Антиісламський фільм викликає протести, але свобода слова понад усе

Власне, сам фільм – менш як 17-хвилинний монтаж, у якому переклади цитат із Корану, які закликають боротися з «невірними», перемішано під драматичну музику з кадрами терактів та інших насильницьких дій, що їх пов’язують із ісламом, і заявами ісламських діячів чи простих людей, які висловлюють антисемітські гасла й заклики до боротьби проти немусульман чи до встановлення ісламу в усьому світі. Закінчується підбірка образками, які, на думку автора, мають показати, якими недемократичними стануть Нідерланди, якщо в них вкоріниться іслам. Жодної позитивної чи нейтральної думки про цю релігію в фільмі немає.

У прикінцевих титрах його автор, крайній правий нідерландський політик Хеерт Вілдерс, відомий своїм негативним ставленням до імміграції, стверджує, що іслам «хоче знищити західну цивілізацію». Він прирівнює ідеологію ісламу до нацизму й комунізму, якій, на його думку, треба «завдати поразки».

Вілдерс влаштував справжню рекламну кампанію ще задовго до виходу свого фільму з назвою «Фітна» – непросте для перекладу арабське слово, яке тлумачать, зокрема, як «розбрат». Тож коли фільм урешті з’явився минулого тижня в інтернеті (бо телеканали відмовилися повністю давати його в ефір), дехто зітхнув із полегшенням: від діяча, який публічно закликав заборонити Коран як «фашистську» книжку, чекали набагато гіршого.

Сам Вілдерс стверджує, що його фільм – «не провокація, а чиста дійсність і політичні висновки» з неї. «Я політик. Іслам – це загроза свободам у Нідерландах, і я мушу застерегти про це», – сказав лідер власної Партії за свободу, яка домагається заборони на імміграцію до Нідерландів із мусульманських країн.

Негативне трактування ісламу викликало протести

Фільм відразу викликав бурхливу реакцію в цих країнах – від демонстрацій, заяв чільних урядовців і дипломатичних протестів до закликів бойкотувати нідерландські товари.

Так само не згодна з ним і більшість політиків західного світу. Прем’єр-міністр Нідерландів Ян Петер Балкененде відразу після появи фільму відкинув пропоноване в ньому тлумачення ісламу. «Цей фільм прирівнює іслам до насильства. Ми відкидаємо таку інтерпретацію… Тому ми шкодуємо, що пан Вілдерс випустив свій фільм. Ми вважаємо, що він не мав іншої мети, ніж спричинити образу», – заявив нідерландський прем’єр.

Його позицію підтримали і в Євросоюзі. Міністри закордонних справ країн ЄС у спільній заяві майже дослівно повторили ці ж слова й додали: «Проблема не в релігії, а в зловживанні релігією як приводом сіяти ненависть і нетерпимість».

Водночас міністри наголосили, що почуття образи не є виправданням для агресії й погроз.

Свобода слова важлива, але нею треба користуватися з розумом

А Словенія, яка головує нині в ЄС, від імені Євросоюзу ствердила, що ЄС і його країни-члени «застосовують принцип свободи слова, який належить до наших цінностей і традицій». Але, мовиться в цій заяві, цей принцип треба застосовувати «в дусі поваги до релігійних та інших вірувань і переконань».

Усупереч закликам із мусульманських країн, на Заході фільм забороняти не збираються.

Але британський інтернет-сайт LiveLeak, який перший оприлюднив цей фільм, уже дуже скоро був змушений прибрати його – як повідомила адміністрація, через погрози життю працівників, які видалися досить серйозними. Днями фільм, який тим часом розійшовся всім світом, знову з’явився на цьому сайті – цього разу повідомили, що його адміністрація вжила заходів безпеки. «Нас не змусять до цензурування матеріалу, який є законним і відповідає нашим правилам», – заявили на сайті.

На автора чигають неприємності

А тим часом і на самого автора фільму може чекати не тільки ймовірна помста радикальних ісламістів, а й низка судових позовів. Судитися збираються представники мусульман; Ісламська федерація Нідерландів уже звернулася до суду, вимагаючи встановити, чи не порушує фільм законів про заборону пропаганди ненависті.

Невдоволення через використання його праці без дозволу висловив художник, який кілька років тому намалював широко відому карикатуру на пророка Магомета в тюрбані-бомбі, на якому вже куриться ґніт. За словами Курта Вестерхаарда, його карикатура була спрямована проти ісламістських терористів, а не проти всіх мусульман узагалі. Підтримку художникові висловив і Нідерландський союз журналістів.

Так само висловили різкі заперечення, аж до можливого позову, ще кілька осіб, зображення чи праці яких у фільмі використано без дозволу й посилання. Хеерт Вілдерс уже заявив, що переробить свій фільм, щоб замінити ці кадри на інші.

І, нарешті, ймовірним позовом проти політика погрожує нідерландський союз підприємців – у разі, якщо в мусульманських країнах таки вдадуться до бойкоту товарів чи компаній із Нідерландів, їхня економіка зазнає відчутних збитків, що їх підприємці вимагатимуть відшкодувати.

Матеріали до теми:

• Навколо скандального антиісламського фільму «Фітна»