Луганськ – Сенсаційне відкриття зробили луганські археологи. В Попаснянському районі Луганської області виявлено літню резиденцію хана Золотої Орди XIV століття. Думку науковців підтверджують знахідки: зброя, прикраси, а також величезна кількість татарських монет, знайдених на місці можливого розташування ханської резиденції. За ними археологи визначили ім’я ординського правителя й дізналися про інші цікаві факти із життя середньовічних татар.
За словами луганських археологів, раніше подібних пам’яток на території України ще не виявляли. Кочівники майже нічого по собі не залишили, тож знахідку луганців можна вважати унікальною. Ставкою ханів виявився гребінь вузького водороздільного плато, обмеженого з двох сторін ярами. Поруч тече річка Сіверський Донець. Місце розташування табору обрано дуже вдало: звідси відкривається мальовничий вид, а на навколишніх пагорбах були розміщені сторожові застави. Саме тут, на думку фахівців, з гаремом, прислугою, охороною, ремісниками і проводив літо хан Абдаллах (орієнтовні роки правління з 1361 по 1370) – останній хан із династії Батия. І схоже, що саме тут він карбував свою монету, що й наштовхнуло археологів на сенсаційне відкриття. Місцеві краєзнавці знайшли 400 мідних та срібних монет і передали їх керівнику Археологічного Центру «Спадщина» Східноукраїнського університету, професору Сергію Санжарову.
«У нашому розпорядженні вже велика кількість монет. Причому 95 відсотків належать до років правління хана Абдаллаха. Також є заготівки монет, а це свідчить про те, що саме тут їх карбували. А карбувати мав право лише хан, більше ніхто», – зазначив в коментарі Радіо Свобода Сергій Санжаров.
За словами місцевих мешканців, татарські монети тут знаходять уже декілька десятиліть, але до рук науковців вони потрапили лише зараз. На багатьох є зображення тварин, навіть попри те, що на той час ординці вже прийняли іслам, який забороняв їм зображати живих істот. Тварини на монетах, вважають історики, свідчать про залишки ще язичницьких звичаїв у тодішніх татар.
«Татари прийняли іслам у 1320 році при хані Убеку. А монети датуються 1360-ми роками. Схоже, що тоді у татар ще не утвердилися канони ісламу, коли було заборонено зображати живих істот. До прийняття ісламу кожна ханська сім’я мала свій тотем. На цих монетах зображений чотирилапий звір. Скоріш за все, тотем хана Абдаллаха та його сім’ї – це барс. На деяких монетах зустрічається стилістичне зображення сокола та орла. Все це свідчить про те, що у них ще залишилися язичницькі звичаї», – розповідає Сергій Санжаров.
Також на кількох срібних монетах зустрічається назва місця карбування – Муаззам Урду (в перекладі Найвища Орда). Є підстави вважати, що саме так і називалася виявлена ставка. Серед інших знахідок – бойова татарська сокира та срібні жіночі каблучки.
Доведеться розгадати ще не одну загадку цього місця
Археологам доведеться розгадати ще не одну загадку цього місця. Зокрема, віднайти місце розташування ханської юрти, а можливо, й місце поховання ординського правителя. Наразі науковці пропонують внести це місце до реєстру археологічних пам’яток. Адже нині воно стало справжнім клондайком для «чорних» археологів. Скільки монет уже викопано, точно не відомо, однак їх кількість може обчислюватися кількома тисячами, вважає голова громадської організації «Луганська археологічна спілка» Олексій Бритюк.
«Все, що на руках у людей, все, що грабіжники встигли витягти з культурного шару, на жаль, ми не можемо відібрати, тому що вони знайшли їх, скажімо так, на дорозі, ці тисячі монет. А коли ми поставимо на облік цю пам’ятку, тоді вже ніхто не матиме права виймати з культурного шару ці предмети», – зазначив Олексій Бритюк.
Заступник начальника управління культури і туризму Луганської облдержадміністрації Володимир Виборний запевнив Радіо Свобода, що всіляко сприятиме, щоб цей археологічний об’єкт був поставлений на облік. Роботи ж для археологів там вистачить на роки.
За словами луганських археологів, раніше подібних пам’яток на території України ще не виявляли. Кочівники майже нічого по собі не залишили, тож знахідку луганців можна вважати унікальною. Ставкою ханів виявився гребінь вузького водороздільного плато, обмеженого з двох сторін ярами. Поруч тече річка Сіверський Донець. Місце розташування табору обрано дуже вдало: звідси відкривається мальовничий вид, а на навколишніх пагорбах були розміщені сторожові застави. Саме тут, на думку фахівців, з гаремом, прислугою, охороною, ремісниками і проводив літо хан Абдаллах (орієнтовні роки правління з 1361 по 1370) – останній хан із династії Батия. І схоже, що саме тут він карбував свою монету, що й наштовхнуло археологів на сенсаційне відкриття. Місцеві краєзнавці знайшли 400 мідних та срібних монет і передали їх керівнику Археологічного Центру «Спадщина» Східноукраїнського університету, професору Сергію Санжарову.
«У нашому розпорядженні вже велика кількість монет. Причому 95 відсотків належать до років правління хана Абдаллаха. Також є заготівки монет, а це свідчить про те, що саме тут їх карбували. А карбувати мав право лише хан, більше ніхто», – зазначив в коментарі Радіо Свобода Сергій Санжаров.
За словами місцевих мешканців, татарські монети тут знаходять уже декілька десятиліть, але до рук науковців вони потрапили лише зараз. На багатьох є зображення тварин, навіть попри те, що на той час ординці вже прийняли іслам, який забороняв їм зображати живих істот. Тварини на монетах, вважають історики, свідчать про залишки ще язичницьких звичаїв у тодішніх татар.
Сергій Санжаров з учнем вивчають знахідки
«Татари прийняли іслам у 1320 році при хані Убеку. А монети датуються 1360-ми роками. Схоже, що тоді у татар ще не утвердилися канони ісламу, коли було заборонено зображати живих істот. До прийняття ісламу кожна ханська сім’я мала свій тотем. На цих монетах зображений чотирилапий звір. Скоріш за все, тотем хана Абдаллаха та його сім’ї – це барс. На деяких монетах зустрічається стилістичне зображення сокола та орла. Все це свідчить про те, що у них ще залишилися язичницькі звичаї», – розповідає Сергій Санжаров.
Також на кількох срібних монетах зустрічається назва місця карбування – Муаззам Урду (в перекладі Найвища Орда). Є підстави вважати, що саме так і називалася виявлена ставка. Серед інших знахідок – бойова татарська сокира та срібні жіночі каблучки.
Доведеться розгадати ще не одну загадку цього місця
Археологам доведеться розгадати ще не одну загадку цього місця. Зокрема, віднайти місце розташування ханської юрти, а можливо, й місце поховання ординського правителя. Наразі науковці пропонують внести це місце до реєстру археологічних пам’яток. Адже нині воно стало справжнім клондайком для «чорних» археологів. Скільки монет уже викопано, точно не відомо, однак їх кількість може обчислюватися кількома тисячами, вважає голова громадської організації «Луганська археологічна спілка» Олексій Бритюк.
«Все, що на руках у людей, все, що грабіжники встигли витягти з культурного шару, на жаль, ми не можемо відібрати, тому що вони знайшли їх, скажімо так, на дорозі, ці тисячі монет. А коли ми поставимо на облік цю пам’ятку, тоді вже ніхто не матиме права виймати з культурного шару ці предмети», – зазначив Олексій Бритюк.
Заступник начальника управління культури і туризму Луганської облдержадміністрації Володимир Виборний запевнив Радіо Свобода, що всіляко сприятиме, щоб цей археологічний об’єкт був поставлений на облік. Роботи ж для археологів там вистачить на роки.