Близько десяти тисяч робочих місць від початку року створено за рахунок малого бізнесу на Луганщині – це понад 96 % від усіх нових робочих місць в області. Причому лише спрощенці сплатили до бюджету 180 мільйонів гривень.
Олена менше року тому відкрила свій магазин, а днями ще й вирішила надавати консультації психолога. За два дні оформила документи, проблем з чиновниками не виникло.
«Дуже просто, спокійно. Чекаєш своєї черги, тебе викликали, сів, підписав документи – і вони в тебе на руках», – каже вона.
Інший приватний підприємець Євген Чугуєвець керує туристичною фірмою, влітку організовує тури до Криму. Він погоджується: відкрити справу не проблема, закрити складніше, от тільки необхідні відрахування до бюджету його влаштовують не всі.
«При реєстрації на єдиний податок, у пенсійному фонді «добровільний» внесок – 400 гривень за місяць. Про це дізнаєшся, коли став на облік. Навіть, якщо ти не ведеш ніякої діяльності, а здаєш пусті звіти, але ти на спрощеній системі оподаткування, маєш платити ці 400 гривень щомісячно», – розповідає Євген.
Система «єдиного вікна» працює
Обидва підприємці реєструвалися в центрі адміністративних послуг, який у Луганську діє вже майже два роки. Працює він за системою «єдиного вікна» – дуже зручно, зазначають підприємці. А керівник установи Ольга Калініченко стверджує, що у центрі можна отримати навіть консультації з ведення бізнесу.
«Наш фахівець веде прийом громадян. Довго може говорити з людьми, розповідати про створення бізнесу, які види оподаткування, які потрібно документи. Якщо раптом фахівець не знає, він пропонує згодом перетелефонувати або надсилає інформацію електронною поштою», – розповідає Ольга Калініченко.
За її прогнозами, до кінця року у Луганську буде зареєстровано близько двох тисяч нових підприємців. Приблизно стільки ж, як і торік.
«Дорого, але швидко, або дешево, але довго»
Голова ради підприємців при Луганській облдержадміністрації, член правління громадської організації «Бізнес-експерт» Геннадій Морозов особливих проблем для малого бізнесу зараз не бачить. Мовляв, торгівля на ринку – це мінімум документів і практично відсутність перевірок, якщо, звичайно, торгувати не продуктами харчування, каже він.
Геннадій Морозов закликає звернути увагу на середній бізнес. Серйозною загрозою для нього, поряд із хабарництвом у контролюючих органах, він називає монополістів: електро-, водо- та газопостачальні компанії, представники яких нерідко в обмін на спрощення теж вдаються до корупційних схем.
«Основні проблеми у них по вартості технічних умов, по підключенню, тарифах, лімітах, по авансових платежах і таке інше. Ось це реально найбільша проблема в бізнесу», – вважає Геннадій Морозов.
Серед інших структур він згадує Державну архітектурно-будівельну інспекцію, яка, за його словами, може загальмувати роботу підприємця на півроку.
«Людина інвестує, відкриває новий бізнес, а папірець, який йому мають видати практично в автоматичному режимі, протягом двох-трьох тижнів, можна отримувати протягом півроку, – каже він. – Тому і вибираєш: дорого, але швидко, або дешево, але довго».
Регуляторних актів ще надто багато – експерт
Загалом же Геннадій Морозов упевнений, що позитивні зрушення в країні щодо умов започаткування і ведення бізнесу є, але вони недостатні. На його думку, в Україні на центральному рівні досі залишається надто багато регуляторних актів, які лише заважають підприємцям працювати. Голова ради підприємців пропонує можновладцям проявити політичну волю – і за рік переписати всю дерегуляцію, яка стосується бізнесу.
«Визначити строк, що до кінця наступного року всі акти втратять силу, якщо міністерства не розроблять нові, значно простіші. Тому що така кількість нормативних документів, як у нас – це «жесть». Такого не повинно бути», – зазначає Геннадій Морозов.
Підприємці-фізичні особи з Луганщини своїми податками поповнили державну скарбницю на 180 мільйонів гривень. Такі статистичні дані наводить голова Луганської облдержадміністрації Володимир Пристюк. Він каже, що підприємець має працювати, а не оббивати пороги відомств.
Олена менше року тому відкрила свій магазин, а днями ще й вирішила надавати консультації психолога. За два дні оформила документи, проблем з чиновниками не виникло.
«Дуже просто, спокійно. Чекаєш своєї черги, тебе викликали, сів, підписав документи – і вони в тебе на руках», – каже вона.
Інший приватний підприємець Євген Чугуєвець керує туристичною фірмою, влітку організовує тури до Криму. Він погоджується: відкрити справу не проблема, закрити складніше, от тільки необхідні відрахування до бюджету його влаштовують не всі.
При реєстрації на єдиний податок, у пенсійному фонді «добровільний» внесок – 400 гривень за місяцьЄвген Чугуєвець
Система «єдиного вікна» працює
Обидва підприємці реєструвалися в центрі адміністративних послуг, який у Луганську діє вже майже два роки. Працює він за системою «єдиного вікна» – дуже зручно, зазначають підприємці. А керівник установи Ольга Калініченко стверджує, що у центрі можна отримати навіть консультації з ведення бізнесу.
«Наш фахівець веде прийом громадян. Довго може говорити з людьми, розповідати про створення бізнесу, які види оподаткування, які потрібно документи. Якщо раптом фахівець не знає, він пропонує згодом перетелефонувати або надсилає інформацію електронною поштою», – розповідає Ольга Калініченко.
За її прогнозами, до кінця року у Луганську буде зареєстровано близько двох тисяч нових підприємців. Приблизно стільки ж, як і торік.
«Дорого, але швидко, або дешево, але довго»
Голова ради підприємців при Луганській облдержадміністрації, член правління громадської організації «Бізнес-експерт» Геннадій Морозов особливих проблем для малого бізнесу зараз не бачить. Мовляв, торгівля на ринку – це мінімум документів і практично відсутність перевірок, якщо, звичайно, торгувати не продуктами харчування, каже він.
Геннадій Морозов закликає звернути увагу на середній бізнес. Серйозною загрозою для нього, поряд із хабарництвом у контролюючих органах, він називає монополістів: електро-, водо- та газопостачальні компанії, представники яких нерідко в обмін на спрощення теж вдаються до корупційних схем.
«Основні проблеми у них по вартості технічних умов, по підключенню, тарифах, лімітах, по авансових платежах і таке інше. Ось це реально найбільша проблема в бізнесу», – вважає Геннадій Морозов.
Серед інших структур він згадує Державну архітектурно-будівельну інспекцію, яка, за його словами, може загальмувати роботу підприємця на півроку.
Людина інвестує, відкриває новий бізнес, а папірець можна отримувати протягом піврокуГеннадій Морозов
Регуляторних актів ще надто багато – експерт
Загалом же Геннадій Морозов упевнений, що позитивні зрушення в країні щодо умов започаткування і ведення бізнесу є, але вони недостатні. На його думку, в Україні на центральному рівні досі залишається надто багато регуляторних актів, які лише заважають підприємцям працювати. Голова ради підприємців пропонує можновладцям проявити політичну волю – і за рік переписати всю дерегуляцію, яка стосується бізнесу.
«Визначити строк, що до кінця наступного року всі акти втратять силу, якщо міністерства не розроблять нові, значно простіші. Тому що така кількість нормативних документів, як у нас – це «жесть». Такого не повинно бути», – зазначає Геннадій Морозов.
Підприємці-фізичні особи з Луганщини своїми податками поповнили державну скарбницю на 180 мільйонів гривень. Такі статистичні дані наводить голова Луганської облдержадміністрації Володимир Пристюк. Він каже, що підприємець має працювати, а не оббивати пороги відомств.