Ольга Стефанишина, заступник міністра охорони здоров’я України
Андрій Безносенко, головний лікар Національного інституту раку, експерт Міністерства охорони здоров’я за напрямком онкології
Дата публікації: 08.11.2018
Отримати думки двох лікарів: за місцем реєстрації і лікаря з іншої лікарні, навіть міста, радить головний лікар Національного інституту раку Андрій Безносенко .
«В усьому світі в онкології прийнято мати другу думку, щоб рішення не ухвалювалось на підставі рішення одного лікаря», – зазначає він.
По-друге, радить довіряти українським лікарям. Зазначає, що з 2017 року МОЗ затвердило і погодило всі міжнародні протоколи: і американські, і європейські, і різних асоціацій для лікування онкологічних захворювань, що розв’язало лікарям руки щодо тактики лікування і призначення препаратів.
Держава закуповує ліки, хоча на 100% їх не вистачає, зазначає заступник міністра охорони здоров’я Ольга Стефанишина . Втім, за останні роки розмір фінансування збільшили чи не в чотири рази, зазначає вона.
«Крім того, закупівлі ліків здійснюються міжнародними організаціями, тобто їхня якість перевірена та підтверджена, а по-друге, ці кошти не з’їдає корупція. Якщо раніше держава закуповувала набагато менше ліків, то на сьогодні забезпеченість зросла, але вона не відображає 100%. У 2019-му буде виділено трохи більше від 1 мільярда гривень на ліки на все населення України», – пояснює Стефанишина.
Перевірити наявність ліків можна на сайті «Є ліки».
Якщо там зазначено, що ліки є, то треба їх вимагати. Звертатися можна як на гарячу лінію, так і до пацієнтських організацій у разі непорозумінь.
«Ми розуміємо що зараз ситуація неоднозначна: десь лікарі роблять безкоштовні операції, десь – вимагають гроші, десь видають ліки безкоштовно, десь – вимагають за це гроші. Щодо ліків – закликаємо перевіряти на сайті», – наголошує Ольга Стефанишина.
Каже, що на практиці, як тільки поінформований пацієнт, який знає про наявність ліків, аргументує вимогу, йому відразу ж їх видають.
«Хірургія в Україні безкоштовна», – зазначає Андрій Безносенко, але додає, що юридично…
«Ще ніколи в Інституті раку, а я можу говорити лише за інститут, не відмовили пацієнту в операції, якщо в нього не було грошей. Такого за останні два роки я не чув. Так, сучасні операції потребують витратних матеріалів. На жаль, на це коштів не вистачає. Пацієнти розуміють і купують матеріали, це невеликі кошти. Якщо пацієнти хочуть просунуту хірургію, то це потребує додаткових коштів», – пояснює він.
За кордон на лікування відправляють лише тих, кого не можуть пролікувати в Україні і це операції з трансплантації. Щодо онкології, переважно пацієнти, які потребують трансплантації кісткового мозку.
Рішення про лікування за кордоном ухвалює МОЗ на підставі висновків групи експертів.
Цього року виділили 556 мільйонів гривень на лікування 198 людей.
«Якщо в 2012 році МОЗ відправляло на лікування за кордоном близько 15 людей, то сьогодні ми відправляємо 200», – зазначає Ольга Стефанишина.
Завдяки рішенню уряду, яке дозволило використання залишків на рахунках іноземних клінік, на лікування зможуть відправити ще 21 людину, повідомляє заступник міністра. Ці залишки сформувались в результаті зміни схеми лікування або смерті пацієнта, який не завершив курс.
Якщо б ці операції проводили в Україні, то вдалося б допомогти більшій кількості людей і більш ефективно використати державні кошти. Для цього потрібно: закупити обладнання, навчити лікарів робити такі операції, налагодити систему. Поки ця система не запрацює в Україні, пацієнтів будуть і надалі відправляти на лікування за кордон.
В Україні наразі не роблять пересадку кісткового мозку від неродинного донора, але планують розпочати процес із наступного року.
«Близько 50 мільйонів гривень виділено на розвиток трансплантації в Україні. Вони зараз використовуються на закупівлю обладнання для 4 центрів, в яких буде проводитися трансплантація, а також на закупівлю електронної системи реєстрації донорів. Наступного року ця сума буде дещо більшою», – пояснює Ольга Стефанишина.
«За 25 років країна зовсім нічого не зробила, аби трансплантація кісткового мозку в нас стала на потік. Відкрито один центр, де не зроблено жодної неродинної трансплантації кісткового мозку», – наголошує головний лікар Національного інституту раку Андрій Безносенко.
Він вважає що на розвиток цього напрямку необхідно 2-3 роки, бо від родинного донора чи аутотрансплантації в Києві вже проводять.
Стосовно пухлин органів, на сьогодні в Україні доступні усі методи лікування: від променевої терапії, хімії, імунотерапії, таргетної терапії, хірургії, щоб українські хворі за кордон не їздили, розповідає головний лікар Національного інституту раку.
«Зараз тактика лікування онкологічних захворювань в Україні нічим не відрізняється від тої ж Франції, Ізраїлю, Америки та Японії. Більш того, лікар сам може визначити, згідно з яким протоколом лікувати, вони всі ідентичні з незначними відхиленнями», – пояснює він.
Тактично Україна не відстає, додає Андрій Безносенко, але є різниця у сервісі, який лікарні можуть надавати, й інтенсивність роботи лікарів-онкологів набагато вища, ніж в Європі. Існує і проблема відтоку молодих спеціалістів-онкологів за кордон через низьку мотивацію праці в Україні.
На перших стадіях їх немає.
Виявити рак молочної залози на першій стадії – в українських реаліях виліковність на 98%, третя стадія – менше від 70%, наводить дані головний лікар Національного інституту раку.
Але в Україні не кожна жінка після 40 років робить мамографію щодва роки, лише коли щось турбує.
«В інших країнах онкохворі живуть довше, бо виявляється рак на ранніх стадіях. Вони щороку проходять огляди, є скринінгові програми огляду, які проводяться навіть тоді, коли нічого не турбує пацієнтів. Якщо у Франції більше ніж 75% виявляються на 1-2 стадії захворювання, то у нас це лише 40%, а 60% – це 3-4 стадія, вона потребує максимального фінансового залучення, бо це і довготривала хіміотерапія, і променева терапія, і хірургія», – зауважує Андрій Безносенко.
Частково – так.
«Є рак, який передається від батька і матері – це спадковий рак товстої кишки, молочної залози, яєшників. Це не більше від 3%», – пояснює головний лікар Національного інституту раку.
Заразитися онкологією не можна, але є види раку, до яких призводять інфекції – вірус папіломи людини, який передається.
«Це рак шийки матки, плоскоклітинний рак анального каналу. Від вірусу можна вакцинуватись. Дівчат і хлопчиків вже вакцинують в Європі – тричі до 21-річного віку, і є регіони, де рак шийки матки не діагностується», – додає Андрій Безносенко.
Зареєстровано 950 тисяч онкохворих.
«Щороку вперше виявляють 135 тисяч хворих. Раніше ця цифра була більшою, але тепер дані не надходять з непідконтрольних територій Донбасу та Криму», – каже Андрій Безносенко.
Більше від 66 тисяч пацієнтів помирають від онкозахворювань, але це в три рази менше, ніж помирають від серцево-судинних захворювань.
«В нас давно така медицина: що де-юре все безплатно, а за фактом населення за все сплачує. Це саме те, що міністерство зараз змінює», – зауважує Ольга Стефанишина.
Почалася реформа з первинної ланки медицини. Населенню запропонували підписати декларації з лікарями, за якими прописаний чіткий перелік безплатних послуг.
«Плануємо те саме зробити на вторинній і третинній ланці, куди і входить лікування онкології та інших складних захворювань. Ця реформа буде відбуватися з 2020 року, бо на це потрібен час. Із 2019 року в нас буде пілотний проект по вторинній ланці і з 2020 року ми розрахуємо, які послуги зможемо оплачувати за кошти держави, і тоді стане зрозуміло, що в нас безоплатно, а що держава собі поки що дозволити не може», – пояснює заступник міністра охорони здоров’я.