14 листопада у Національному центрі народної культури «Музей Івана Гончара» відкриється фотовиставка «Щирі. Свята», присвячена українським традиційним святам та вбранню ХІХ-ХХ століття. Виставка триватиме до 2 грудня.
Усі світлини зібрали у благодійний календар «Щирі. Свята», який можна замовити за посиланням.
Прибуток від продажів спрямують на реконструкцію Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара».
До цієї події Радіо Свобода вирішило пригадати, як відзначали свята українці століття тому. Кожне завдання тесту відповідає одному з народних свят в традиційному календарі: від Різдва до Великодня, від Трійці до Миколая.
Запитання 1:
Чим учасниці колядницьких ватаг підводили брови сто років тому?
Правильно! Дівчата підводили брови вуглинкою. Крім того, зазвичай умивалися чистою водою з краплею меду. «Купаюсь у меду, щоб чіплялись хлопці на ходу», – стверджує народна приказка.
Неправильно! Дівчата підводили брови вуглинкою. Крім того, зазвичай умивалися чистою водою з краплею меду. «Купаюсь у меду, щоб чіплялись хлопці на ходу», – стверджує народна приказка.
Запитання 2:
На Гуцульщині обряд створення головного убору нареченої називався «шити вінок». Кого запрошували шити вінок?
Правильно! Шити вінок запрошували парну кількість молодиць, які мали дітей і жили в щасливому шлюбі, таким чином програмуючи молоду на довге та щасливе життя в парі (або подружнє життя)
Неправильно! Шити вінок запрошували парну кількість молодиць, які мали дітей і жили в щасливому шлюбі, таким чином програмуючи молоду на довге та щасливе життя в парі (або подружнє життя)
Запитання 3:
Заміжні жінки мали ховати волосся під очіпок, намітку, хустку. На що вказувала висота очіпків?
Правильно! Заможніші жінки вирізнялися вищим очіпком або пишнішою наміткою. Саме тому, вітаючи наречену, подруги зичили їй «великої голови».
Неправильно! Заможніші жінки вирізнялися вищим очіпком або пишнішою наміткою. Саме тому, вітаючи наречену, подруги зичили їй «великої голови».
Запитання 4:
Святкове вбрання різнилося навіть у сусідніх селах. Утім, який елемент вбрання був обов’язковою частиною традиційного вбрання на Гуцульщині?
Правильно! Кептар був невід’ємною частиною одягу гуцулів. Під час дощу його вивертали хутром нагору, щоб не зіпсувалася шкіра та оздоблення. Коли кептар висихав, його знову вивертали оздобою назовні.
Неправильно! Кептар був невід’ємною частиною одягу гуцулів. Під час дощу його вивертали хутром нагору, щоб не зіпсувалася шкіра та оздоблення. Коли кептар висихав, його знову вивертали оздобою назовні.
Запитання 5:
Що не використовували для створення весільних вінків?
Правильно! Весілля завжди тривало від кількох днів до тижня. Щоб за цей час вінок не зів’яв, живі квіти не використовували. Утім, можна було вплітати вічнозелені рослини: барвінок, самшит чи мирту.
Неправильно! Весілля завжди тривало від кількох днів до тижня. Щоб за цей час вінок не зів’яв, живі квіти не використовували. Утім, можна було вплітати вічнозелені рослини: барвінок, самшит чи мирту.
Запитання 6:
За традицією на Трійцю, щоб захиститися від усього лихого, люди оздоблювали зеленню хати та подвір'я. Яку рослину для цього використовували?
Правильно! Українці прикрашали домівки гілками, запашними травами, а найбільше лепехою. Зелень мала відлякувати злі сили від хати та родини.
Неправильно! Українці прикрашали домівки гілками, запашними травами, а найбільше лепехою. Зелень мала відлякувати злі сили від хати та родини.
Запитання 7:
По завершенні весілля з дівчини знімали вінок й одягали хустку, намітку або очіпок. Утім, головним для переходу дівчини у статус жінки був інший обряд. Як він називався?
Правильно! «Обряд комори» – звичай першої шлюбної ночі молодих, який супроводжувався спеціальними піснями та відбувався під пильним контролем обох родів та громади.
Неправильно! «Обряд комори» – звичай першої шлюбної ночі молодих, який супроводжувався спеціальними піснями та відбувався під пильним контролем обох родів та громади.
Запитання 8:
Що українці на Гуцульщині називали «писаними пацьорками»?
Правильно! «Писані пацьорки» – це розписане скляне венеційське намисто, яке надзвичайно цінували, адже воно було дорогим.
Неправильно! «Писані пацьорки» – це розписане скляне венеційське намисто, яке надзвичайно цінували, адже воно було дорогим.
Запитання 9:
До заміжжя молода мала встигнути наповнити скриню речами, які носитиме до самої старості. Як рано дівчата починали готувати своє придане?
Правильно! До весілля ставилися дуже відповідально. Молода починала готувати своє придане з 10–12 років. Часто батьки, розуміючи, що дівчині потрібно підготувати придане, звільняли її від будь–якої додаткової роботи.
Неправильно! До весілля ставилися дуже відповідально. Молода починала готувати своє придане з 10–12 років. Часто батьки, розуміючи, що дівчині потрібно підготувати придане, звільняли її від будь–якої додаткової роботи.
Запитання 10:
Свята Покрова була не лише покровителькою незаміжніх дівчат, а й козацьким святом. Справжньою гордістю козака завжди була гарна шапка: «Жупан, як жупан, аби шапка добра!» Як називалась чорна циліндрична бараняча шапка із суконним дном?
Правильно! Мазниця – чорна бараняча шапка зі суконним дном. У горішній частині з боку ця шапка має невеличкий розріз, з якого визирає червона стрічка. Розповсюджена на Північному Поділлі, Волині.
Неправильно! Мазниця – чорна бараняча шапка зі суконним дном. У горішній частині з боку ця шапка має невеличкий розріз, з якого визирає червона стрічка. Розповсюджена на Північному Поділлі, Волині.
Запитання 11:
Одяг старшої дружки на весіллі повністю повторював вбрання нареченої. Але був елемент, який відрізняв дружку від молодої. Який?
Правильно! Вбрання молодої та дружок було однаково святковим. Але молода завжди мала більш пишний вінок. Саме тому наречену часто називали «княгинею».
Неправильно! Вбрання молодої та дружок було однаково святковим. Але молода завжди мала більш пишний вінок. Саме тому наречену часто називали «княгинею».
Запитання 12:
Чим частували дітей на Святого Миколи?
