Вхід до всесвітнього банку насіння, Норвегія, 26 лютого 2008 р. |
Пшениця, кукурудза, рис, картопля, бобові – насіння всіх цих рослин треба зберегти, щоб подбати про майбутнє людства, наголошує Кері Фовлер, виконавчий директор Глобального фонду розмаїття сільськогосподарських культур.
«Нам потрібне розмаїття культур, щоб допомогти селянам, сільському господарству пристосуватися до кліматичних змін, хвороб, посух, які б виклики не постали в сільському господарстві, включно з тим, щоб нагодувати більше людей», – зазначив Кері Фовлер.
Подалі від цивілізації
Схема побудови всесвітнього банку насіння |
(official site) |
У всесвітньому банку можуть зберігатися чотири з половиною мільйони зразків насіння. Провідні наукові установи з понад 100 країн світу вже заявили про те, що зроблять внески до банку зі своїх генетичних запасів.
В Україні мріють про власний банк насіння
Українські вчені вітають норвезький проект і мріють, що колись і в Україні буде добре захищений загальний банк насіння. Про це з болем сказав Радіо Свобода доктор біологічних наук Йосип Сікура з Інституту клітинної біології і генетичної інженерії НАН України.
«Нема такого банку насіння з тривалим строком зберігання, щоб там зберігалися всі види флори України. Воно роздроблене, розпорошене в різних місцях. Там різні умови, різні підходи. Є міжнародні стандарти, які треба виконувати. Тільки балачки десятки років, а нічого не робиться. А гроші одержуються. Навколо цього питання дуже багато спекуляцій, на жаль. Бо гроші відпускали, а бачите які результати», – зазначив Йосип Сікура.