1 березня 1918 року українські, німецькі та австрійські частини звільнили від російських більшовиків Київ, 14 березня – Одесу, а 8 квітня – Харків. Південь України визволяв Легіон Українських Січових Стрільців під командуванням полковника Вільгельма Габсбурґа, більше відомого під ім’ям Василь Вишиваний.
Наступ союзників супроводжувався повстаннями проти більшовиків: у лютому та березні – у Глухові, Прилуках, Єлисаветграді, Лебедині, Конотопі, Сумах і Білопіллі, а у квітні – у Гуляйполі, Бердянську та Маріуполі. Судак та Алушту від червоноармійців звільнили кримськотатарські ескадрони, вони ж разом з полком кінних гайдамаків зайняли Бахчисарай. Полтаву визволив повсталий проти більшовиків полк червоних козаків на чолі з Іваном Бокитьком, а Катеринослав – загін Вільного козацтва отамана Горобця.
Хліб і метал – до Росії
Під час відступу більшовики, згідно з розпорядженням Леніна, вивозили до Росії збіжжя, метал і навіть церковні дзвони: «Негайна евакуація хліба й металів на схід, організація підривних груп, створення єдиного фронту оборони від Криму до Великоросії, рішуче і беззастережне перелицьовування наших частин, що є на Україні, на український лад – отаке тепер завдання».
Перед наступом союзників український радянський уряд переїхав з Києва до Полтави, згодом до Катеринослава, потім до Таганрога в Росії. Там він 18 квітня був розпущений, натомість створений Тимчасовий повстанський народний секретаріат. До кінця квітня союзники відтіснили з території України всі 5 червоних армій. 4 травня на станції Коренєво була укладена мирна угода, а на ділянці російсько-українського кордону від Рильська до Суджу створена нейтральна зона завширшки 10 км.
Наступ союзників супроводжувався повстаннями проти більшовиків: у лютому та березні – у Глухові, Прилуках, Єлисаветграді, Лебедині, Конотопі, Сумах і Білопіллі, а у квітні – у Гуляйполі, Бердянську та Маріуполі. Судак та Алушту від червоноармійців звільнили кримськотатарські ескадрони, вони ж разом з полком кінних гайдамаків зайняли Бахчисарай. Полтаву визволив повсталий проти більшовиків полк червоних козаків на чолі з Іваном Бокитьком, а Катеринослав – загін Вільного козацтва отамана Горобця.
Хліб і метал – до Росії
Під час відступу більшовики, згідно з розпорядженням Леніна, вивозили до Росії збіжжя, метал і навіть церковні дзвони: «Негайна евакуація хліба й металів на схід, організація підривних груп, створення єдиного фронту оборони від Криму до Великоросії, рішуче і беззастережне перелицьовування наших частин, що є на Україні, на український лад – отаке тепер завдання».
Перед наступом союзників український радянський уряд переїхав з Києва до Полтави, згодом до Катеринослава, потім до Таганрога в Росії. Там він 18 квітня був розпущений, натомість створений Тимчасовий повстанський народний секретаріат. До кінця квітня союзники відтіснили з території України всі 5 червоних армій. 4 травня на станції Коренєво була укладена мирна угода, а на ділянці російсько-українського кордону від Рильська до Суджу створена нейтральна зона завширшки 10 км.