Рівняни пам’ятають Чайку ще з радянських часів, коли той у 1981 році був обраний головою виконкому. За якийсь рік місто стало ошатним, купалося в трояндах і вибороло звання найчистішого обласного центру в Україні. Коли запитували, як це вдається, Віктор Чайка сміявся: «Тому що я – головний двірник».
«Найбільша політика міського голови – це каналізація, сміття...»
Тож коли вляглися перебудовні пристрасті, городяни знову на виборах обрали Віктора Чайку. Так було в 98-му, 2002-му та 2006-му роках. Йому пробачали ламану російсько-українську мову, запальний характер (найбільш непереливки було все тим же начальникам жеків), але знали: поки керує Чайка – місто буде чистим… На цих настроях намагалися не раз зіграти політичні партії, запрошуючи його в свої лави.
Перед останніми виборами Віктор Чайка наголосив: «Я не є членом жодної з партій, які існують у нашому місті, і не намагаюся вступити до них. Найбільша політика міського голови, що б там хто не говорив – це каналізація, сміття і так далі…».
Віктор Чайка розпочав свою трудову діяльність у 1960 році водієм, і 27 років свого життя присвятив автомобільній галузі. Очолював автоколону, автобази, згодом заснував успішну фірму «Камаз-Транс-Сервіс».
Зізнавався, що погодився балотуватися на міського голову ще й тому, що почувається цілком незалежним фінансово і може сам допомогти місту матеріально.
«Коли йшлося про інтереси міста, Чайка відкидав будь-яку конкуренцію»
Його основний конкурент на виборах-2006 – керівник комунального підприємства «Рівневодоканал» Володимир Хомко – зізнається: коли йшлося про інтереси міста, Чайка відкидав будь-яку конкуренцію.
Володимир Хомко: «Неординарна особистість, неординарний фахівець… Ми були конкурентами, але стосунки були нормальні, це знає і його оточення, і моє. Абсолютно, ми вирішували питання без усяких проблем, і особисті стосунки наші були нормальні… Завдяки цьому багато питань вирішилось і по водоканалу, і по містові. Таких мерів – я не знаю, чи на Україну ще один є… Він залишив слід в історії Рівного назавжди».
Без роботи не уявляв свого життя
У Віктора Чайки чимало нагород. Останню, Орден Дружби народів, йому вручив під час візиту до Рівного Президент України Віктор Ющенко. Чайка ніколи не ховав своїх лівих поглядів, однак не цурався допомогти у будівництві та відкрити пам’ятник Симону Петлюрі чи командирові УПА Климові Савуру у центрі міста. Без роботи не уявляв свого життя, і коли журналісти, дізнавшись про невиліковну хворобу, якось натякнули на те, що працювати, мабуть, нелегко, він навіть образився.
«Я почуваю себе рівно настільки, що вистачає сил на виконання своїх службових обов’язків, а я обов’язки міського голови знаю як ніхто…», – зауважив Віктор Чайка.
Він помилився в одному – серце не може бути вічним двигуном, навіть для загального добра. Відсутність міського голови стала помітною вже півроку тому – бруд на вулицях, неорганізованість і проблеми з розрахунками у комунальному господарстві… Тому, коли доведеться вибирати нового міського голову, рівняни замисляться, чи мав Віктор Чайка гідних наступників.
Рівняни прощатимуться зі своїм міським головою наступної п’ятниці. У місті оголосять жалобу.