Луганськ – На Луганщині люблять відпочивати на вихідні десь за містом. Шанувальники такого уїк-енду доводять: край на сході України багатий не лише вугіллям. За бажанням можна організувати цікавий маршрут із чудовими краєвидами і навіть сюрпризами.
Тиха річка затягнута в ряску, степ зі скелями, або ж лісова балка і водоспад – не важливо, де блукати, бо скрізь можна знайти щось цікаве, вважає луганчанин Костянтин Прилепський. Кілька років тому він почав влаштовувати походи на вихідні по Луганській області. Згодом створив свій сайт під назвою «Походушки». За його словами, один із найкращих способів побачити красиві місця Луганщини – це сплав на байдарках по Сіверському Дінцю. Ще більше цікавинок, про які місцеві жителі навіть не здогадуються, дасть піша мандрівка, радить луганчанин.
«Йдемо по Лутугинському району – один степ, а тут раптом підземні тунелі. Навіщо в степу проривати підземний залізничний тунель? А тим не менше вони там є. Начебто тільки що ти йшов у степу, а виявляється, що степ буває з сюрпризами», – розповідає Костянтин Прилепський.
Популярність до свого краю зростає
Інтерес до місцевого туризму підтверджує і виникнення низки медіа-проектів. Зокрема, вийшов уже другий номер видання «Маршрути по-луганськи», яке дає інформацію про парки, озера, заповідники, музеї, пам’ятники області. Редактор видання Ілля Єсин сам полюбляє ходити в походи. На Луганщині його найбільше вражає місцевість поблизу села Іванівка Антрацитівському району.
Водоспад, руїни старої синагоги, а також печери, в яких в давнину переховувалися конокради – це лише мала частина туристичних принад Іванівки, каже Ілля Єсин.
«Виходячи з досвіду, я упевнено заявляю, що у нас можна за невелику суму цікаво провести час. Не потрібно запасатися суперекіпіровкою. Достатньо елементарних речей: зручного взуття, рюкзака і вперед», – зазначає Ілля Єсин.
Сільські північні райони Луганщини, порівняно з промисловим півднем області, вважають екологічно чистими територіями. Потроху зростає кількість садиб, які пропонують послуги зеленого туризму.
Поліпшити імідж за допомогою туризму
Втім, таким відпочинком вже не здивуєш. Керівник громадської організації «Луганська археологічна спілка» Олексій Бритюк вирішив шукати сюрпризи в індустріальному Алчевську. Це місто асоціюється з поганою екологією та металургійним виробництвом. Громадський діяч, вигравши конкурс Алчевської міської ради, нині працює над поліпшенням іміджу міста і прилеглого району. Набралося півтора десятка об’єктів. Серед них – архітектурна пам’ятка XIX століття, колишня садиба дворянина польського походження Казимира Мсциховського (зараз вона у занедбаному стані, але все одно привертає своєю таємничістю та красою), музей автора українського словника Бориса Грінченка, а також десяток природно-заповідних територій.
«Ми хочемо створити карту, зробити опис, встановити вказівники. Тобто популяризувати все це. – каже Олексій Бритюк. – Потрібно показати людям, що є в наявності навколо Алчевська»
Ще Олексій Бритюк має задум організовувати екскурсії в сталеплавильний цех Алчевського меткомбінату, щоправда для цього потрібна згода керівництва заводу.
Тиха річка затягнута в ряску, степ зі скелями, або ж лісова балка і водоспад – не важливо, де блукати, бо скрізь можна знайти щось цікаве, вважає луганчанин Костянтин Прилепський. Кілька років тому він почав влаштовувати походи на вихідні по Луганській області. Згодом створив свій сайт під назвою «Походушки». За його словами, один із найкращих способів побачити красиві місця Луганщини – це сплав на байдарках по Сіверському Дінцю. Ще більше цікавинок, про які місцеві жителі навіть не здогадуються, дасть піша мандрівка, радить луганчанин.
«Йдемо по Лутугинському району – один степ, а тут раптом підземні тунелі. Навіщо в степу проривати підземний залізничний тунель? А тим не менше вони там є. Начебто тільки що ти йшов у степу, а виявляється, що степ буває з сюрпризами», – розповідає Костянтин Прилепський.
Популярність до свого краю зростає
Інтерес до місцевого туризму підтверджує і виникнення низки медіа-проектів. Зокрема, вийшов уже другий номер видання «Маршрути по-луганськи», яке дає інформацію про парки, озера, заповідники, музеї, пам’ятники області. Редактор видання Ілля Єсин сам полюбляє ходити в походи. На Луганщині його найбільше вражає місцевість поблизу села Іванівка Антрацитівському району.
Водоспад, руїни старої синагоги, а також печери, в яких в давнину переховувалися конокради – це лише мала частина туристичних принад Іванівки, каже Ілля Єсин.
«Виходячи з досвіду, я упевнено заявляю, що у нас можна за невелику суму цікаво провести час. Не потрібно запасатися суперекіпіровкою. Достатньо елементарних речей: зручного взуття, рюкзака і вперед», – зазначає Ілля Єсин.
Сільські північні райони Луганщини, порівняно з промисловим півднем області, вважають екологічно чистими територіями. Потроху зростає кількість садиб, які пропонують послуги зеленого туризму.
Поліпшити імідж за допомогою туризму
Втім, таким відпочинком вже не здивуєш. Керівник громадської організації «Луганська археологічна спілка» Олексій Бритюк вирішив шукати сюрпризи в індустріальному Алчевську. Це місто асоціюється з поганою екологією та металургійним виробництвом. Громадський діяч, вигравши конкурс Алчевської міської ради, нині працює над поліпшенням іміджу міста і прилеглого району. Набралося півтора десятка об’єктів. Серед них – архітектурна пам’ятка XIX століття, колишня садиба дворянина польського походження Казимира Мсциховського (зараз вона у занедбаному стані, але все одно привертає своєю таємничістю та красою), музей автора українського словника Бориса Грінченка, а також десяток природно-заповідних територій.
«Ми хочемо створити карту, зробити опис, встановити вказівники. Тобто популяризувати все це. – каже Олексій Бритюк. – Потрібно показати людям, що є в наявності навколо Алчевська»
Ще Олексій Бритюк має задум організовувати екскурсії в сталеплавильний цех Алчевського меткомбінату, щоправда для цього потрібна згода керівництва заводу.