Міністр закордонних справ Литви Пятрас Вайтекунас |
(epa) |
П.В.: Литву окупував Радянський Союз, а сучасна Росія відрізняється від того, чим був СРСР. Ми дуже близькі сусіди і наше ставлення, звісно, відрізняється від ставлення, наприклад, Португалії. Росія набагато важливіша для Литви, ніж Португалія. Загалом відносини між ЄС і Росією дуже важливі для Литви, адже Литва першою буде потерпати і першою виграє від стану цих відносин.
Р.С.: У чому полягає особлива роль, яку може відігравати Литва у формулюванні відносин з Росією?
П.В.: Гадаю, що Литва може відігравати і відіграє особливу роль. Я не знаю, наскільки вона особлива, але ця роль існує, і тут я бачу нішу для Литви. Литва також має амбіції стосовно ролі у своєму регіоні – краще його розуміє і стає центром регіональних ініціатив.
Р.С.: Литовська дипломатія проявила себе під час Помаранчевої революції в Україні. Також Литва допомагала грузинам минулого року розв’язати їхні проблеми. Як Ви оцінюєте віддачу цих та інших литовських ініціатив на теренах колишнього Радянського Союзу?
П.В.: Почнімо з того, що Литва бере участь не в так званих «революціях», а в поширенні європейських цінностей. Така литовська участь у політиці за межами литовських кордонів має щонайменше три важливі причини. Перший базовий принцип нашої східної політики — це сплата морального боргу. Раніше, коли ми відновили свою незалежність, нас підтримали західні країни. Ця підтримка була дуже важлива для нас, ми її потребували, і вона була ефективною. Тепер ми підтримуємо інших. Інший принцип нашої східної політики пов’язаний з національною безпекою – Литва буде безпечнішою, якщо її будуть оточувати держави, які думають так само і приймають ті ж базові цінності європейської цивілізації, що і ми. І, нарешті, третій наш інтерес у східній політиці – економічний.
Р.С.: Один із найсуперечливіших моментів литовсько-російських відносин — це вимога Литви компенсувати збитки, завдані радянською окупацією. Чи це реалістична вимога?
П.В.: Хочу наголосити, що литовські вимоги відшкодувати збитки від окупації легітимні і справедливі. Проблема компенсації – важлива складова роботи нашого міністерства. Але, як я Вам вже сказав, Радянський Союз — це не Росія і Росія не Радянський Союз. Заявивши, що вона є спадкоємицею Радянського Союзу, Росія також успадкувала деякі обов’язки. Але гадаю, що Росія не винна за злочини Радянського Союзу, за депортації. Росія постраждала не менше, ніж інші колишні радянські республіки. І гадаю, що ми повинні працювати у цьому напрямку.
Р.С.: Якщо ніхто не винен, то Литва не має що вимагати і всі балачки про відшкодування нічого не означають, чи не так?
П.В.: Гадаю, що наша розмова з Росією має початися з цінностей, принципів і спроби знайти спільний підхід до історії. Збитки мають ширше значення, ніж матеріальні речі. Я говорю про збитки, які неможливо компенсувати грошима.
Р.С.: Але президентові Росії нічого не коштуватиме приїхати до Литви і попросити вибачення за окупацію.
П.В.: За окупацію Радянським Союзом? Я цього не коментую.
Р.С.: Чому Ви відмовляєтеся коментувати?
П.В.: Бо погоджуюся з тим, що Ви сказали.