Під час ратифікації Протоколу про вступ України до СОТ українські парламентарі продемонстрували нечувану одностайність. «За» проголосували представники всіх фракцій, окрім комуністів.
Членство у СОТ пришвидшить розвиток української економіки, переконана представник НУНС Ксенія Ляпіна, однак цей розвиток не відбуватиметься автоматично: «Як член СОТ ми пришвидшимо наш розвиток, але для цього потрібно працювати. Працювати владі, покращуючи якість регуляторного клімату, інвестиційного клімату, працювати підприємствам, підвищуючи свою конкурентноздатність. Переконана, що український бізнес давно до цього готовий».
Для початку – план адаптації
Верховна Рада сьогодні також доручила Кабінетові Міністрів у місячний термін затвердити план дій щодо адаптації української економіки до норм СОТ. Такий план, на думку представниці Партії регіонів Ірини Акімової, дозволить пом’якшити для української економіки адаптаційний період: «Яким чином вони можуть адаптуватися? Як довго триватиме цей період? На яку державну підтримку можна розраховувати? Які правила цієї державної підтримки? Тоді буде знято багато питань, багато нестабільності та невизначеності, яка особливо є болісною для інвестицій. На сьогоднішній день український бюджет може витримати пакет підготовчих заходів для просування в СОТ».
Переваги і можливі втрати
Від вступу до Світової організації торгівлі Україна матиме низку переваг, зазначає Радіо Свобода економіст Олександр Рябченко, однак деякі галузі можуть і зазнати втрат: «Всі, хто працює на виробництві чи у галузях, які орієнтовані на експорт, відчують це по збільшенню обсягів виробництва, по збільшенню рівня оплати праці. Ми виграємо як споживачі, бо є товари високої якості, але ми не мали можливості купувати їх за ціною, яку вони мають на світовому ринку. Але у нас є і галузі, такі як сільське господарство чи легка промисловість, які дійсно відчуватимуть жорстку конкуренцію, і саме у цих галузях Україна може мати проблеми».
Що ж до політичного аспекту, то вступ України до СОТ матиме значення і в стосунках з Європейським Союзом, і з Росією, вважає політолог Олександр Палій: «Приєднання України до СОТ було передумовою початку переговорів про створення зони вільної торгівлі з ЄС. Що стосується відносин з Росією, то сьогодні вона веде достатньо складні переговори щодо приєднання до СОТ. Для України, яка постійно на російському ринку стикається з різноманітними обмеженнями на торговельну діяльність, буде достатньо важливо мати такий важіль, як можливість висувати свої зауваження до процесу приєднання цієї країни до СОТ».
Раніше спікер Арсеній Яценюк заявляв, що Україна зацікавлена у тому, щоб Росія якомога швидше вступила до Світової організації торгівлі. Експерти вважають, що тоді торговельні суперечки між двома країнами стосовно деякої продукції, наприклад металевої та молочної, вирішуватимуться не з огляду політичної доцільності, а за правилами цієї світової організації.
Повноправним членом Організації Україна стане вже через 30 днів. На думку ж експертів, нині уряд має чітко визначити галузі економіки, які можуть втратити від вступу до СОТ, і розробити план їхньої підтримки.
Членство у СОТ пришвидшить розвиток української економіки, переконана представник НУНС Ксенія Ляпіна, однак цей розвиток не відбуватиметься автоматично: «Як член СОТ ми пришвидшимо наш розвиток, але для цього потрібно працювати. Працювати владі, покращуючи якість регуляторного клімату, інвестиційного клімату, працювати підприємствам, підвищуючи свою конкурентноздатність. Переконана, що український бізнес давно до цього готовий».
Для початку – план адаптації
Верховна Рада сьогодні також доручила Кабінетові Міністрів у місячний термін затвердити план дій щодо адаптації української економіки до норм СОТ. Такий план, на думку представниці Партії регіонів Ірини Акімової, дозволить пом’якшити для української економіки адаптаційний період: «Яким чином вони можуть адаптуватися? Як довго триватиме цей період? На яку державну підтримку можна розраховувати? Які правила цієї державної підтримки? Тоді буде знято багато питань, багато нестабільності та невизначеності, яка особливо є болісною для інвестицій. На сьогоднішній день український бюджет може витримати пакет підготовчих заходів для просування в СОТ».
Переваги і можливі втрати
Від вступу до Світової організації торгівлі Україна матиме низку переваг, зазначає Радіо Свобода економіст Олександр Рябченко, однак деякі галузі можуть і зазнати втрат: «Всі, хто працює на виробництві чи у галузях, які орієнтовані на експорт, відчують це по збільшенню обсягів виробництва, по збільшенню рівня оплати праці. Ми виграємо як споживачі, бо є товари високої якості, але ми не мали можливості купувати їх за ціною, яку вони мають на світовому ринку. Але у нас є і галузі, такі як сільське господарство чи легка промисловість, які дійсно відчуватимуть жорстку конкуренцію, і саме у цих галузях Україна може мати проблеми».
Що ж до політичного аспекту, то вступ України до СОТ матиме значення і в стосунках з Європейським Союзом, і з Росією, вважає політолог Олександр Палій: «Приєднання України до СОТ було передумовою початку переговорів про створення зони вільної торгівлі з ЄС. Що стосується відносин з Росією, то сьогодні вона веде достатньо складні переговори щодо приєднання до СОТ. Для України, яка постійно на російському ринку стикається з різноманітними обмеженнями на торговельну діяльність, буде достатньо важливо мати такий важіль, як можливість висувати свої зауваження до процесу приєднання цієї країни до СОТ».
Раніше спікер Арсеній Яценюк заявляв, що Україна зацікавлена у тому, щоб Росія якомога швидше вступила до Світової організації торгівлі. Експерти вважають, що тоді торговельні суперечки між двома країнами стосовно деякої продукції, наприклад металевої та молочної, вирішуватимуться не з огляду політичної доцільності, а за правилами цієї світової організації.
Повноправним членом Організації Україна стане вже через 30 днів. На думку ж експертів, нині уряд має чітко визначити галузі економіки, які можуть втратити від вступу до СОТ, і розробити план їхньої підтримки.