| ГЛАС НАРОДУ: |
 Чи поїхали б ви працювати за кордон і за яких умов? |
 Юрій, електрик:- Я б поїхав працювати електриком. Але лише легально, я ж законослухняний громадянин. |
 Аня, танцівниця:- Я якраз їду завтра танцівницею працювати в Туреччину. Закордон працювати вже вдруге їду, це цікаво. Адже я подорожую, знайомлюся з людьми. |
 Михайло, менеджер:- Мені тут подобається. Я знаю, що тут фахівці потрібні. |
 Тетяна, продавець:- Я б хотіла поїхати легально працювати в Америку. Я задумувалася над цим, але поки мені не пропонували. До того ж це ризик. |
 Іван, системний адміністратор:- Мені й тут добре. Розумна людина й тут знайде хорошу роботу. |
 |
«У кожній третій родині на Львівщині хтось працює за кордоном, або ж постійно, або ж виїжджає на сезонні роботи, скажімо, у Польщу чи Росію.70% заробітчан – мешканці міст, решта з сіл.
Щомісяця додому заробітчани надсилають гроші для своїх рідних, зокрема й на навчання дітей. Завдяки інвестиціям заробітчан і тримається економіка в області, відкриваються нові філії банків, молодь здобуває вищу освіту, будується нове житло. Ціни на нерухомість у Львові одні з найвищих в Україні, після Києва та Одеси. Міський голова Львова Андрій Садовий хоче повернути трудових мігрантів напередодні підготовки до Євро-2012. Він запропонував міському центру зайнятості інформувати заробітчан про вакансії у Львові. Однак навряд чи люди, які за кордоном заробляють 1 євро, повернуться в Україну на зарплату 1-2 тисячі гривень».
Причини та наслідки нелегальної праці
Лише 60 тис. із 3 млн. українських заробітчан щороку отримують дозвіл на роботу за кордоном, говорить Віктор Іванкевич, заступник міністра праці. Причина — складна процедура отримати офіційний дозвіл.
«У всіх, хто працює нелегально, завжди є проблема можливості потрапити за ґрати за те, що неправомірно перебуває у державі. А ще його можуть обманювати. Він не має соціальної страховки. А українців дуже багато працює на будівництві, і в разі якогось нещасного випадку на виробництві, потрібної допомоги він отримати не зможе».
Киянка Люба 12 років тому поїхала працювати до Португалії нелегально. Мінуси неофіційного підробітку — менша зарплата, ніж у легальних працівників, соціальна незахищеність і постійний страх, що тебе депортують.
«Мають право підійти до мене і перевірити мої документи, а я нічого не маю, тому в такому разі мене просто депортують. Я особисто бачила, як міліція перевіряла документи в людей біля супермаркету. І тих, хто їх не мав при собі, вивозили».
Переваги легального працевлаштування
46-річна Марія — одна з небагатьох українських заробітчан, які працюють в Італії офіційно. У дві тисячі другому році вона почала оформлювати документи, а за рік одержала дозвіл на роботу. Марія влаштувалася хатньою робітницею.
«Якщо буду довго працювати, і пенсія в мене буде, адже я сплачую податки. За день прибираю по 4-5 кімнат і отримую 500 євро, іноді 400». Скільки українських трударів зареєстровано в Польщі
Міністерство праці Польщі упродовж останніх місяців двічі оновлювало закон про працевлаштування іноземців. Але попри це держава не стала популярною серед легальних заробітчан з України. Більшість українців і надалі воліє заробляти там гроші неофіційно, розповідає варшавська кореспондентка Радіо Свобода Єва Поштар.
«Чинне законодавство Польщі від лютого цього року дозволяє громадянам України легально працювати 6 місяців упродовж року і не лише в галузі сільського господарства.
Працедавець має оформити іноземному робітникові довідку про гарантію роботи та зарплати. За офіційними даними, у Варшаві та Мазовецькому регіоні надається право на легальну безстрокову роботу близько 200 громадян України щорічно. Це в першу чергу менеджери, будівельники, працівники сектору послуг. Заробітна плата іноземців, така ж як і у поляків, і становить у середньому близько 600 євро.
Однак отримати дозвіл на легальну роботу в Польщі можна й іншим шляхом. Наприкінці березня набере чинності закон "Карта поляка". Громадяни країн СНД, які отримають посвідчення "Карта поляка", зможуть безкоштовно отримати візу та легально працювати у Польщі. І уже більше мільйона громадян України із західних областей збираються подавати заяви на її отримання. А для цього потрібно володіти польською мовою, хоча б в обмеженому обсязі, мати хоча б одного предка-поляка та скласти іспит з історії Польщі у консульстві».
Урядові угоди та відсутність механізму реалізації
Незабаром Португалія та Іспанія поповнять список країн, з якими Україна уклала угоди про працевлаштування своїх громадян. Український уряд підписав документи з 12 країнами, розповідає Віктор Іванкевич, заступник міністра праці.
«Країни, що приєдналися до міжнародних угод, беруть на себе обов’язки стосовно населення, котре перебуває на їхній території з країн, які ратифікували ці угоди, ставитись до них, як до власних громадян. Однак, крім ратифікації, потрібно ще створити внутрішній механізм реалізації».
Запорука повернення
Крім укладання угод про легальне працевлаштування українських заробітчан за кордоном, держава також має дбати про створення робочих місць, зазначає експерт з питань міграції Олексій Позняк.
«Мені більше імпонують плакати, які розробляють неурядові організації, стосовно того, що якщо виїжджаєш за кордон, потурбуйся, щоб діти були під увагою, обіцяй дзвонити, і всі обіцянки виконуй. Це підтримка зв’язків з сім’єю, що залишилась, це одна із запорук повернення».
Трудова міграція як явище, крім негативних рис, як от послаблення родинних зв’язків, мають також і позитивні моменти. Українські заробітчани, заробивши гроші і збагатившись досвідом, повертаються на батьківщину і часто започатковують власну справу.
Аудіозапис програми. Перша частина:
Аудіозапис програми. Друга частина: