Книга видана Держархівом Луганської області за сприяння благодійного фонду «Україна-3000» (голова наглядової ради – Катерина Ющенко). До цього видання увійшло 134 документи з Фондів держархівів Донецької та Луганської областей, Галузевого архіву Служби безпеки України та світлини з Центрального державного архіву кінофотодокументів України.
У Луганської області вперше у подібному обсязі з’явилася документи, що розповідають про події того часу. Перший наклад невеликий, 1000 примірників. Але голова Луганської обласної адміністрації Олександр Антипов пообіцяв, що облдержадміністрація забезпечить кошти для друку ще одного накладу.
«Півстоліття правда про трагедію Голодомору замовчувалась. Це залишалося незагоєною раною в пам’яті нашого народу. Але сьогодні ми знову й знову повертаємося думками до тих трагічних часів. І цей пошук, звернення до нашого минулого дозволяє сьогодні пролити світло на ті жахливі факти», – наголосив Олександр Антіпов.
На Луганщині від Голодомору загинуло до 25% сільського населення
Зібрати свідоцтва було б неможливо без розсекречення документів з архівів СБУ та копіткої праці ентузіастів історії.
Один із упорядників збірки документів, доктор історичних наук Валентина Борисенко зазначила: «Люди, які згадують Голодомор, дуже чітко зафіксували ці події, бо це була екстремальна ситуація, і більшість з них каже: «Як зараз це бачу!» Пам’ятаю, звичайно, – як зараз, ніколи не забуду…».
Нині все важче знайти свідків тих страшних подій і лише сукупність різних методів досліджень допоможе повніше зрозуміти цю трагедію української нації.
Cпогади про жертв лихоліття збереглися по всіх теренах Луганської частини Слобідської України. Лише місцевий дослідник Ірина Магрицька зібрала свідчення про голод у 170-ти селах Луганщини.
За приблизними підрахунками фахівців, на Луганщині в роки Голодомору загинуло до 25% сільського населення краю.
У Луганської області вперше у подібному обсязі з’явилася документи, що розповідають про події того часу. Перший наклад невеликий, 1000 примірників. Але голова Луганської обласної адміністрації Олександр Антипов пообіцяв, що облдержадміністрація забезпечить кошти для друку ще одного накладу.
«Півстоліття правда про трагедію Голодомору замовчувалась. Це залишалося незагоєною раною в пам’яті нашого народу. Але сьогодні ми знову й знову повертаємося думками до тих трагічних часів. І цей пошук, звернення до нашого минулого дозволяє сьогодні пролити світло на ті жахливі факти», – наголосив Олександр Антіпов.
На Луганщині від Голодомору загинуло до 25% сільського населення
Зібрати свідоцтва було б неможливо без розсекречення документів з архівів СБУ та копіткої праці ентузіастів історії.
Один із упорядників збірки документів, доктор історичних наук Валентина Борисенко зазначила: «Люди, які згадують Голодомор, дуже чітко зафіксували ці події, бо це була екстремальна ситуація, і більшість з них каже: «Як зараз це бачу!» Пам’ятаю, звичайно, – як зараз, ніколи не забуду…».
Нині все важче знайти свідків тих страшних подій і лише сукупність різних методів досліджень допоможе повніше зрозуміти цю трагедію української нації.
Cпогади про жертв лихоліття збереглися по всіх теренах Луганської частини Слобідської України. Лише місцевий дослідник Ірина Магрицька зібрала свідчення про голод у 170-ти селах Луганщини.
За приблизними підрахунками фахівців, на Луганщині в роки Голодомору загинуло до 25% сільського населення краю.