Як чоловіки стають феміністами. Досвід Майкла Щура

Допомагати жінкам відстоювати їхні права, як вони самі зізнаються.

Майкл: «Я не дуже багато знаю про порушення прав, я більше за собою слідкую і я себе описую як «повністю відкриті двері і вікна». Скажіть мені, жінки, де ваші права порушуються, де я порушую ваші права!? Я впевнений в тому, що несвідомо я це роблю, суто тому, що так в цьому лісі склалося».

Ярослава вказує на те, що бачить порушення прав жінок в Україні, але самій пощастило працювати там, де не відчуває утисків.

Яся: «Цей рух («HeForShe» – ред.) працює вже 5 років у світі. І він – для того, щоб змінювати ставлення інших чоловіків до гендерних питань. Тому амбасадорами вибирають чоловіків, які розповідають, що треба ставитися до жінки з повагою».

Телеведучий Роман Вінтонів (Майкл Щур) зізнається, що після того, як долучився до руху, відчув в коментарях і обурення деяких феміністок, які вважають його сексистом.

Майкл: «Так само двозначно була сприйнята фраза про те, що в мене є шкурний інтерес присутності в цьому русі і захисті жінок. Я хочу жартувати з жінок і не боятися, що це когось образить або що мене звинуватять у сексизмі. Це теж напівжарт. На мою думку, коли проблема сексизму і прав жінок буде вирішена, коли жінки скажуть, що їхні права не порушуються, то в мене буде більше поле для жартів. Якщо ми подивимося на чоловіків, то там повно сексистських жартів».

Яся: «Я боюсь себе називати феміністкою, бо я не пройшла тест найактивніших українських феміністок, але деякі принципи фемінізму я все-таки відстоюю».

Майкл: «А я не боюсь, я – пасивний фемініст».

Це боротьба за рівність прав.

Яся: «Є жінки, які хочуть сидіти вдома і жити за рахунок чоловіка. І є такі чоловіки, які хочуть жити за рахунок жінки. І це право людини. Є різні точки зору і особистий вибір».

Майкл: «Якщо людина обрала кар’єру, то, незалежно від статі, вона має право зробити такий вибір».

Яся: «Феміністи – це жінки і чоловіки, які відстоюють право обирати: голити ноги чи не голити ноги. Але фемінізм – це не про голені чи неголені ноги, це про право обирати, якою тобі бути, і щоб суспільство тебе за це не цькувало».

Майкл: «Мені здається, треба покопатися в людській природі. Той, хто фізично сильніший, він починає використовувати свою силу, щоб нав’язати свої правила, зробити середовище таким, як він хоче, і це стосується будь-кого, хто сильніший за партнера, незалежно від того, чи сильніший чоловік, чи сильніша жінка – фізично».

Майкл: «Є такі факти, які свідчать, що коли рівнозначні посади в чоловіка та жінки, то в жінки менша зарплата. На мою думку, найбільша проблема в стереотипах, вони заважають. Стереотипи, коли певні ролі прикріплюють до людей за статевою ознакою – це найгірше, бо це заважає людині бути щасливою.

Можемо припустити, що є жінки, які хочуть працювати столярами. Але та соціальна модель, яка зараз є, швидше за все, не сприйме це рішення дівчини. Так само і щодо чоловіків. Якщо чоловік обере професію, яка умовно називається «жіночою» – візажист, перукар, то навряд чи суспільство це сприйме серйозно. Але такі речі роблять людей щасливими. І коли оточення засуджує цей вибір, ми отримуємо плюс ще одну людину, яка не змогла стати щасливою».

Майкл: «Жінки, які виборюють права, і жінки, які скаржаться на відсутність справжніх чоловіків, – це різні жінки, не одні й ті самі. Не треба сприймати всіх однаково.

Не всі чоловіки хочуть бути альфа-самцями. Є такі – хочуть і не можуть, можуть і не хочуть, а інші хочуть рівних прав, от і все, є ті, які і можуть, і хочуть, а є такі – і не можуть, і не хочуть».

Яся: «А є альфа-самці, до яких підходиш і говориш: «Так, ми йдемо їсти, ми ділимо на двох рахунок. Нормально? Нормально. Не проти, якщо я тобі відкрию двері? Ні, не проти, звичайно. Всі люди можуть домовлятися і набагато легше, коли модель поведінки оговорюється.

Майкл: «В мене нещодавно з’явилася звичка, про яку говорить Яся. Я інколи питаю: «Чи я можу за тебе заплатити?». Якщо кажуть: «Ні», то без проблем, я не наполягаю. Але я помітив, що інколи я так само роблю і з чоловіками. Спочатку було дискомфортно, коли жінка сама за себе платила.

Яся: «Страшно тільки вперше».

Майкл: «Поява суто жіночих партій може мати наслідок – появу суто чоловічих партій. І тоді це історія не про спільну роботу над вирішенням проблеми, а про конкуренцію і змагання чоловіків із жінками».

В одному з випусків програми проекту «Телебачення Торонто» Майкл Щур емоційно і критично відреагував на заяву співачки Олі Полякової про «початок створення жіночої партії».

«Тому що вона – сексистка, подивіться на її кліпи: тупо спекулювання на образі тупої блонди, тексти пісень, якщо подивитися, про що вона співає, і зараз вона хоче, щоб всі так робили? Про яке партнерство жінок з чоловіками ми говоримо?» – пояснив свою позицію в програмі телеведучий.

Гендерні квоти в партійних списках і Ярослава, і Роман вітають і вважають необхідністю в сучасних реаліях.

Роман поділився історією з далекого минулого: коли він був підлітком і грав у рок-гурті, після концерту в натовпі хтось із дівчат стиснув його сідницю. Тоді йому це сподобалося, бо дівчата так роблять рідко і це сприймалося як певне зізнання у симпатії та визнання. Але якщо уявити, що це б відбувалося регулярно, то, окрім агресії та обурення, такий вчинок нічого б не міг викликати, переконаний телеведучий.

Ярослава наводить приклад, як у своїй програмі вони намагаються руйнувати подібну стереотипну поведінку щодо жінок.

Яся: «Не всі розуміють, що не можна чіпати жінку на вулиці чи кричати їй: «Ого, яка задниця!». Тож ми показуємо це через такі формати: я йду на вулицю, мацаю чоловіків і кажу їм: «Ваууу, яка попка», – і в чоловіків реакція: «Що це було?» . Через такі приклади наша команда і доносить, що не «ок» в суспільстві з тими звичками, які вважають традиційними».

Майкл: «Дуже хороший спосіб з’ясувати, чи порушуються права – це поміняти людей місцями».

Яся: «Це найкращий спосіб перевірити ситуацію – чи є тут дискримінація, чи немає».

Майкл: «Метод «гендерна лінза».

Яся: «Гендерне сито».