Що і чому змінюється в українському правописі?

Світлана Єрмоленко називає дві основні причини:

1. Мова розвивається, виникає багато запозичених слів, нових понять, що потребує нормування.

2. Необхідність «декомунізації» мови.

«Кілька десятиліть після проголошення незалежності в нас панує така ідея – нам треба відновити патріотичний український правопис. Декомунізувати мову», – пояснює голова робочої групи.

Це не перша і не остання редакція українського правопису, зазначає Світлана Єрмоленко, цей процес буде тривати і надалі.

Є, але це не «индик». Хотіли запровадити, але не проголосували за це більшістю, зазначає Світлана Єрмоленко.

«В нас є слова на «и» в цьому правописі: ирій (аналог «ірій», «вирій» - ред), Ирод (аналог Ірод – ред). Ніякого «индика», «гиндика» немає», – розповідає вона.

«Проєкт» замість «проект»

«Писали «проект», казали так само, але пишемо тепер так, як суб’єкт, об’єкт, траєкторія, так буде і проєкт. Тобто цей випадок, коли графіка відбиває логіку запозичення», – пояснює гостя програми.

Написання слова «пів» з іншими словами

«Пів огірка, пів кружки, пів кімнати, пів бублика. Тобто, там де не одне поняття (як півмісяць, півострів), а де дві частини, то було чи з апострофом (пів’яблука), чи з дефісом, тепер «пів» окремо всюди і це спрощення», – зауважує Світлана Єрмоленко.

А «напів» разом.

«Напів» сильніше пов’язане зі словом, це вже частинка цього слова, а не окреме слово. А там ніби ми можемо сказати «половина», – додає мовознавець.

«Двоярусний», а не «двох’ярусний»

«Ще зміна, в якій є спрощення – це утворення слів із дво-, три-, чотири- і так далі, як, наприклад, двоповерховий, але двох’ярусний, двохосьовий, бо перед голосними. А тепер все таки це спростили – всюди пишеться без «Х». Залишається двох-, трьох-, чотирьох- тільки там, де числівники – двохсотий, трьохтисячний, чотирьохмільйонний і це, на мою думку, спрощення», – пояснює голова робочої групи з підготовки нової редакції українського правопису.

Всі іспити будуть проводитися за старим правописом. Новий правопис у 2019 діяти не буде, наголошує заступник міністра освіти Вадим Карандій у коментарі Радіо Свобода.

Плану впровадження правопису ще немає, це процес на декілька років, зазначає він.

«Цей документ затверджено Кабінетом міністрів, але він має ще увійти як офіційний документ до Міністерства освіти. Як центрального органу виконавчої влади в сфері освіти для того, щоб на його підставі були розроблені нормативні документи щодо імплементації. Менше ніж на 5 років цей процес не буде розрахований, з урахуванням 5-річного циклу оновлення підручників. Додаткові ресурси потрібні і на перекваліфікацію вчителів», – пояснює Вадим Карандій.

11 людей в комісії і голосування були дуже гострі. Дуже сперечалися із тим, що пішло в словники, зазначає голова робочої групи.

«Таке сучасне слово «хабар». Як ви скажете в родовому відмінку: «хабара» чи «хабаря»? В нас у словниках є «хабара» і «хабародавець» і от ми проголосували, щоб було «хабаря». І це було ще у словниках 1926 року – «хабаря». Але під впливом діалектної вимови поширилося тверде «р», – розповідає Світлана Єрмоленко.

За такою аналогією змінили і відмінювання імені Ігор. Тепер правильно писати: Ігоря та Ігорю.

«Ігоря, Ігорем і по-батькові Ігорьович і кличний відмінок – Ігорю. Кличний відмінок від Леся? Лесю. Але були суперечки і щодо Лесе».

Спокійно сприйняли таку зміну: «священний», «блаженний» писалися з двома «н», а «священик» писали з однією. Проголосували, щоб священник писався з двома «н». Тепер правильно писати «священник».

«Для тих, хто має справу із сакральними текстами, буде це незвично, але знаю з практики шкільної, що дуже часто в цьому слові робили помилки», – додає гостя програми «Свобода в деталях».

Доктор філологічних наук Олександр Пономарів, зокрема, нарікає, що не погодили відмінювання слів «кіно», «метро» і «депо». Тож, як і раніше, відмінювати можна лише ситро і пальто.

«Більшість робочої групи і навіть більшість членів комісії правописної не проголосувала за це, бо вважають що це зниження літературної мови. Те орозмовлення літературної мови, яке зараз відбувається, як у практиці в народній мові: «Ходімо до кіна», – це не літературна стандартна мова. Кажуть «поїхав на метрі», чи «метром», але коли в нас є терміни, складні слова, як «метробуд» – літературна мова не пускає цієї орозмовленої форми», – відповідає Світлана Єрмоленко.

В оновленому правописі є цей пункт, хоча це питання не правописне, зазначає гостя програми.

«Все ж таки все це залежить не від того, як написати, а від традицій в кожній культурі. Словотвір український дозволяє від багатьох професій утворювати фемінітиви без проблем: журналіст-журналістка, вчитель-вчителька, професор-професорка. Але я не відповім на те, як утворити фемінітив від «посол», – зауважує Єрмоленко.

Тож як утворювати фемінітиви від таких слів як «посол», «член» – правопис не регламентує, це будуть регулювати словники, додає вона.

Оновлений правопис допускає варіантність. Як наприклад у закінченнях слів «радості», «гідності», «крові» дозволяється замість «і» писати «и»:

«Можливі два варіанти закінчення: «радості великої немає» і «радости великої немає». Частина мовознавців вважає, що те, що було в правописі 1928 року, це було закінчення «и», було властиве українській мові, й тому, коли з’явилося закінчення «і», це був вплив тільки російської мови. Насправді ж у мові діє не тільки це. Якщо подумати, написане закінчення «і» і написано «радости», коли ми не чуємо звукової форми, а бачимо лише графіку, то яке буде більше російське?» – зауважує мовознавець.

У деяких словах іншомовного походження можливі будуть такі варіанти, де «у» замінюється на «в»: Аудиторія – авдиторія, Пауза – павза, Фауна – фавна, Лауреат – лавреат.

Так само в деяких словах «ф» замінюється «т»: ефір-етер, Афіни – Атени, міф-міт.

«Етер було в історії української мови і запозичення таке – половина якихось термінів: логарифм є і є логаритм, є орфографія і є ортопедія – вони по іншому входили у мову», – пояснює Світлана Єрмоленко.

Втім, оновлений правопис допускає використання обох варіантів. Тобто ті слова, які були нами засвоєні в такі формі, так і залишаться.

Плутанини не буде, переконує гостя програми.

«Мова йде про писемність: ви будете бачити один з варіантів і не будете вважати, що це помилка», – переконана голова робочої групи з підготовки нової редакції українського правопису.

Основним варіантом вважається той, який зазначений першим, інший, за бажанням, мотивацією, аргументацією використовується у практиці.

«В офіційно діловому – використовується перша запропонована форма. В художньому стилі кожен обирає собі як хоче», – наголошує Світлана Єрмоленко.

Ще довго це все буде оновлюватися в реальному житті: буде діяти і старий, і оновлений правопис, але нова редакція почне в першу чергу використовуватися в офіційному листуванні.

Доведеться почекати і поки автоматичні системи оновлять свої бази даних, тож в електронному вигляді слова за оновленим правописом, поки що, позначаються як некоректні.

Скільки цей процес займе, Світлана Єрмоленко не береться передбачати, бо він може затягнутися на роки.