Чи допоможе зброя захистити себе?

Генпрокурор Юрій Луценко висловлювався за легалізацію зброї в Україні, голова комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони Сергій Пашинський виступав за вільний обіг зброї, головний військовий прокурор України Анатолій Матіос підтримує надання права на збройний самозахист громадянам. У Міністерстві внутрішніх справ щодо цього теж є позиція, втім, вона є більш консервативною, зазначає директор департаменту комунікації МВС України Артем Шевченко.

«На даний момент ми маємо певний рівень доступу до зброї, який ми як консерватори вважаємо оптимальним», – пояснює речник МВС.

У МВС наголошують, що будуть виконувати будь-який закон, якщо його ухвалить Верховна Рада.

«Погоджуюсь, що немає законодавства і напевно законодавство треба створювати, тому що зараз весь обіг регулюється винятково одним наказом. Ми підтримуємо створення збройного законодавства, ми не є його противниками», – зауважує Артем Шевченко.

«Зброя легалізована. У нас можна володіти зброєю і захищати себе у випадку вторгнення у власну оселю», – пояснює речник МВС.

Яку саме зброю можуть мати українці, Артем Шевченко пояснив детальніше:

– нарізну зброю, але не автоматичну, мисливську (практично всі види автоматів позбавлені можливості ведення автоматного вогню, а є мисливськими карабінами) – може придбати особа із 25 років;

– гладкоствольну зброю – із 21 року;

– холодну, вихолощену, пневматичну зброю, газові пістолети і револьвери – із 18-річного віку;

– травматичну зброю можуть придбати лише певні категорії громадян: члени правоохоронних органів, судді, члени їхніх сімей і журналісти.

«У нас доволі суттєвий доступ громадян до зброї. Кількість зброї – спеціальних травматичних засобів, – яку може мати громадянин, необмежена. Немає доступу до бойової короткоствольної нарізної зброї – пістолетів і револьверів. І є обмеження на носіння та перевезення», – зазначає Артем Шевченко.

«Носіння зброї із собою, якщо це не є нагородна або табельна, заборонено. Та якщо буде ухвалено відповідний закон, то все може змінитися», – зауважує речник МВС.

Травматичну зброю носити із собою можна, але, знову ж таки, лише тій категорії, якій дозволено її мати.

Зокрема, на цьому акцентують увагу лобісти змін щодо вільного володіння зброєю – українське законодавство не дозволяє людині мати при собі зброю для самозахисту, якщо вона покидає стіни своєї оселі, не входить до тих категорій, які можуть мати травматичну, або не були нагороджені силовими структурами бойовою зброєю.

Нагородна зброя регулюється положенням про відомчу заохочувальну відзнаку Міністерства внутрішніх справ України «Вогнепальна зброя», яке затверджене МВС України від 30 листопада 2015 року №1521, а зареєстроване в Міністерстві юстиції 15 грудня 2015 року. Але не лише МВС може нагороджувати такою відзнакою, але й інші силові відомства та президент України.

«Дозвіл видається на зберігання і носіння. Застосування не регламентоване законом, відповідно, до наслідків застосування застосовуються норми Кримінального кодексу», – додає Артем Шевченко.

Рішення про нагородження особи зброєю ухвалює міністр внутрішніх справ на підставі подання.

«Ініціатор подання подає клопотання на розгляд міністра внутрішніх справ, обґрунтовує клопотання і вказує заслуги – чому саме ця особа достойна відомчої заохочувальної відзнаки. Зауважу, що переважна більшість – десь 95% заохочувальних відзнак – вогнепальна зброя, яка була видана силовикам, які, на думку ініціаторів подання (і міністр погодився із цим), героїчно проявили себе на фронті. Кількість цивільних також є, але вона мізерна, порівняно із кількістю осіб, які справді заслужили це, захищаючи країну на фронті на Донбасі», – наголошує гість програми «Свобода в деталях».

Втім, суспільству відомі і випадки нагородження вогнепальною зброєю депутатів, дружини міністра та інших посадовців.

«Були одиничні випадки подання цивільних. В даному разі ініціатори подання обґрунтовують, чому та чи інша особа достойна цієї нагороди, і міністр погоджується або ні», – додає Шевченко.

На думку прихильників вільного доступу до зброї, це є дискримінація, коли одним особам довільно можна мати короткоствольну нарізну зброю, а іншим за те саме загрожує кримінальна відповідальність.

Речник МВС вважає, що дискримінації немає і такий підхід вважає маніпулятивним.

«По-перше, велика кількість людей отримала заслужено цю нагороду. Щодо дискримінації – можна так підходити, але це маніпуляція: чому одні особи пішли воювати на фронт і таким чином отримали можливість гіпотетично нагородну зброю, а велика кількість цивільних осіб не пішла на фронт захищати країну з різних причин».

Хоча не всі учасники бойових дій можуть отримати нагородну зброю, пояснює він і додає, що «це залежить від подання командира, керівника і обґрунтування у клопотанні».

«Дискримінації немає. Цивільна особа, яка хоче мати зброю, має декілька опцій для цього. Служити в силовій структурі – це одна з них. Або йти воювати і героїчно проявити себе на фронті – теж одна з них», – вважає Артем Шевченко.

Відомча відзнака у вигляді нагородної зброї не передбачає довічного володіння або успадкування, і після смерті особи зброю мають здати у відповідності до правил, пояснює речник МВС.

Артем Шевченко пропонує підтримувати поліцію і Нацгвардію, зокрема, у роботі із вилучення зброї. Також закликає до просвітницької роботи.

«Якщо хочете бути законослухняними власниками зброї – ви маєте на це права за сьогоднішнього рівня доступу до зброї», – зазначає він.

Один з методів – ставати законними власниками зброї на запропонованих умовах. А також йти служити до лав поліції, закликають в МВС, і захищати таким чином суспільство в цілому.

Існує постійна дискусія: частина людей вважає, що вільне володіння зброєю допоможе мінімізувати злочини в Україні, тому що зловмисники боятимуться отримати серйозну відсіч. Інші впевнені, що таке нововведення навпаки стимулює повний розгул злочинності, а на вулицях будуть постійні перестрілки.

У цій дискусії немає однозначної відповіді: в різних країнах були різні результати: як позитивні, так і негативні, зауважує Артем Шевченко.

«Ми – в унікальних умовах. Коли поруч – великий агресивний сусід, ми утримуємося і воюємо за свою незалежність. Яка ще країна так була? Всі країни, які переживали великі країни (балканські країни: Сербія, Хорватія, Боснія), проходили через потужний зріст кримінальної злочинності, який був спровокований війною. Йдеться про зростання злочинів із використанням вогнепальної зброї і вибухівки. Категорія злочинів із використанням вибухівки і вогнепальної зброї справді дуже суттєво зросла за останні роки, порівняно з іншими видами злочинів», – наголошує директор департаменту комунікації МВС України.

Радіо Свобода пропонує ознайомитися із досвідом Польщі з ексклюзивного репортажу кореспондента Сергія Іванова для проекту «Історії з Європи». У Польщі було досить жорстке законодавство щодо володіння зброєю, втім, його вирішили значно спростити.