Чи наблизилась українська армія до стандартів НАТО?

Всього в Альянсі існує понад 1,5 тисячі стандартів, які на 100% не запровадила жодна з країн НАТО.

«Вони розробляються для максимальної спільної взаємодії, але це не означає, що вони є обов’язковими для повного втілення», – зазначає експерт проектного офісу реформ Міністерства оборони Артур Переверзєв.

Середній рівень імплементації стандартів НАТО серед розвинених країн десь 80%, по колишньому варшавському табору він нижчий і найбільше стандартів там імплементувала Польща, додає він.

Найбільша кількість з цих стандартів є оперативними – визначають взаємодію: як заправлятися в повітрі, на морі, які значки використовуються на картах, щоб люди з різних країн могли зрозуміти, що і як вони роблять.

Ці стандарти потрібні для покращення, в першу чергу, внутрішніх процесів, жоден з цих стандартів не є вимогою чи передумовою вступу до НАТО.

Це стосується адміністративної частини і структури генеральних штабів. В НАТО такий стандарт – це «J-структура»: J-1, J-2, J-3 і так далі до 9.

Наприклад, «J-4» – це логістика: забезпечення і підтримка операцій.

«У нас була окрема структура тилового забезпечення та забезпечення озброєнням. Ця структура дублювалася і поки ще дублюється двома департаментами закупівель. Тобто дві такі паралельні лінії замість того, щоб була одна чітка структура, які потім дублюються в кожному підрозділі так само: якщо на самому верху це було «J-4», то на рівні бригади це може бути «О-4», на рівні батальйону «S-4» (умовно). Є окрема вертикаль, яка відповідає повністю за забезпечення всім необхідним, таким чином швидше відбувається постачання та закупівлі», – розповідає Артур Переверзєв.

Ці стандарти потрібні для того, щоб під час взаємодії між різними країнами відбувалось приблизне наступне: «Хто в тебе відповідає за «J-4»? Ага, ясно. Пішли!» – пояснює експерт.

Скорочення штату серед керівних посад й так відбулося, зазначає експерт проектного офісу реформ Міністерства оборони. Втім, не відбулося оптимізації роботи. Людей навіть бракує, бо один департамент виконує роботу, яка в кілька разів більша за ту, що вони виконували раніше. Не вистачає певних підрозділів, додає він.

«Немає окремих структур які формують політику і окремих структур, які її реалізують. В нас все перемішано, тому всі зусилля йдуть на поточне забезпечення. Для того, щоб стратегічно переоцінити і проаналізувати, не вистачає людей і структур».

У структурах НАТО менше заступників, ніж в українській моделі управління. Однією з вимог західних партнерів щодо України було те, щоб керівництво Міністерства оборони було цивільним. Це було зафіксовано в законі про Нацбезпеку, після чого міністр оборони Степан Полторак звільнився з військової служби і продовжує працювати як цивільний керівник.

«Зазвичай, це інакше реалізовується в інших країнах, але нормативно ми перейшли на цей стандарт», – зазначає Артур Переверзєв.

У пріоритеті вже давно розум, в будь-яких збройних силах, пояснює експерт. Але в розвинених країнах на освіту військових звертають особливу увагу.

«В США офіцери на службі отримують таку якісну освіту, якої нам не знайти в нас у найкращих закладах. Там дуже серйозно ставляться до того, щоб люди, які ухвалюють рішення, були максимально освічені. І можливість отримати вищу освіту для військовослужбовця є однією з причин чому вони взагалі йдуть в армію», – зазначає Артур Переверзєв.

Якщо сильно узагальнювати, то це можливість проявляти ініціативу, вважає гість програми «Свобода в деталях».

«В них існує аркуш делегацій: ти можеш робити те-то на таку суму грошей і ухвалюєш рішення сам. І відповідальність несуть також самостійно за ухвалені рішення», – розповідає експерт проектного офісу реформ Міністерства оборони.

У радянській системі всі рішення ухвалювалися нагорі, бо солдати і офіцери нижчої ланки були «ніхто». Ця традиція передалася ще з російської імперської армії, коли в солдати набирали селян, а офіцерський корпус, навчений десь у Франції – це мозок. В англосаксонських, західних країнах такого не було.

«Особливо зараз це важливо, бо неможливо оперативно ухвалити рішення, якщо чекати погодження», – вважає Артур Переверзєв.

Це делегація повноважень, якої в Україні ще не запроваджено систематично.

«В нас релікти «ініціатива наказувана» ще досі існують», – зазначає гість програми.

Кожний стандарт – це окремий нормативний документ. Станом на липень в Україні затверджено 168 стандартів НАТО, шляхом розроблення 140 національних та військових нормативно-правових актів.

Практично всі стандарти були ухвалені після 2014 року.

У сфері речового забезпечення було ухвалено 16 різних документів, пов’язаних зі стандартами НАТО.

В медичному забезпеченні – 10. Відкрили навіть центри, які тренують зараз бойових медиків, додає експерт проектного офісу реформ Міністерства оборони.

Оцінювання і випробування озброєння та військової техніки – 19 стандартів.

По логістиці – було створено структуру «J-4», наразі триває етап набуття спроможності.

«Очікується, що в травні наступного року має остаточно набути спроможність це управління», – зазначає Артур Переверзєв.

Щодо стратегії і тактики бою самі українські військові мають чим поділитись із бійцями з країн НАТО, каже експерт проектного офісу реформ Міністерства оборони.

«Особливо зараз в умовах гібридної війні ми є дуже привабливою країною для НАТО. На нашому гіркому досвіді отримують те, що жодне навчання їм не може надати і вони набувають цього досвіду паралельно з нами. Йдеться і про кіберзагрози і кібербезпеку. Фахівці НАТО часто приїжджають сюди, бо Росія використовує на нас всі свої нові засоби: хакерську зброю, кібератаки», – наголошує Артур Переверзєв.

Те, що Україна грає величезну роль на східному фланзі НАТО, підтверджують і самі представники Північноатлантичного альянсу в особистих розмовах

«Враховуючи те, з ким ми боремося, то нам є що показати. Лише в нас є досвід війни з Росією, якщо порівнювати із країнами НАТО», – резюмує гість програми.