Київ – Українську енергетичну галузь від розвалу врятує лише деполітизація. У цьому впевнені фахівці з енергетичного сектору. За їхніми словами, нині українська енергетика у занепаді, і держава через недбалість втрачає мільярди гривень.
Експерти у галузі енергетики переконані, що інвесторів у цей сектор зможе привабити лише чітка стратегія розвитку галузі та повна його демонополізація. Фахівці також радять кандидатам на посаду Президента обіцяти виборцям не низькі ціни на газ, а реальні реформи.
Водночас обидва кандидати на Президента України у своїй передвиборній програмі приділяють немалу увагу розвитку енергетичної галузі. І Юлія Тимошенко, і Віктор Янукович обіцяють виборцям зменшити тарифи на газ. Прем’єр-міністр також декларує зокрема будівництво нових нафто- та газопроводів і забезпечення Україні статусу ключової транзитної держави. А Віктор Янукович заявляє про намір ініціювати перегляд газових угод із Росією.
Важливо викорінити монополію
Експерти у сфері енергетики радять кандидатам зосередитися на конкретніших завданнях. Перш за все, залишити енергетичну галузь поза політикою, і зайнятися демонополізацією енергетичного ринку.
Президент Київського міжнародного енергетичного клубу Олександр Тодійчук каже, що в українській енергетиці нині є всі умови для розростання монополій. За його словами, така ситуація ставить під загрозу національні інтереси. «Монополіст, керуючись лише бізнесовими інтересами, може продати свою монополію якійсь іншій державі. Україна має захистити себе від втрати контролю над цілими галузями», – зазначає пан Тодійчук.
Проти монополій і колишній міністр палива та енергетики Іван Плачков. Він запевняє, що у більшості держав на підприємствах енергетичної галузі переважають державна й державно-комунальна форми власності. Приватна можлива лише тоді, коли компанія має багато акціонерів. «Ніде у світі такого немає, щоб великою енергетичною компанією володіла лише фізична особа», – зауважує колишній урядовець.
Іван Плачков також пропонує політикам максимально використовувати наявний енергетичний потенціал України. «Це, перш за все, розвиток енергетики, ресурсної бази, це використання географічного положення і розвинутої транспортної системи», – каже він.
Без реформ – в нікуди
В України зараз ціла низка зобов’язань щодо реформування енергетичної галузі, зокрема перед Міжнародним валютним фондом. Проте зобов’язання, кажуть експерти, не виконуються, бо держава не має конкретної стратегії розвитку енергетичного сектору.
Незалежний експерт у сфері енергетики Олександр Нарбут упевнений, що учасники виборчих перегонів повинні обіцяти виборцям не дешевий газ, а реформи. «Міністром енергетики, так само як Прем’єр-міністром, мають стати ті, хто зможе об’єднати довкола проблем галузі спеціалістів, які розроблять чітку стратегію реформ. А якщо кандидати мислять свою політику як популістську, мовляв, збережемо низькі ціни на газ, це дорога в нікуди», – переконаний Олександр Нарбут.
Фахівці погоджуються, що деполітизація енергетичної галузі навряд чи в інтересах політичних сил, які стоять за головними кандидатами на посаду глави держави. Проте саме тут, вважають експерти, учасники виборчих перегонів можуть заробити додаткові відсотки на свою користь, якщо доведуть, що ефективна енергетична політика потрапить до планів нового уряду щодо стрімкого економічного розвитку України.
Водночас обидва кандидати на Президента України у своїй передвиборній програмі приділяють немалу увагу розвитку енергетичної галузі. І Юлія Тимошенко, і Віктор Янукович обіцяють виборцям зменшити тарифи на газ. Прем’єр-міністр також декларує зокрема будівництво нових нафто- та газопроводів і забезпечення Україні статусу ключової транзитної держави. А Віктор Янукович заявляє про намір ініціювати перегляд газових угод із Росією.
Важливо викорінити монополію
Експерти у сфері енергетики радять кандидатам зосередитися на конкретніших завданнях. Перш за все, залишити енергетичну галузь поза політикою, і зайнятися демонополізацією енергетичного ринку.
Президент Київського міжнародного енергетичного клубу Олександр Тодійчук каже, що в українській енергетиці нині є всі умови для розростання монополій. За його словами, така ситуація ставить під загрозу національні інтереси. «Монополіст, керуючись лише бізнесовими інтересами, може продати свою монополію якійсь іншій державі. Україна має захистити себе від втрати контролю над цілими галузями», – зазначає пан Тодійчук.
Проти монополій і колишній міністр палива та енергетики Іван Плачков. Він запевняє, що у більшості держав на підприємствах енергетичної галузі переважають державна й державно-комунальна форми власності. Приватна можлива лише тоді, коли компанія має багато акціонерів. «Ніде у світі такого немає, щоб великою енергетичною компанією володіла лише фізична особа», – зауважує колишній урядовець.
Іван Плачков також пропонує політикам максимально використовувати наявний енергетичний потенціал України. «Це, перш за все, розвиток енергетики, ресурсної бази, це використання географічного положення і розвинутої транспортної системи», – каже він.
Без реформ – в нікуди
В України зараз ціла низка зобов’язань щодо реформування енергетичної галузі, зокрема перед Міжнародним валютним фондом. Проте зобов’язання, кажуть експерти, не виконуються, бо держава не має конкретної стратегії розвитку енергетичного сектору.
Незалежний експерт у сфері енергетики Олександр Нарбут упевнений, що учасники виборчих перегонів повинні обіцяти виборцям не дешевий газ, а реформи. «Міністром енергетики, так само як Прем’єр-міністром, мають стати ті, хто зможе об’єднати довкола проблем галузі спеціалістів, які розроблять чітку стратегію реформ. А якщо кандидати мислять свою політику як популістську, мовляв, збережемо низькі ціни на газ, це дорога в нікуди», – переконаний Олександр Нарбут.
Фахівці погоджуються, що деполітизація енергетичної галузі навряд чи в інтересах політичних сил, які стоять за головними кандидатами на посаду глави держави. Проте саме тут, вважають експерти, учасники виборчих перегонів можуть заробити додаткові відсотки на свою користь, якщо доведуть, що ефективна енергетична політика потрапить до планів нового уряду щодо стрімкого економічного розвитку України.