Втілення нинішнього тристороннього проекту розпочалося в цих регіонах іще торік. Він спрямований на створення організацій, які, розвиваючи транскордонну співпрацю, у свою чергу, відкриють дорогу інвесторам, каже заступник керівника Секретаріату транскордонного об’єднання «Єврорегіон Буг» Наталія Кролик.
«Нас цікавлять туризм і культура. І ми б хотіли в рамках цього проекту реалізувати ще такий проект, як „Золота діадема“, тобто реставрувати історичні пам’ятки культури, які приваблюватимуть туристів. А це додаткові кошти до нашого бюджету. Врахуйте, що це дуже цікава стратегія – вона охопить практично п’ять регіонів. Ми схожі, але ми й різні. Хочемо знайти якісь спільні моменти і для польської, і для української сторони, для Львівської області, Закарпаття і Волині», – каже Наталія Кролик.
Входження Польщі до шенґенської зони не повинно стати перешкодою у продовженні реалізації програми «Єврорегіон Буг», переконаний заступник голови Волинської облдержадміністрації Володимир Банада. Адже у рамках цієї програми вже зробили чимало реальних корисних справ, найперше – в галузі екології.
«Знаходяться кошти для того, щоб, наприклад, у місті Нововолинську встановлювати сучасне фільтрувальне очисне обладнання – для того, щоб річка Буг була чистішою, щоб відтворювалося довкілля, щоб люди пили чисту воду», – розповідає Володимир Банада.
Нові сподівання на нову програму
Учасники семінару проаналізували сильні і слабкі сторони нової програми. Слабкою поки що є відсутність врегульованих і синхронних норм у законодавстві обох країн, зауважує директор люблінського Європейського центру інтеграції і співпраці органів місцевого самоврядування «Дім Європи» Малгожата Ланґевич.
«Напевне, наші пріоритети будуть пристосовані до польсько-українських вимог. Оскільки Польща увійшла до шенґенської зони, дуже актуальними є питання малого прикордонного руху і навіть самого законодавства. Тому ми спробуємо узгодити ці аспекти і виробити спільну стратегію», – каже Малгожата Ланґевич.
Оскільки угоду про малий прикордонний рух уже парафували міністри закордонних справ України і Польщі, громадські активісти сподіваються, що й справа розбудови прикордонних постів зрушиться з місця, каже Наталя Кролик. Вона повідомила, що вже надали урядові кошти на розробку проектної документації будівництва нового переходу Адамчуки – Збереже.
«Буквально вчора я бачила документи, де чітко вказано, що такий перехід буде. Чим більше переходів, тим прозорішим буде кордон, і можна буде здійснювати той перетин без черг і негараздів, котрі є в нас на кордоні», – сподівається вона.
«Нас цікавлять туризм і культура. І ми б хотіли в рамках цього проекту реалізувати ще такий проект, як „Золота діадема“, тобто реставрувати історичні пам’ятки культури, які приваблюватимуть туристів. А це додаткові кошти до нашого бюджету. Врахуйте, що це дуже цікава стратегія – вона охопить практично п’ять регіонів. Ми схожі, але ми й різні. Хочемо знайти якісь спільні моменти і для польської, і для української сторони, для Львівської області, Закарпаття і Волині», – каже Наталія Кролик.
Входження Польщі до шенґенської зони не повинно стати перешкодою у продовженні реалізації програми «Єврорегіон Буг», переконаний заступник голови Волинської облдержадміністрації Володимир Банада. Адже у рамках цієї програми вже зробили чимало реальних корисних справ, найперше – в галузі екології.
«Знаходяться кошти для того, щоб, наприклад, у місті Нововолинську встановлювати сучасне фільтрувальне очисне обладнання – для того, щоб річка Буг була чистішою, щоб відтворювалося довкілля, щоб люди пили чисту воду», – розповідає Володимир Банада.
Нові сподівання на нову програму
Учасники семінару проаналізували сильні і слабкі сторони нової програми. Слабкою поки що є відсутність врегульованих і синхронних норм у законодавстві обох країн, зауважує директор люблінського Європейського центру інтеграції і співпраці органів місцевого самоврядування «Дім Європи» Малгожата Ланґевич.
«Напевне, наші пріоритети будуть пристосовані до польсько-українських вимог. Оскільки Польща увійшла до шенґенської зони, дуже актуальними є питання малого прикордонного руху і навіть самого законодавства. Тому ми спробуємо узгодити ці аспекти і виробити спільну стратегію», – каже Малгожата Ланґевич.
Оскільки угоду про малий прикордонний рух уже парафували міністри закордонних справ України і Польщі, громадські активісти сподіваються, що й справа розбудови прикордонних постів зрушиться з місця, каже Наталя Кролик. Вона повідомила, що вже надали урядові кошти на розробку проектної документації будівництва нового переходу Адамчуки – Збереже.
«Буквально вчора я бачила документи, де чітко вказано, що такий перехід буде. Чим більше переходів, тим прозорішим буде кордон, і можна буде здійснювати той перетин без черг і негараздів, котрі є в нас на кордоні», – сподівається вона.