Київ – Україна і Польща нині співпрацюють не лише у рамках підготовки до Євро-2012. У Києві презентовано науковий проект за участю Національного музею у Варшаві, Керченського краєзнавчого музею та Міжнародного благодійного фонду «Деметра». Ідеться про вивчення давньої історії Криму. Адже ця територія була «перехрестям» для народів і культур, які вплинули на розвиток Європи.
Над Кримом вітри розносять відгомін давніх подій, коли зі сходу на захід летіла кіннота кіммерійців та скіфів; з півдня на північ тупотіли торговельні каравани та військові валки. На території Криму утворювались і гинули цілі царства – Боспорське, Понтійське. У часи після Народження Христового Крим заселяли генуезці, греки, татари, пізніше прийшли слов’яни.
Донині у Криму збереглись унікальні пам’ятки історії та культури, і чимало з них лише чекають на дослідження. Тож заклик українських та польських археологів – «відкриймо Крим Європі!» – підтримали науковці зі Швеції, Росії, Великобританії, Данії та інших держав. На сьогодні, зроблено перший крок у здійсненні проекту: українські та польські археологи презентували у Києві каталог «Мегарські чаші», з описом кераміки доби Боспорського царства (чотирьохсоті роки до нашої ери).
«Видання «Мегарські чаші» є яскравим свідченням плідності міжнародного наукового співробітництва у галузі вивчення давньогрецької цивілізації, яка мала величезний вплив на формування сучасної європейської культури», – розповів Радіо Свобода президент Благодійного фонду «Деметра», професор Віктор Зінько.
За його словами, у рамках «Боспорського світу», за підтримки європейських наукових фондів, археологічні розкопки у Криму цього року здійснюватимуть фахівці з країн Євросоюзу. А на місці розкопок з часом буде створений перший в Україні археологічний парк.
На науковців чекає чимало сюрпризів – експерт
Також має бути створено віртуальний музей для ознайомлення громадськості з науковими пам’ятками давніх культур, знайдених під час розкопок у Керчі, Євпаторії, інших кримських містах. Про це повідомив історик із Національного музею у Варшаві Альфред Твардецький.
«Упродовж кількох років ми співпрацюємо з українськими науковцями, досліджуємо еллінські міста Північного Причорномор’я, – каже він. – Це унікальний світ, нібито мертвий, але ж він досі впливає на нашу культуру та науку. Добре, що збереглись матеріальні його пам’ятки, ми хочемо їх повернути світові, використавши можливості сучасного електронного зв’язку. До речі, експозицію кримських старожитностей ми розгорнули на сайті Національного музею у Варшаві!»
Експерт міжнародної комісії захисту пам’яток історії (ІКОМОС) Гліб Івакін вважає, що у процесі досліджень старожитностей Криму на науковців чекає чимало сюрпризів, адже на сьогодні знайдено та зафіксовано лише невелику частку із стародавніх скарбів, що їх приховують руїни еллінських храмів, боспорських майстерень та скіфські могили.
Донині у Криму збереглись унікальні пам’ятки історії та культури, і чимало з них лише чекають на дослідження. Тож заклик українських та польських археологів – «відкриймо Крим Європі!» – підтримали науковці зі Швеції, Росії, Великобританії, Данії та інших держав. На сьогодні, зроблено перший крок у здійсненні проекту: українські та польські археологи презентували у Києві каталог «Мегарські чаші», з описом кераміки доби Боспорського царства (чотирьохсоті роки до нашої ери).
«Видання «Мегарські чаші» є яскравим свідченням плідності міжнародного наукового співробітництва у галузі вивчення давньогрецької цивілізації, яка мала величезний вплив на формування сучасної європейської культури», – розповів Радіо Свобода президент Благодійного фонду «Деметра», професор Віктор Зінько.
За його словами, у рамках «Боспорського світу», за підтримки європейських наукових фондів, археологічні розкопки у Криму цього року здійснюватимуть фахівці з країн Євросоюзу. А на місці розкопок з часом буде створений перший в Україні археологічний парк.
На науковців чекає чимало сюрпризів – експерт
Також має бути створено віртуальний музей для ознайомлення громадськості з науковими пам’ятками давніх культур, знайдених під час розкопок у Керчі, Євпаторії, інших кримських містах. Про це повідомив історик із Національного музею у Варшаві Альфред Твардецький.
«Упродовж кількох років ми співпрацюємо з українськими науковцями, досліджуємо еллінські міста Північного Причорномор’я, – каже він. – Це унікальний світ, нібито мертвий, але ж він досі впливає на нашу культуру та науку. Добре, що збереглись матеріальні його пам’ятки, ми хочемо їх повернути світові, використавши можливості сучасного електронного зв’язку. До речі, експозицію кримських старожитностей ми розгорнули на сайті Національного музею у Варшаві!»
Експерт міжнародної комісії захисту пам’яток історії (ІКОМОС) Гліб Івакін вважає, що у процесі досліджень старожитностей Криму на науковців чекає чимало сюрпризів, адже на сьогодні знайдено та зафіксовано лише невелику частку із стародавніх скарбів, що їх приховують руїни еллінських храмів, боспорських майстерень та скіфські могили.