До 2020 року уряд планує позбутися черги до дитячих садочків. Наразі в країні відчувається дефіцит із місцями в дошкільних навчальних закладах – на початок року, за даними Міністерства освіти, в електронній черзі перебувало 47 тисяч дітей, і це з урахуванням того, що за минулий рік її вдалося скоротити майже на 40%. Проблему із нестачею місць в дитячих садочках відчувають і в деяких європейських країнах. Ми розповідаємо про те, як із цим справляються в успішних країнах і які заходи в Україні зможуть вирішити цю проблему.
Дата публікації: 22.05.2018
У Польщі проблему черг до дитячих садочків вирішили долати саме таким чином: створили ясельні групи домашнього типу. В таких садочках по 5‒10 дітей, батьки оплачують його частково, а основну частину виділяють з бюджету міста. До того ж батьки на свій розсуд готують малюкам їжу та встановлюють чергування по днях, в які проводять з малюками різноманітні розвивальні ігри та заняття.
Заступник міністра освіти і науки Павло Хобзей каже, що такі варіанти тепер можливі і в Україні, хіба що наразі лише приватного типу.
«В минулому році ми змінили санітарні норми, які дозволили створювати дитячі садки в багатоквартирних будинках. Раніше це було неможливо, і навіть якщо батьки самі робили, а сусідам заважав певний шум, вони йшли до санстанції, писали скаргу, і тоді дійсно вони не мали права. Зараз цей досвід досить поширений. В основному у великих містах, де є проблеми», – зазначає Павло Хобзей.
До того ж є можливість організовувати «корпоративні садочки» на базі компанії чи фірми, додає він.
«На сьогодні базовий закон про освіту говорить про те, що ми будемо надавати певну підтримку для приватних шкіл. Щодо дошкільних установ ми не приймали такий закон, бо це пов’язано із тим (і це є проблемою, до речі), що фінансування дошкільної освіти відбувається з місцевого бюджету», – роз’яснює заступник міністра.
Функціонування дитячих садочків забезпечується коштами місцевих бюджетів, державний бюджет може виділити кошти на будівництво чи реконструкцію дошкільного навчального закладу, пояснює заступник міністра освіти і науки. Один з варіантів: місцева влада може утворювати дитячі садочки на базі шкіл.
А от приватні дитсадки для своєї діяльності мають отримати ліцензію, тож батьки дитини мають переконатися в її наявності перед відвідуванням дитиною закладу.
«Будь-яка освітня діяльність підлягає обов’язковому ліцензуванню. Зараз ухвалені нові умови ліцензування, які дещо полегшують створення приватних дитячих садків», – зауважує Павло Хобзей.
Електронні черги в дитячі садочки не унормовані жодним документом Міністерства освіти і науки, уряду або парламентом на рівні закону, зауважує заступник міністра освіти Павло Хобзей: «Це є інструмент для органів місцевого самоврядування, де дуже гостро стоїть проблема. Аби не звинувачували у корупційних діях під час прийому дитини у дитячий садок, фактично громадськість змусила органи місцевого самоврядування придумати схему, яка б була прозорою і чесною. Так були запроваджені записи в електронні черги».
Та ці списки мають юридичну силу, бо є відповідні рішення органів місцевої влади. Є нюанси в тому, що в кожному регіоні можуть бути свої правила і підходи: «В одному місті можна записатися в той садок, в якому найшвидше дійде черга, в іншому можна записатися у всі садки. Тому щодо кількості людей в черзі, вона може бути завищеною через повторення».
Системі електронних черг вдалося зняти певну напругу, але до міністерства надходять різні сигнали про те, що вона працює не ідеально, зауважує Павло Хобзей.
«Є досвід і є ініціативи. І добре, що є ініціативи, які не йдуть зверху, а йдуть знизу. І одне з завдань міністерства – поширювати позитивний досвід на територію всієї України. Тому у великих містах і обласних центрах практично всюди є електронні черги», – каже він.
«Часто виникає ситуація, коли «хочемо як краще, а виходить як завжди». Попри наявність електронних черг, є міста, в яких за 500 доларів можна влаштувати дитину поза чергою. Немає відповідальності за будь-які втручання в цю систему. Якщо в системі ЗНО такі речі не проходять, там є відповідальність, то це суто домашня самодіяльність і може бути все», – наголошує директор Центру тестових технологій і моніторингу якості освіти Віктор Громовий.
Такі системи, як електронні черги, не працюють у межах країни, вони працюють в межах території, на якій люди мешкають, додає він і зазначає, що є міста, в яких це працює по-чесному, втім, далеко не всюди.
«Повинна в державі бути єдина система обліку дітей, система запису в черги, щоб люди не бігали, як зараз, при запису до першого класу з довідкою зі школи зі свого мікрорайону, що дитина не зарахована до цієї школи», – наголошує Віктор Громовий.
Заступник міністра освіти та науки Павло Хобзей погоджується, що необхідно впроваджувати електронні реєстри обліку дітей, а разом з тим і дошкільнят та першокласників.
«Ми маємо інформаційну державну систему освіти, де зробили кабінети всіх шкіл, і маємо певні реєстри, але там немає позашкільних закладів і шкільних закладів. Зараз працюємо зі Світовим банком, маємо певний проект для того, аби зробити правильно цю систему із електронним реєстром. Та щойно ми починаємо, прив’язуємо дітей, виникає питання захисту персональних даних, а це досить дорогі речі, які треба закладати у бюджет, і принаймні в цьому році на це коштів немає», – додає він.
Якщо при прийомі до дитячого садочка вимагають благодійний внесок і це є муніципальний садочок, то це є порушення і свої права можливо відстояти, зазначає Павло Хобзей.
«В чому проблема: от кажуть «ходять чутки, що там вимагають». Ми не можемо боротися із цим явищем, якщо не знаємо конкретно, хто це і в якому садку зробив. Тобто люди мають озвучувати ці випадки», – наголошує заступник міністра.
Звертатися треба спочатку в місцеві органи, а якщо вони не реагують, то рухатися по вертикалі: звертатися в обласний департамент освіти та в міністерство, радить гість програми «Свобода в деталях».
«Треба починати знизу. Якщо приходить скарга до нас, ми її все одно спускаємо донизу. Якщо якась складна ситуація, конфлікт, тоді можемо скеровувати комісії. Зараз, власне кажучи, ці повноваження надані службі якості освіти, новоствореній відповідно до закону, яка лише починає формуватися. Певна прогалина існує, але засновники відповідають за те, що відбувається на території в їхніх закладах, і через засновників ми унормовуємо ці питання», – роз’яснює Павло Хобзей.
Все залежить від того, як організована електронна черга і яке рішення ухвалили щодо цього місцеві органи влади.
«Є міста, в яких це працює, але таким чином: діти, які народилися в попередньому році (наприклад, в 2017-му), батьки мають стати в чергу в січні наступного за ним (2018-го), для того, аби не було переваг у того, хто народився раніше. В одних містах це так працює, в інших такої практики немає», – зазначає заступник міністра освіти і науки.
Та не виключено, що за теперішньої ситуації своєї черги можна і не дочекатись. Тоді дитина піде відразу у перший клас. Статистики щодо таких ситуацій в міністерстві немає, але Павло Хобзей переконаний, що і такі випадки стаються в країні.
На вільні місця беруть у першу чергу тих, хто має на це пільги. Є обов’язковий перелік, але міста можуть додавати до нього свої пільги.
Місто Київ до цього переліку додало, що це діти з родин, де один із батьків був в АТО, зауважує Павло Хобзей.
«Далі, якщо є вільні місця, віддають перевагу тим, хто зареєстрований у тому ж мікрорайоні, що і садочок, бо зрозуміло, що це легше. Бо якщо віддати місце іншим, то цим людям доведеться шукати інше місце далі від дому. Але садки насправді не мають приписаних мікрорайонів, це школи мають мікрорайони», – пояснює заступник міністра.
Павло Хобзей назвав гарантовані державою пільги щодо першочергового зарахування до дитячого садочка:
– дітям, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи
– дітям військовослужбовців, бо військовослужбовці часто міняють місце проживання – неможливо ставати в чергу і чекати, бо не знаєш, коли передислокують
– дітям військовослужбовців військової прокуратури
– дітям загиблих під час виконання службових обов’язків осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту
«Багатодітних родин в даному переліку немає, але думаю, що це розуміють на місцевому рівні і включають до переліку і багатодітних родин», – додав він.
Прем’єр-міністр Володимир Гройсман поставив завдання – позбутися черг до дитячих садочків до 2020 року.
У Міністерстві освіти і науки вважають, що ці плани реальні.
«Ми слідкуємо за тими темпами, які зараз є щодо збільшення кількості місць в дошкільних закладах, тому поставлене завдання є під силу. Всі місцеві органи влади подали такі плани щодо створення місць у дитячих садочках та побудови дошкільних навчальних закладів, що до 2020 року в нас черги не буде», – запевнив Павло Хобзей.