Ведучий: Роман Скрипін(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозаписі)
Роман Скрипін: Як не крути, у нас все ж таки тема візит Буша. Але він зокрема тісно пов’язаний з тим, як у Бухаресті будуть розкладати заявку України щодо ПДЧ - долучення до програми щодо членства в НАТО.
Тому ми почнемо з паном Оніщуком з цього, з НАТО. Я хотів би запитати його про елементарний прогноз як людину, яка працює в уряді Юлії Тимошенко. Юлія Тимошенко, нагадаю, двічі писала листи до НАТО. Один раз це була трійка, Яценюк, Ющенко і Тимошенко, другий раз це була вже двійка, Президент і Прем’єр – листи в НАТО щодо того, щоб було позитивне рішення щодо приєднання України до Плану здобуття членства, який не передбачає членства.
Натомість ми будемо говорити не про ПДЧ і його сутність, не влаштовувати тут лікнеп, а стосовно можливості або неможливості ухвалення позитивного рішення для України в Бухаресті. Як Ви вважаєте як міністр юстиції, чи буде в Бухаресті надано ПДЧ Україні? Микола Оніщук: Насправді держава пройшла значну дорогу в діалозі з Північноатлантичним альянсом. І настрої переважної більшості країн, які входять, як відомо, це 26 країн, стовно України біль ніж позитивні. Принаймні таке враження склалося в мене, коли нещодавно я був у Брюсселі на консультаціях політичного комітету НАТО. І це відчувається навіть, що називається, психологічно під час таких бесід. Це перше.
Друге: я хочу сказати, що Україна достатньо послідовно виконувала цільові плани 5-го, 6-го, 7-го років. І по рівню своєї взаємодії з альянсом, участі в програмах альянсу, по суті, вже перебуває по окремих параметрах у тому, що називається Планом дій щодо приєднання.
Фахівці говорять, що більше ніж 50, до 70 відсотків тих програм, які передбачає ПДЧ, Україна вже в режимі їх виконання, тому, швидше за все, це сигнал політичний, чим суттєва правова підстава.
Роман Скрипін: Давайте згадаємо, як з’явився інтенсифікований діалог. Власне, це було придумано після того, як Янукович не захотів підписати заявку на ПДЧ. Зараз у Бухаресті буде позитивне рішення щодо України чи не буде?
Тому що Україну не любить, в плані долучення до НАТО, Німеччина, Нідерланди, Франція. Це противники долучення України. Разом з Грузією.
Микола Оніщук: Я переконаний, що рішення, яке буде прийняте в Бухаресті стосовно України, за всіх умов буде позитивне. Якщо це не буде чисте рішення, то вже з моменту рішення саміту в Бухаресті - приєднання України до Плану дій щодо членства, можливо, будуть якісь застереження стосовно можливої участі України в ПДЧ, але ще раз наголошую, що я переконаний, що це буде позитивне рішення.
Роман Скрипін: Дякую. Далі ми підемо по темі «100 днів діяльності уряду Тимошенко», як його називають - «демократичний уряд». Тема програми: «Справедливість перемагає». Пане Миколо, справедливість перемагає?
Микола Онищук: Ви знаєте, справедливість не є метою діяльності всякого уряду.
Роман Скрипін: Я розумію, що Ви не йшли з Юлією Тимошенко з цим гаслом на вибори, та все ж це і є гаслом.
Микола Оніщук: Я навіть не це хотів сказати. Насправді, Романе, треба розуміти систему організації державної влади. І вона полягає в тому, що та політична сила, яка сформувала більшість у парламенті, йшла на вибори з певними політичними програмами. Ця програма на сьогодні трансформована у програму діяльності коаліції, коаліція має уряд, і цей уряд має виконувати програму.
Я вважав би за доцільне все ж таки до цього повернутися, щоб ті, хто намагається дати оцінку діяльності уряду, все ж таки мають взяти цей документ, керуючись тим, наскільки діяльність уряду відповідає тим задекларованим цілям і завданням, які стоять у програмі. Це перше.
Друге: я хотів би сказати, що справедливість є умовою чи фактором діяльності уряду, але, знову ж таки, не може бути його метою, тому що завдання уряду – це підтримувати і забезпечувати функціонування державного механізму, зокрема урядування країни.
І оцінка діяльності уряду з цієї точки зору має, насамперед, давати відповідь, наскільки така діяльність уряду є ефективною для забезпечення урядування, для забезпечення нормального функціонування усіх складових діяльності державного апарату.
Роман Скрипін: Знаєте, ніхто не похвалить, якщо себе не похвалиш. Ми це дивимося на телевізійних роликах Юлії Володимирівни: «Сказали – зробили», і таке от звітування. Мені цікаво, яким би був Ваш рекламний ролик про урядову роботу?
Микола Оніщук: Мені легше звітувати про роботу Міністерства юстиції, яке я очолюю, оскільки я зосереджений і маю бути насамперед свідомим у тих кроках, які вже має Міністерство юстиції.
Що стосується уряду в цілому, то, з моєї точки зору, ряд негативних тенденцій, які проявлялись в економіці, в доходах громадян, у пенсійному забезпеченні, вони зупинені і мають позитивну динаміку. Я не буду деталізувати, бо пані Прем’єр-міністр про це багато говорила, ЗМІ мають багато статистики.
Друге, що варто відмітити: що члени Кабінету Міністрів, тобто кожен міністр визначив для себе пріоритети, над чим він буде працювати, ці пріоритети є публічно анонсованими у вигляді концепцій, проектів законів, постанов уряду. І треба віддати належне, що кожен з міністрів не виглядає непереконливо. Кожен міністр, відчувається, знає, що він буде робити в найближчий рік, принаймні в найближчий час.
Мені здається, що за цей час у суспільстві не виникло ніяких суттєвих кризових явищ. Ряд тенденцій – їх не можна препарувати лише на діяльність цього уряду, вони або народжувались до цього часу, або мають якісь на те причини об’єктивного чи суб’єктивного характеру.
Тому коли ми говоримо сьогодні про оцінку діяльності уряду, я думаю, ще, по-перше, зарано говорити, все ж таки це всього сто днів, про якісь кардинального характеру тенденції чи зміни. Але позитиву більше, ніж негативу.
Роман Скрипін: Пане Миколо, я від Вас не почув відповіді, який би Ви для себе ролик зробили, якби Ви як міністр юстицій звітували про свою діяльність?
Микола Оніщук: Цікаве запитання. Ви мене застали зненацька. Я зараз спробую узагальнити те, чим сьогодні займається Міністерство юстиції. Можна дечим пишатися. Може, Ви мені допоможете сформулювати якраз цей ролик, як би він мав виглядати.
Основне – це те, що я завданням перед апаратом міністерства, його служб поставив насамперед вирішення тих проблем, які стосуються, як це не високопарно звучить, але громадян. Тобто не проблема «уряд-міністр» чи «міністр і служби», а все те, що робить уряд, міністр і служби, як це відноситься, наскільки це зачіпає інтереси, наскільки підвищує рівень гарантій правових, конституційних для громадян.
Тому тут ідеться про те, що ми запропонували і активно працюємо по судовій реформі, ідеться про законопроект, який зараз у парламенті в надії доопрацювання. По суті, уже не тільки продекларована, а розпочалася реформа виконавчої служби.
Не секрет, можливо, це буде цікаво почути громадянам, що коли ми говоримо про стягнення, про рішення суддів, як вони виконуються, то з тих рішень судів, які стосуються стягнення, виконується лише 8 відсотків. У цілому рівень виконання рішень судів, якщо брати за результатами минулого року, 32,5%. Я вважаю, що це проблема вже, загроза на рівні національної безпеки, тому що виникає питання: а навіщо суди, якщо їх рішення не виконуються?
Тому ми внесли до Кабінету Міністрів три законопроекти, які доктринально змінюють і філософію, і ідеологію, і реалізаційні засади виконання судових рішень. Переконаний, що найближчим часом громадяни матимуть можливість з цим ознайомитися, в тому числі завдяки ЗМІ.
Ми зосередили свої зусилля на проблемі подолання корупції. Зокрема Міністерство юстиції визначене органом виконавчої влади, який має координувати цей процес. Реально почали займатися корупцією не у вимірі лише її протидії, коли йдеться про кримінальну юстицію, а починаємо займатися тим, що стосується попередження – це моніторинг, статистика, громадська думка, динаміка, виявлення причин, координація.
(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)
