(Рубрика «Точка зору»)
Колаборанти в Криму вже говорять про створення якогось альтернативного забороненому окупантами Меджлісу кримськотатарського народу «представницького органу». При цьому говорять саме про представницький орган, а не про громадську організацію. Зрозуміло, що жодною громадською організацією Меджліс не заміниш. Його потрібно обрати – як не прикро виглядає це дієслово з точки зору «влади» Криму. А для цього треба провести справжній Загальнонаціональний з'їзд кримських татар.
Я навіть не сумніваюся, що такий з'їзд можна організувати. І що він обере «правильних» людей до Меджлісу й ухвалить «правильні» рішення. Росія – країна фальсифікацій. Для підміни Меджлісу не потрібна навіть Центральна виборча комісія чи кримський виборчком. Самі щось зварганять, самі складуть списки, самі оберуть, кого треба. Чи можна знайти достатню кількість кримських татар? Так, можна. Для цього потрібно об'єднати зусилля тих, хто готовий вірою і правдою служити окупаційній владі, з тими, хто буде вважати, що краще такий Меджліс, ніж ніякого. І потім – що означає достатню кількість? Хто це визначатиме? Ось якщо делегатів на з'їзді буде менше і членів «нового Меджлісу» –менше, то чи означатиме це, що новий орган менш представницький, ніж заборонений? Адже головне – відбулись вибори, обрали нових членів «Меджлісу» – і чудово. Спасибі Путіну!
Ось тільки в усій цій спецоперації є одне «але». Це буде «Меджліс» для картинки. Для Діми Кисельова. Для зрадників у самому Криму. Але тільки не для кримських татар, у яких він не користуватиметься жодним авторитетом. І не для світу. Всесвітній конгрес кримських татар його не визнає, в Києві й Анкарі від нього з гидливістю відвернуться. До міжнародних організацій його керівників не запрошуватимуть. Доля членів цього «Меджлісу» буде схожа на долю чиновників кримського окупаційного режиму. Вони стануть вигнанцями. Причому вигнанцями з набагато гіршою перспективою, ніж Аксьонов, Константинов та інші кримські гауляйтери.
Тому що на Аксьонова й Константинова після повернення Криму чекає безславна втеча до Росії – або гідний термін в українських в'язницях. А керівників підробленого «Меджлісу» в будь-якому випадку чекає вічне презирство власного народу. Куди б вони від нього не втекли.
Це – набагато гірша доля.
Віталій Портников – журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію редакції
Оригінал – на сайті Російської редакції Радіо Свобода