Радіо Свобода Weekly: Коли Україна отримає наступні HIMARS та винищувачі?

Американська реактивна система залпового вогню HIMARS

Коли Україна отримає наступні HIMARS і винищувачі? Інтерв'ю з головою комітету збройних сил Конгресу США

США та інші союзники працюють над тим, щоб зібрати і надати Україні 25-30 установок залпового вогню типу HIMARS та MLRS. Про це в ексклюзивному інтерв'ю Радіо Свобода Україна розповів голова комітету збройних сил Палати представників США Адам Сміт, який перебував у Києві з двопартійною делегацією Конгресу США. В інтерв'ю він також розповів про те, коли Україні зможуть надати американські винищувачі та ракети великої дальності.

«Роздягали повністю і навприсядки робили обшук». Історія українського бійця про російський полон в Оленівці

42 дні в російському полоні перебував український військовослужбовець, морпіх Сергій (псевдо «Козак»). Він був у таборі для військовополонених, що розташований в окупованому селищі Оленівка Донецької області.

Сьогодні військовослужбовець, який під час поранення втратив руку, проходить реабілітацію у Львівській області. Про умови перебування в російському полоні ‒ в ексклюзивній розмові з Радіо Свобода.

У Криму приховують втрати Росії у війні?

У Криму починають розуміти, що «загроза перенесення війни на територію Кримського півострова – для них стає реальністю», заявили у військовій розвідці України. У відомстві аналізують соціальні настрої у Криму.

Інформацію про втрати елітної 810-ї бригади російських морських піхотинців у Криму влада Росії всіляко замовчує і приховує. Офіційних цифр не озвучують. Про те, що загиблих більше, ніж повідомляють, у Криму знають, вважає український військовий експерт Владислав Селезньов. Бо працює так зване «солдатське радіо», яке розповідає про реальні втрати російської армії в Україні.

За підрахунками військової розвідки України лише в боях під Маріуполем 810-а бригада втратила близько 300 людей. За даними ГУР Міноборони України, близько 200 морпіхів бригади відмовилися повертатися на війну. За прогнозами військової розвідки України, до кінця літа РФ сформує 16 нових добровольчих батальйонів – близько 4 тисяч осіб у кожному регіоні.

«HIMARS б'ють. За стандартами НАТО все йде. Недооцінювати супротивника ніколи не можна. Тільки «на ура» сьогодні не візьмеш» – так російський військовий із 126 бригади описує ЗСУ та війну, в якій він бере участь. Інтерв'ю з ним опубліковано у газеті «Кримські вісті».

Дивіться новий випуск Крим.Реалії.

Далі коротко про те, що могли пропустити:

Політ із розвідкою НАТО

Військові активності в Україні й у західній частині Росії – очима розвідників НАТО. Майже щодня – у повітря піднімається повітряна розвідка Північноатлантичного альянсу – це в рази частіше, аніж було до масштабної війни в Україні. Патрулюють авіапростір довкола кордонів союзників, щоб не пропустити загрозу – з боку свого потенційного противника. І його можливу підготовку – до більш глобальної війни. Що бачать у небі розвідники найпотужнішого оборонного Альянсу світу? Із собою на борт – ексклюзивно – взяли і кореспондентку Радіо Свобода в ЄС Зоряну Степаненко.

«Друг» Єрмака, «заслужений юрист», «слуга народу»: хто такий новий генпрокурор Костін?

«Слуга народу» Андрій Костін – новий генеральний прокурор. За його призначення проголосували 299 народних депутатів.

Костін вже вдруге отримує крісло, яке перед ним обіймала Ірина Венедіктова: спочатку так було, коли вона залишила посаду голови комітету з питань правової політики, а тепер – коли її звільнили з посади очільниці ОГПУ.

  • Чому Костіна називають людиною голови Офісу президента Андрія Єрмака?
  • Чим він займався майже три роки у Верховній Раді?
  • Як у підпорядкуванні інших депутатів опинились родичі Костіна?
  • Чому він не зміг стати очільником Спеціалізованої актикорупційної прокуратури?
  • Та яким генпрокурором він може бути?

Про усе це – у огляді Радіо Свобода.

Чи знали військові РФ, що їдуть воювати в Україну? Інтерв’ю з полоненими солдатами

3 тисячі гривень на місяць – стільки з українського держбюджету йде на утримання одного російського військовополоненого. Їхню загальну кількість офіційний Київ не розголошує.

Перебувати військовополонені мусять окремо від інших ув’язнених. За Женевською конвенцією, із триразовим харчуванням, чи, скажімо, із гарантованою змінною постільною білизною – тобто в побутових умовах на рівні офіцерського складу.

Кореспондент Радіо Свобода Тарас Левченко поспілкувався із росіянами, які брали участь в бойових діях на території України, та розпитав їх: коли і за яких обставин вони потрапили до полону? Як живуть у місці утримання? Та скільки часу вже чекають на обмін?

Окрім того, від Міністерства юстиції України ми отримали коментарі про досі невідомі публічно нюанси розподілу російських військовополонених по ізоляторах, а також відповідь на запитання – кого з них передусім хоче забрати додому Кремль.

Публікації, які можуть вас зацікавити:

Життя посеред руїн: село Мощун досі оговтується від важких боїв за Київ

Село Мощун на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну стало одним із форпостів, які допомогли українським військовим виграти битву за Київ. Полковник сил спеціального призначення у відставці Ліам Коллінз, який зараз керує нью-йоркським Політичним форумом Медісона, вважає, що російські війська не змогли просунутися далі, коли перетнули річку в районі села Мощун, тому що цивільні українці чинили спротив, повідомляючи ЗСУ про всі рухи армії РФ. «Росіяни не змогли подолати мережу розвідки, яку створили українці», – каже він.

Українські війська повністю звільнили Мощун від російських сил 21 березня. Село, де більшість будівель зруйновані, досі оговтується від боїв. У полях навколо села можна побачити вирви від вибухів, попередження про міни та навіть російську військову форму, яка залишилася після бойових дій. Люди, які втратили житло, будують нові будинки або живуть у модульних, які надають благодійні організації. Що відбувається у Мощуні зараз – дивіться у фоторепортажі Радіо Свобода.

Село Мощун після звільнення. Київська область, 23 липня 2022 року

Радіо Свобода Weekly – усі важливі новини й ексклюзиви нашого сайту в одному листі щонеділі. Підписатись на розсилку можна тут.