Російське питання у Криму

У Сімферополі тижня не проходить, щоб не відбувся черговий мітинг під російськими прапорами і під проросійськими гаслами. Вимоги різні – від негайного проголошення російської мови державною до приєднання Криму до Росії.

Кримський аналітик Андрій Іванець зазначає, що останнім часом проросійські настрої у Криму не знижуються, а навіть зростають.

«Більшість росіян, які мешкають у Криму, мають подвійну лояльність – з одного боку, вони визнають себе громадянами України, а з іншого – відчувають потяг до Росії. І є група людей, яка відверто вороже налаштована до української держави. Останнім часом ці екстремістські, сепаратистські угруповання активізували свою діяльність», – зауважив Андрій Іванець.

Представники радикальних проросійських сил справді часто дозволяють собі ризиковані публічні заяви і навіть погрожують повстанням: «Що таке великий російський народ, коли він береться за зброю, ці бандерівці знають не з чуток!»

Втім, більшість радикалів наполягає на «мирному поверненні Криму під юрисдикцію Росії».

Бездіяльний Київ і дієва Москва?

Політолог Андрій Іванець причини зростання проросійських настроїв у Криму бачить не тільки в тому, що майже 60% кримчан – етнічні росіяни, але й у прорахунках у державній політиці.

«Українська держава із 91 року не випрацювала власної дієздатної етнополітики. З іншого боку, очевидно, що іде потужний влив з боку російських політичних і державних структур для використання ситуації на свою користь», – зазначає Андрій Іванець.

Головний же аргумент представників проросійських сил, що у Криму вони зазнають насильницької українізації. «У школах російська мова скорочена, ми 15 років перебуваємо колонією України!», – кажуть деякі з них.

Експерти не схильні драматизувати культурні втрати етнічних росіян півострова. Зараз в автономії із майже 600 шкіл лише 14 – кримськотатарські і 5 українських. У Сімферополі, Ялті і Севастополі діє 5 російськомовних театрів, тоді як у єдиному Сімферопольському українському театрі із 11 постановок лише три україномовні. У Таврійському Національному університеті навіть на факультеті української філології частину предметів викладають російською мовою. Більшість кримських теле- і радіоканалів російськомовні, кримське державне телебачення понад 60% часу мовить російською.Попри все це проросійські мітинги і далі збирають свою аудиторію, де звучать традиційні гасла: «Севастополь! Крим! Росія!»

Потрібна дієва етнополітика

Андрій Іванець каже, що для зняття негативу у ставленні етнічних росіян Криму до України слід напрацювати більш дієві механізми інтеграції української політичної нації, особливо для автономії.

«Українське законодавство ліберальне. І це плюс для такого регіону як Крим, де етнічна більшість неукраїнська. З іншого боку, прояви відвертого сепаратизму та екстремізму повинні припинятися державними службами, які мають діяти більш наполегливо», – наголошує політолог.

Поки офіційний Київ думає, що робити з «російським питанням», у Сімферополі деякі політичні сили уже знайшли відповідь, яку й оприлюднили на черговому мітингу: «Ми не любимо Україну!»