без проектної документації. Людина ґрунтовно втрутилася в життя Орелі, і казати, що це найчистіша річка Європи, на сьогодні вже просто некоректно», – зазначив Василь Андрєєв.
Спроби порятунку Орелі поодинокі
Торік керівництво каналу «Дніпро – Західний Донбас» спорудило дамбу, щоб запобігти руйнуванню русла, перша повінь – і споруда не витримала. Невеличку дамбу, не дочекавшись допомоги від влади, власним коштом спробували поставити і місцеві мисливці. Кажуть, порятували близько двох гектарів водної поверхні.
«Мисливці багато роблять, щоб вийти зі становища, але, здається, окрім нас, це нікому не потрібно. Вражає байдужість державного Комітету з охорони природного середовища, комітету лісового господарства», – нарікають мисливці.
В управлінні охорони природного середовища про проблеми Орелі знають. На Дніпропетровщині, розповідають, затверджено одразу дві програми порятунку малих та середніх річок – державна та регіональна. От тільки коштів на справу виділяють мало. Не виправдались і сподівання на оголошення Приорілля національним природним парком. Проект є, але його узгодження з місцевими радами триває вже майже десятиліття, каже фахівець управління, яка займається проблемами заповідного фонду, Клавдія Обухова.
«Ми ще не визначали, скільки це коштуватиме, бо передусім треба мати попередні погодження. Це настільки складна процедура, що не всі сільські ради узгоджують», – констатує фахівець.
Наразі на Дніпропетровщині налічується близько 300 малих та середніх річок, і кожна із них, кажуть екологи, так само, як і Оріль, потребує негайного порятунку, адже від їхньої чистоти багато в чому залежить екологічний стан головної водної артерії – Дніпра.