В Україні швидко створюється реальна контрактна, професійна армія – Герасимов

Гість передачі «Ваша Свобода»: Артур Герасимов, представник президента України у Верховній Раді.

Віталій Портников: Президент України Петро Порошенко сьогодні запевнив, що найближчим часом він внесе на розгляд парламенту нову редакцію закону про КСУ. При цьому він звернув увагу на важливу новацію, яка стосується КСУ. Давайте подивимося.

Ваша Свобода | Президентські ініціативи у Верховній Раді

Петро Порошенко: Це дуже важливо, що зараз громадяни, яким реформа надає право звертатися до КСУ з конституційною скаргою у випадку, якщо особа вирішить, що застосований в кінцевому судовому рішенні в її справі закон не відповідає конституції. Це новація, яка значно збільшує рівень захисту прав і свобод громадян.

І після підготовки експертами свого тексту законопроекту про КСУ так само, як це було і при підготовці Конституційною комісією змін до Конституції, після його обговорення я підпишу і внесу цей законопроект до Верховної Ради України.

– В принципі, на думку президента, це важлива новація, коли громадяни зможуть звертатися до КСУ. Вони до цього часу не могли цього робити, я так розумію?

– Згідно з тією редакцією закону, яка на сьогодні існує, так, ця можливість була майже відсутня.

І я хочу сказати, що ініціатива стосовно КСУ, так само як і ініціатива стосовно Вищої ради правосуддя, то це є продовження тієї масштабної реформи суддівської системи, яка була розпочата президентом, коли парламент (Ви знаєте) прийняв зміни до Конституції в частині правосуддя, яка сьогодні продовжується і ще буде потребувати прийняття дуже багатьох законів для того, щоб наша суддівська система очистилася і стала реально бути ефективним механізмом розвитку країни.

Артур Герасимов

Тому що, якщо Ви на сьогодні поспілкуєтеся з будь-яким інвестором, а на сьогодні у нас інвестиції в країну вкрай важливі, він вам скаже, що один із головних моментів, який не дає інвестиціям заходити в цю країну – це незахищеність інвестора через неправомірні суддівські рішення.

І саме через це президент України розпочав цю реформу і дуже швидко та ефективно веде її далі.

– Ми зрозуміли, що щодо КСУ, принаймні у людей, з’явиться можливість самим звертатися з позовом на певні питання, які вони вважають порушенням Конституції.

А Ви мені можете пояснити, чим відрізняється Вища рада правосуддя від Вищої ради юстиції за функціями? Що зміниться реально?

– Закон вже опублікований. І, згідно з цим законом, ви можете подивитися, що дійсно наразі дуже багато повноважень, які сьогодні...

Між іншим, президент відкрито віддає, знімає з себе, вони перейдуть до Вищої ради правосуддя. І вона буде робити дійсно суддівську гілку влади незалежною в Україні. Чого, на жаль, не було у всі попередні роки зроблено.

Але тут одночасно ми маємо чітко розуміти, що ця незалежність має підкріплюватися окремими кроками, які підвищать довіру до суддівської гілки влади. І тут також це таке поле дуже серйозне, на якому ми маємо прийняти дуже багато додаткових законів.

І я хотів би сказати, що так, перші кроки ми вже зробили. Бо якщо Ви уважно і наші слухачі, і телеглядачі аналізували ті зміни до Конституції, які парламент провадив, то там саме впроваджувалася система, яка дозволить дуже серйозно очистити суддівську систему.

– Я все ж таки хотів би поговорити про запобіжники. Тому що президент і сьогодні говорив, що КСУ має не керуватися ніякими там політично-клановими мотиваціями. Те ж саме, звичайно, стосується і Вищої ради правосуддя.

Але мені дуже важливо зрозуміти, якими є запобіжники, які дійсно не дозволять ані суддям КСУ, ані членам Вищої ради правосуддя, ані тим суддям, які будуть призначати, дійсно бути якимось чином захищеними від всіх цих стимулів – від політичних стимулів, від кланових стимулів, від корупції.

– Саме це і є метою, однією із ключових цілей суддівської реформи для того, щоб ця гілка влади була незалежною і дійсно мала змогу, не дивлячись на будь-які спроби будь-кого виносити неправомірні рішення. Це є принципова позиція президента України.

Коли ми говоримо про те, яким чином будуть вибудувані запобіжники, то вони вже є в цих законах. Я маю на увазі, що про Вищу раду правосуддя Ви вже можете знайти його на сайті Верховної Ради. Зараз, як ми почули президента, буде внесена нова редакція закону про КСУ.

І ще дуже важливий момент, на якому я хотів би зосередити Вашу увагу. Президент чітко заявив, і це є його принципова позиція, що тільки після дуже серйозного обговорення з громадськістю, після дуже серйозного обговорення з парламентом ми можемо приймати ці закони. І саме тому я щиро вважаю і впевнений, що ця система запобіжників буде вибудована дуже чітко, принципово і без будь-яких темних моментів.

– А все ж таки, коли Ви розмовляєте з інвесторами, що саме їм заважає в українській системі судоустрою: самі судді, корупція в судах, те, що в законах неймовірна кількість суперечностей, те, що не працює сама система? Що є найбільш проблематичним?

– Перш за все це наразі незахищеність інвесторів під час прийняття суддівських рішень. Це ключова проблема на сьогодні. Навіть не агресія з боку Російської Федерації.

На сьогоднішній день я хочу сказати, що, по-перше, якщо ми будемо говорити про пріоритети тих законопроектів, які вносяться, то ці пріоритети дуже чіткі – це обороноздатність держави, це міжнародна підтримка нашої держави. Я просто можу Вам сказати і про ті законопроекти, які були внесені і проголосовані парламентом, і про ті, які будуть ще вноситися. Це питання суддівської реформи (ми це тільки що побачили), це питання економічного розвитку нашої країни і питання заведення іноземних інвестицій.

Ви знаєте, що попередній голова президентської адміністрації Борис Ложкін на сьогодні є людиною, яка буде відповідати чітко за впровадження більш гармонізованої і більш захищеної політики для інвесторів в цій країні.

Крім цього, нашим пріоритетом були і залишаються турбота про незахищені прошарки громадян, особливо про дітей. І Ви знаєте, що президентські закони були внесені і цієї осені, які торкалися захисту дітей, питання наставництва. І вони були прийняті Верховною Радою.

– А все ж таки, коли Ви говорите про якісь нові законопроекти, які Ви виділили б як найважливіші? Про КСУ сьогодні вже дізналися. А що буде ще?

– Найближчим часом готується законопроекти по напрямках, які я вже озвучив. Тобто як тільки вони будуть підготовлені, завізовані, то ми відразу їх побачимо.

Крім цього, один із напрямків, які дуже серйозно також реалізовуються, і Ви це також можете відслідковувати, то це ті законопроекти, я сказав би, ті стратегічні рішення, які обговорюються на Національній раді реформ, які після того проходять широке громадське обговорення і реалізуються в якості законів.

І на сьогодні, я Вам сказати, готується для внесення законопроект, який стосується створення культурного фонду.

– Як організації чи як просто накопичення якихось коштів для культурних потреб? Що це?

– Саме друге. Для того, щоб більш ефективно ми могли піднімати саме українську культуру в нашій країні і не тільки.

– От Ви говорили про обговорення з громадськістю, а мені все ж таки більш цікаво (Ви все ж таки представник президента у Верховній Раді), як обговорюється з самими депутатськими фракціями?

Тому що ми бачимо, що в чинної коаліції голосів рівно на те, щоб ухвалити більшістю якісь закони, якщо когось немає, чи хтось не голосує. А так з вашою фракцією БПП буває, що вона не голосує одностайно. У Вас така «демократична» фракція, м’яко кажучи. То ніяких голосів для якогось законодавства немає.

– Перш за все я дійсно можу підтвердити, що фракція БПП в парламенті – це одна з найбільш демократичних фракцій в нашому парламенті на сьогодні.

– Одна з найбільш? Чи занадто?

– Одна з найбільш.

Що стосується того, як працює коаліція, як працює парламент, то, знаєте, я хочу сказати, що візьмемо конкретну ситуацію. Учора Ви бачили, які закони приймалися. Закон про продовження мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення, закон про зняття оподаткування з церков, закони, які стосувалися освіти. І, подивіться, 297 голосів, 299.

Наприклад, вчора це була квінтесенція того, що президенту, парламенту, Кабміну вдається дуже ефективно співпрацювати для того, щоб рішення приймалися переважною, майже конституційною більшістю голосів.

– Звичайно. Закон про мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення, тому що це популістський закон, якщо чесно сказати, на мою думку, ви завжди знайдете майже конституційну більшість. Ви знайдіть більшість на припинення цього мораторію.

– Якщо ми побачимо... Давайте так. Ви навели приклад цього закону, а я можу сказати, що...

– Тому що це важлива річ.

– ...якщо ми візьмемо попереднє рішення, а Ви знаєте, що були дуже серйозні, великі обговорення відносно закону про енергорегулятора. Цей закон також був дуже широко обговорений. І це закон, під який.... Ну, суперечки точилися дуже серйозні. Подивіться, якою кількістю голосів він був прийнятий. Закон про ринок електроенергії. Дуже великі суперечки! Але президенту, Кабміну, голої Верховної Ради вдалося об’єднати і мобілізувати парламент для того, щоб цей закон був прийнятий не просто 226, а переважною більшістю голосів. Це важливо.

Крім цього, я хочу звернути Вашу увагу на дуже простий момент. Якщо Ви проаналізуєте діяльність парламенту цієї осені, я маю на увазі вересень, жовтень, то побачите, що всередньому в день приймається не менше 10 важливих рішень. Я маю на увазі і вівторок, і середу, і четвер. Інколи ми навіть більше 60 позитивних рішень приймаємо, голосувань.

Якщо ми візьмемо вчорашній день, то, якщо не помиляюся, 10 законів прийнято в цілому. Якщо Ви думаєте, що по якихось законах немає суперечок? Вони є. Вони є! Але те, яким чином сьогодні ці закони приймаються у парламенті, нам доводить, що парламент працює ефективно, коаліція працює ефективно.

– Маємо запитання додзвонювача.

Додзвонювач: Я почув у прямій мові президента, що можуть звертатися до КСУ тільки ті громадяни, остаточне судове рішення щодо яких винесене, і вони вважають, що там порушення прав конституційних. Чи інші теж громадяни?

– Я, на жаль, поки що не можу коментувати ці деталі. Чому? Тому що цей законопроект ще доопрацьовується і буде підготовлений для внесення найближчим часом.

Але я обіцяю, що я розберуся з цим питанням і буду готовий за деяких час відповісти на нього.

– Судячи з процедури, мені здається, конституційної скарги, вона якраз і направляється тоді, коли громадянин вичерпав всі інші можливості задоволення свого позову. У цьому є своя логіка.

– Ні. Звичайно, логіка є. Просто я не можу сьогодні коментувати юридичні деталі цього закону.

– Ви сказали, що є розбіжності, вони якимось чином вирішуються. А це означає, що є якась робота з фракціями? Як взагалі виникає така ситуація, коли 297 голосів є, а в коаліції їх набагато менше? І що опозиційні фракції вимагають за свої голоси, якщо хочете?

– Я хочу констатувати дуже важливий факт відносно цього скликання парламенту. Якщо мова йде про законопроекти, які важливі для країни, які важливі для розвитку її економіки, для заведення сюди найбільшої кількості інвестицій, які важливі для захисту населення, які важливі для обороноздатності країни, то дуже багато непринципових моментів відходять на другий план.

Я наведу дуже простий приклад. Це закон, який був внесений президентом України відносно захисту дітей і впровадження інституту наставництва. Ви знаєте, досить багато поправок, які вносилися народними депутатами від опозиційних фракцій, назвемо так, і від фракцій, які не входять у коаліцію, не були враховані. Але заради того, щоб цей закон був прийнятий, щоб він запрацював, і діти отримали додаткову турботу від наставників, ці депутати виступали і від «Самопомочі», і від Радикальної партії, і від «Батьківщини» і казали: ми знімаємо свої поправки, не хочемо їх підтримувати сьогодні заради того, щоб цей закон запрацював. І це державницька позиція народних депутатів України.

– Запитання ще одного додзвонювача.

Додзвонювач: Потрібен конче законопроект у Верховній Раді, внести і депутатам, і президенту про підготовку наших громадян, котрі відмазалися, відхрестилися, відкупилися від військової служби. Тобто до 55-и років. Бо вони п’ють по рестораціях, по кав’ярнях, роблять великі аварії. Ці люди свого часу відмазалися.

І також потрібна конче, я вважаю, так і всі українські патріоти, цивільна підготовка для всіх громадян. Бо в нас немає військового стану, а є АТО. І потрібні такі курси для всіх громадян України.

– Останнє питання, до речі, цікаве.

– Я, між іншим підтримую телеглядача, який задав це питання. І Ви знаєте, що на сьогодні один із законів, який буде розглядатися у Верховній Раді, вноситися, розглядатися, то це буде закон про сили територіальної оборони. Це якраз стосується цієї сфери, про яку тільки що говорив телеглядач.

Але я хочу сказати, що якщо ми вже торкнулися питань армії, питань нашої обороноздатності, то позиція президента, що все, що можна зробити для обороноздатності нашої армії, має робитися в першу чергу.

І коли ми кажемо про армію сьогодні, от чому ми дозволили собі зробити попередню хвилю демобілізації і не робити нову мобілізацію? Тому що в нас дійсно постійно йдуть люди за контрактом, і в нас є реальна контрактна, професійна армія. І я сказав би так, що створюється дуже швидкими темпами. І чому це дуже важливо? Тому що на контракт йдуть ті люди, які чітко розуміють, що таке військові дії, які чітко розуміють, як тримати зброю в руках, і які набагато ефективніше в армії, ніж ті, хто цього не хоче робити.

Під час репетиції військового параду до 25-ї річниці Незалежності України. Київ, 12 серпня 2016 року

Але в разі погіршення безпекової ситуації, в разі, якщо буде пряма інтервенція, Ви розумієте, що доведеться захищати країну всім, хто може тримати зброю в руках.

– До речі, про це слухач і говорить. Він говорить про те, що необхідно, щоб ці люди вміли щось робити, що їх потрібно чомусь навчити.

– От чому я і кажу, що наразі буде розглядатися законопроект про сили територіальної оборони, який саме і стосується того, щоб у нас створювалися ці речі, люди навчалися і люди були готові захищати свої домівки.

– Якщо говорити про законодавство у сфері обороноздатності, то тут теж мені важливо усвідомити, що ми маємо багато що реформувати, як мені здається. Насамперед того, що стосується гарантій для тих людей, які зараз беруть участь в АТО, щоб були якісь законодавчі підвалини для їхнього статусу майбутнього, для державних гарантій у майбутньому. Всього цього зараз, на жаль, не є в достатній кількості.

– Не погоджуюся. Дуже багато зроблено. Це одна з речей, про які я казав, що вони проходили зал на одному диханні.

Ви знаєте, що якщо людина мобілізована, то за нею зберігається місце роботи, за нею зберігається зарплата. Крім цього, дуже багато пільг розповсюджується на учасників бойових дій. Ми можемо дуже багато говорити про те, що зроблено.

І, так, для цих людей ми інколи не зробимо занадто багато. Ми маємо робити більше, більше і більше. Але я тут хочу сказати, що і президент, і Верховна Рада, і Кабінет Міністрів роблять максимум для того, щоб наша армія і з соціальної точки зору, і з точки зору озброєння, оснащеності була готова набагато краще, ніж є сьогодні.

– Те, що сьогодні почалася ця дискусія про закон про КСУ, вона, мені здається, дуже важливою. Тому що від КСУ, ми знаємо, дуже часто залежить стабільність в країні. Врешті-решт вся узурпація влади Януковича почалася тому, що не було досконалого законодавства про КСУ, і виявилося, що можна одним рішенням КСУ змінювати Основний Закон і повноваження президента та парламенту. І це такий важливий урок.

І я хотів би Вас попросити, що ми, може, повернулися б, коли вже буде закон розроблений, коли почнеться його дискусія, до цієї теми і детально поговорили б про ці новації конституційного законодавства.

– Звичайно, ми можемо це зробити. І вже більш детально, більш професійно, з точки зору елементів цього закону, обговорити ці речі і те, яким чином вони змінять долю країни.