Київ – Книгу спогадів «Василь Стус: Поет і Громадянин. Книга спогадів та роздумів» презентували у вівторок у Києві. Вона присвячена 75-річчю від дня народження поета. І хоч автори та упорядники не обіцяють читачам приємного читання, відзначають: у цих спогадах Василь Стус не бронзовий, а живий.
100 спогадів 74 авторів вмістила в собі книга «Василь Стус: Поет і Громадянин. Книга спогадів та роздумів». Її редактор Тетяна Бондаренко розповідає, що у назву книги винесені дві іпостасі Василя Стуса: з одного боку – чуйний поет, який жодного разу не скривдив свого співкамерника, а з другого – громадянин, який виявляв принциповість і подекуди навіть грубість у поводженні з тюремними наглядачами.
Водночас спогадами про поета книга не обмежується. «Цікаво було дізнатися про особливості перебування у в’язниці, карцерний режим, про те, як в’язні передавали інформацію, як передавали на волю свою поезію і публіцистичні статті. З огляду на це, вважаю, що це не лише книга про постать, а це ціла енциклопедія 20-го століття», – каже Бондаренко.
Громадський і політичний діяч, шістдесятник, політв’язень і один із авторів книги Олесь Сергієнко пам’ятає Василя Стуса насамперед у його вчинках.
«Я, наприклад, пам’ятаю такий вчинок: 11 березня 1966 року відбувався суд над Ярославом Гевричем, медиком, нашим товаришем. Суд був закритим. Ми прийшли, і нас не пускають. Василь Стус стояв і мінився на лиці, питаючи, що це за бандитська розправа за зачиненими дверима. І його переслідувачі, всі наші переслідувачі бачили усю його непримиренність і цю його позицію», – пригадує він.
Тексти у книзі упорядковані так, щоб охопити все життя Василя Стуса. Так, про його дитинство розповідають найближчі родичі – мати і сестра, про період юності – його колеги по університету, армійські приятелі і педагоги, про київський період – відомі діячі літератури, правозахисного руху, а про часи неволі – двадцять його співкамерників.
Хоч збірник замислили як книжку про постать, однак отримали книжку про добу, про систему, яка творила з народу населення, акцентує науковець, перекладач Ольга Кочерга.
«Не є тут Стус бронзовим, кам’яним, він є живим. І тим він величнішим постає з цієї книжки. Тут є багато таких деталей як, скажімо, добра, іронічна посмішка Романа Корогодського, коли він розповідає, як вони перед весіллям бігали і купували квіти і ледве не запізнилися на нього», – переказує вона.
Книга «Василь Стус: Поет і Громадянин. Книга спогадів та роздумів» видана обмеженим тиражем – одна тисяча примірників. Автори планують підготувати про Василя Стуса ще й двотомник, але в цій справі розраховують на державне фінансування.
100 спогадів 74 авторів вмістила в собі книга «Василь Стус: Поет і Громадянин. Книга спогадів та роздумів». Її редактор Тетяна Бондаренко розповідає, що у назву книги винесені дві іпостасі Василя Стуса: з одного боку – чуйний поет, який жодного разу не скривдив свого співкамерника, а з другого – громадянин, який виявляв принциповість і подекуди навіть грубість у поводженні з тюремними наглядачами.
Водночас спогадами про поета книга не обмежується. «Цікаво було дізнатися про особливості перебування у в’язниці, карцерний режим, про те, як в’язні передавали інформацію, як передавали на волю свою поезію і публіцистичні статті. З огляду на це, вважаю, що це не лише книга про постать, а це ціла енциклопедія 20-го століття», – каже Бондаренко.
Громадський і політичний діяч, шістдесятник, політв’язень і один із авторів книги Олесь Сергієнко пам’ятає Василя Стуса насамперед у його вчинках.
«Я, наприклад, пам’ятаю такий вчинок: 11 березня 1966 року відбувався суд над Ярославом Гевричем, медиком, нашим товаришем. Суд був закритим. Ми прийшли, і нас не пускають. Василь Стус стояв і мінився на лиці, питаючи, що це за бандитська розправа за зачиненими дверима. І його переслідувачі, всі наші переслідувачі бачили усю його непримиренність і цю його позицію», – пригадує він.
Тексти у книзі упорядковані так, щоб охопити все життя Василя Стуса. Так, про його дитинство розповідають найближчі родичі – мати і сестра, про період юності – його колеги по університету, армійські приятелі і педагоги, про київський період – відомі діячі літератури, правозахисного руху, а про часи неволі – двадцять його співкамерників.
Василь Овсієнко показує як виглядав рукопис Василя Стуса, Київ, 20 серпня 2013 року
Хоч збірник замислили як книжку про постать, однак отримали книжку про добу, про систему, яка творила з народу населення, акцентує науковець, перекладач Ольга Кочерга.
«Не є тут Стус бронзовим, кам’яним, він є живим. І тим він величнішим постає з цієї книжки. Тут є багато таких деталей як, скажімо, добра, іронічна посмішка Романа Корогодського, коли він розповідає, як вони перед весіллям бігали і купували квіти і ледве не запізнилися на нього», – переказує вона.
Книга «Василь Стус: Поет і Громадянин. Книга спогадів та роздумів» видана обмеженим тиражем – одна тисяча примірників. Автори планують підготувати про Василя Стуса ще й двотомник, але в цій справі розраховують на державне фінансування.