Ведуча: Юлія Жмакіна(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозаписі)
Юлія Жмакіна: Шановні гості, дайте своє бачення, будь ласка, як ви для себе трактуєте: коаліція є чи її немає? Це з огляду на те, що голосувань не пригадуємо таких особливих в парламенті.
Андрій Єрмолаєв (переклад): Я думаю, що як політичний союз коаліція вже перестала існувати, тому що навіть Арсеній Яценюк, апелюючи нещодавно до коаліціантів, нагадав, що угода коаліційна, яку вони підписали нещодавно, не є декларацією, про яку можна забути. Це частина законодавства. Якщо вона не виконується, переглядається, заперечується, то це говорить про те, що союз перестав існувати на практиці.
Але враховуючи наші складні процедури з підписанням цієї угоди, її розірвання, номінально вона продовжує існувати, а значить, що, якими б не були грім і блискавка, уряд легітимний, дієздатний, не підвладний поки що серйозним ризикам, до тих пір, поки не вирішиться головне питання: буде існувати далі угода чи її буде переглянуто і розірвано? Пане Карасьов?
Я так і не отримала, до речі, відповіді: для чого Ющенкові скута ланцюгами коаліція? Минулого тижня у цій студії були політики, вони не змогли пояснити.
Вадим Карасьов: Я скажу, по-перше, про жахливий кінець чи жах без кінця. Буде просто кінець. І він буде до літа, тому що восени вже буде пізно цю коаліцію або тримати, або розпускати і таке інше.
Андрій Єрмолаєв: І дорого.
Вадим Карасьов: Або вона сьогодні встоїть, все ж таки проіснує до осені, або все ж таки до літа її не буде.
Ну, і просто кінець… Знаєте, казала ж прем’єр-міністр, що все, що закінчується на «єць», то не добре. Тому тут теж я погрався б словами.
Але якщо говорити по суті, то я так сказав би, перефразовуючи філософа Гегеля, коаліція є, але вона не існує, вона є, як фасад, декорація, як юридична конструкція, тому що ніхто не розривав, ніхто не виходив з цієї коаліції, але як парламентська коаліція вона не існує, тому що фактично був прийнятий тільки один закон цією коаліцією, та й то закон «Про бюджет», та й то бюджет, який формував ще уряд Януковича.
Але дійсно коаліція в парламенті все ж таки продовжує бути, і є уряд коаліційний. Уряд фактично діє. Але він діє вже в самостійному режимі, так скоріше, який відірвався від коаліції. Коаліція сама по собі. Це прикриття, це фасад, це імітація, це декорація, а за лаштунками цієї декорації, фасаду і імітації уряд діє на свій розсуд, страх і ризик, виходячи з тієї програми, яка є в уряду, з тих політичних міркувань, які сьогодні є у прем’єр-міністра і її політичної сили.
До речі, подивіться, вже і в уряді починаються тріщини, тому що останнє засідання уряду, яке було по земельних аукціонах, воно теж показало, що вже теж є міністри, які орієнтуються на прем’єра, а які на Президента України.
Я хотіла, власне, спитати про орієнтацію парламентської коаліції.
Може якраз зараз відбуваються процеси зміни орієнтації? Формально вона була пропрезидентською, а тепер все-таки схиляється, ну, частина «НУ» до настроїв пропрем’єрських. І на цьому зламі зараз йде хвиля проблем.
Андрій Єрмолаєв: Стосовно зміни орієнтації, то це досить пікантний поворот розмови. Мені здається, що проблема не стільки в орієнтації нинішній, скільки в колізіях при формуванні самої коаліції на початку.
Я хочу нагадати, що коли йшла мова про те, як забезпечити нову стабільну владу після виборів 2007 року, то мова йшла не лише про так звані обіцянки та взаємні гарантії, а мова йшла ще й про певний баланс сил, баланс еліт, який забезпечить і ефективну роботу державної машини і забезпечить баланс політичних і економічних інтересів.
Адже ж мова йде не лише про 450 людей зі значками на лацкані, мова йде про презентацію потужних економічних інтересів, політичних груп впливу. І тому влада збалансована тоді, коли ці інтереси мають віддзеркалення в системі влади.
Була обрана ідеологічна модель, тим більше, що нав’язувалася така дефініція: демократична коаліція (часто викликає дивину з точки зору самовизначення) якраз іспит на демократію не пройшла, як свідчить практика.
І не вперше.
Андрій Єрмолаєв: І не вперше.
Більше того, була закладена певна інтрига, яка проявила себе у перші ж дні роботи цієї коаліції, оскільки більшість політиків, які приходили в коаліцію, знали, що інтрига 2008 року – це інтрига за майбутню владу, за майбутній розподіл повноважень.
На жаль, чимало політиків, які йшли в «НУ», і йшли з цією інтригою, що проявило себе вже в цьому році, коли ініціативи Президента стосовно політичної реформи, стосовно напрямів економічної політики тут же зустрічали конкуренцію з боку уряду і інтригу по боротьбі за розподіл посад в коаліції.
Ця постійна інтрига зберігалася до сьогоднішнього дня, поки не тріснула «НУ» як більш такий аморфний союз. Все ж таки це не монолітна партія, це кілька партій з різним баченням, з різними вподобаннями.
Так що тут не стільки вибір сьогоднішнього дня, скільки інтрига півроку, яка сьогодні просто досягає кульмінації.
Вадим Карасьов: Я б добавив би на Ваше питання, чи є зміна орієнтації, що є зміна зміни орієнтації. Бо на перших етапах формування коаліції було більше тяжіння «НУ» до БЮТ. Але сьогодні, коли частина «нашоукраїнців» (їх стає все більше і більше) побачили, що коаліція – це фасад, що прем’єр сформувала свою групу еліт і групу впливу, які приймають рішення (це там і від Медведчука, і Тигіпко, і Гайдук, і Задорожній, які не мають відношення до коаліції), то частина «НУ», які були віддані ідеї коаліції і прем’єрки, починають прозрівати.
Тому сьогодні дійсно відбувається зміна змін орієнтацій вже в іншому напрямку, це вже від БЮТ йде. Це, зрозуміло, буде розколювати «НУ». Але більше і більше стає тих, хто невдоволений ситуацією в коаліції з урядом, в ситуації між Президентом і прем’єром.
А це означає, що, можливо, через деякий час може набратися більшість в «НУ», яка проголосує за розформування цієї коаліції і формування нової коаліції. Оті 37 депутатів…
З розформування. Тобто, треба ж формально вийти з коаліції…
Вадим Карасьов: А для цього потрібне рішення більшості блоку «НУ». І ця більшість… Все більше і більше сьогодні депутатів, які починають роздумувати над тим, що ця коаліція не вдалася і, очевидно, потрібно приймати якісь радикальні заходи.
Пане Єрмолаєв, всі очікують, скільки продовжуватиметься от така ситуація невизначеності. Короткий Ваш прогноз.
Андрій Єрмолаєв: В червні пік. До вересня уряд буде підвішений. Я думаю, що отримає чорну мітку від парламенту у вересні.
Тоді буде дві дороги: або буде поглиблення кризи і руйнування парламенту, або новий формат коаліції і стабілізація ситуації.
Перевиборів Ви не згадали.
Андрій Єрмолаєв: Ні, справа в тому, що вибори будуть об’єктивно, але вони будуть пов’язані…
Вадим Карасьов: Буде перекоаліціювання.
Андрій Єрмолаєв: Або парламентська криза, або через Конституцію на вибори.
(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозаписі)
