Доктор Мухаммад ЮнусВін розповів про діяльність банку «Ґрамін», який заснував сам 1983 року в Бангладеш і який він визначає як банк для бідних.
Своє завдання професор Юнус бачить у тому, щоб допомогти людям врятуватися від бідності, забезпечуючи їх мікропозиками і навчаючи базовим принципам, завдяки яким вони потім можуть самі собі допомогти.
А про бідність як явище він говорить, що її створюють не бідні люди, а система, політика та заклади, які ми будуємо.
Зерно бідності – у системі, а тоді воно проростає і чинить вплив на людей, стверджує Мухаммад Юнус.
Справжні людські істоти не машини для заробляння грошей
Банк «Ґрамін» почав з надання невеликих позик біднякам у Бангладеш, а нині він є лідером світового руху за ліквідацію бідності шляхом мікрокредитування. Точні копії моделі банку «Ґрамін» діють у понад 100 країнах світу. Концепцію цієї діяльності професор Юнус називає соціальним бізнесом.
«У всьому світі є лише одна концепція бізнесу: бізнес заради заробляння грошей, максималізації прибутку. Мені незатишно від цієї концепції, бо вона створює враження, що людські істоти – це машини для добування грошей, що єдине їхнє заняття – це заробляння грошей. Такі собі одновимірні істоти. А справжні людські істоти – багатовимірні. Вони хочуть робити ще багато інших речей! Чому ж вони не можуть втілити це в бізнесі? Тому я пропоную: запровадьмо нову концепцію бізнесу, яка б віддзеркалювала багатовимірність людської натури. Цей новий бізнес я називаю соціальним бізнесом», – сказав Мухаммад Юнус.
Нобелівська премія миру 2006 року стала першим випадком, коли цю престижну нагороду присудили за банківську діяльність. Її поділили на 2 рівні частини: банкові «Ґрамін» – за зусилля щодо створення соціального і економічного розвитку бідних верств населення і докторові Мухаммаду Юнусові – «за лідерство на цьому шляху».