Декілька районів заморської території Франції, Нової Каледонії, вийшли з-під контролю влади – Париж надіслав на острів війська. Про це заявив верховний комісар цієї особливої території в Тихому океані Луї Ле Фран.
«Прибуватимуть підкріплення… щоб контролювати райони, які вислизнули від нас в останні дні і де контроль більше не гарантований», – сказав Ле Фран. Число поліцейських на острові зросте з 1700 до 2700 до вечора 17 травня.
Акції протесту в Новій Каледонії розпочалися 13 травня у відповідь на пропозицію французьких депутатів внести поправки до конституції, які дозволять голосувати на місцевих виборах усім, хто прожив у Новій Каледонії понад десять років. Противники поправок побоюються, що зміни ще більше маргіналізують корінне населення – канаків, що становлять близько 40% населення Нової Каледонії, – і підуть на користь профранцузьким політикам.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Французька територія Нова Каледонія вирішила залишитися у складі ФранціїПротести переросли у заворушення та сутички між лоялістами та прихильниками незалежності Нової Каледонії. Були розграбовані та підпалені магазини, склади, автозаправки та офіси компаній. Загинули пʼятеро людей – троє канаків та двоє поліцейських.
Поліція заарештувала близько 200 людей. Влада заблокувала в Новій Каледонії TikTok і запровадила надзвичайний стан, який триватиме до 27 травня.
Французька влада називає протестувальників «бунтівниками», які «називають себе прихильниками незалежності, але натомість здійснюють пограбування, вбивства та насильство».
Група координації польових дій, що організувала акцію протесту проти конституційної реформи, звинуватила в насильстві французький уряд і поклала на нього відповідальність «за людські жертви, звірства та руйнування економічної структури країни».
Національна рада вождів корінних народів канаків також відкинула причетність руху за незалежність до насильства, засудивши при цьому «всі акти вандалізму та насильства із застосуванням вогнепальної зброї».
Також французький уряд звинувачує в розпалюванні заворушень у Новій Каледонії Азербайджан, прапори якого були помічені на протестах. Азербайджан відкидає звинувачення в підтримці протестів та руху за незалежність Нової Каледонії.
Відносини між Францією та Азербайджаном загострилися після війни 2020 року та поверненн Нагірного Карабаху під контроль Баку у вересні 2023 року. У липні 2023 року Азербайджан запросив прихильників незалежності кількох заморських територій Франції на конференцію до Баку. За підсумками зустрічі було створено Бакинську ініціативну групу проти «французького колоніалізму». З початком протестів група публічно підтримала «канакських друзів та їхню справедливу боротьбу».
Нова Каледонія стала французькою колонією у 1853 році, у 1946 році – набула статусу заморської території Франції. За угодою 1998 року, Новій Каледонії було надано більш широку автономію та право провести три референдуми про незалежність. Референдуми пройшли у 2018, 2020 та 2021 роках. За результатами перших двох із невеликою перевагою перемогли противники незалежності. Третій референдум, на якому збереження нинішнього статусу території підтримали вже 97% учасників, канаки бойкотували через пандемію COVID-19.