«Скіфське золото» з Криму: ще одна 5-річна боротьба України з Росією

Музей не був упевнений, якою є правильна правова позиція і кому належать артефакти через те, що виник спір, пояснює заступник міністра юстиції Сергій Петухов.

«Проблема з точки зору амстердамского музею в тому, що був укладений прямий договір між ним і кримськими музеями. Згоду на експорт артефактів надавало Міністерство культури України і – відповідно – для них було неочевидним, кому потрібно повертати цю виставку. Тому чекають рішення суду», – розповідає він.

Угода була укладена з українськими музеями в Криму, зараз вони перебувають під контролем російської влади. В суді ж кримські музеї називають себе українськими.

«Справа подана начебто від українських музеїв, але за фактом – вони в Криму не існують. У Криму на сьогодні існують, створені окупаційною владою, незаконні кримські російські музеї, які повністю керують усім майном українських музеїв і розташовуються в їхніх приміщеннях. По суті, використовують фантомну українську оболонку тих музеїв, які не контролюють свої колекції, для того, щоб спробувати виграти цю справу», – зауважує Петухов.

Це начебто українські кримські музеї, які проти своєї держави подають цей позов.

«Позов був поданий від українських музеїв, спираючись на українське право. Вони аргументують, що саме їм належать ці колекції за українським господарським кодексом. Це дуже дивна ситуація, бо за фактом – вони вже не є українськими юридичними особами. Це гібридна стратегія, яку взяли представники кримських музеїв. Вони кажуть, що кримські музеї не винуваті в тих політичних обставинах, які склалися», – пояснює заступник міністра юстиції.

У процесі не беруть участі офіційні особи Росії. Втім, російські високопосадовці неодноразово виступали в медіа на захист кримських музеїв.

«Позиція адвокатів, які захищають російські інтереси, а ми чітко бачимо там російські інтереси, є слабкою. Перед апеляцією кримським музеям змінили юристів. Російські офіційні особи прямо казали, що їм дали потужних юристів – це голландська фірма, яка вже представляла Росію у справі ЮКОСа. Ми чітко бачимо й інтерес, і російські гроші, які там стоять. Були заяви офіційних осіб – міністра культури Росії, який казав, що у випадку негативного рішення він зупинить культурну співпрацю чи музейний обмін з Голландією», – пояснює Сергій Петухов.

Якщо суд відправить цінності до Києва, то Україна має сплатити рахунки за зберігання колекції в амстердамському музеї. На 2016 рік ця сума складала 111 тисяч євро.

«111 тисяч євро – це нормальна ціна і, на жаль, вона зростає з тим, як триває процес. Для нас це не просто золото, а безцінне культурне надбання. Ми зробимо все, щоб воно повернулося належним чином до України, а до того було належним чином збережене. Далі вже можемо ухвалювати рішення про стягнення цих коштів з Росії в окремому порядку, якщо будемо вважати за потрібне».

Питання оплати зберігання для України не є критичним, зазначає заступник міністра юстиції, і кошти на це в бюджеті є. До того ж, зберігання такого типу артефактів передбачає особливі умови: вони мають бути застраховані та оглянуті спеціалістами, додає він.

Українська сторона має всі шанси на перемогу через сильну позицію, наголошує заступник міністра юстиції.

«Будуємо нашу позицію на підставі Конвенції ЮНЕСКО 1970 року, яка регулює питання переміщення культурних цінностей через кордон і чітко говорить про те, що культурні цінності мають повертатися державі. Держава, з якої вони були вивезені – це Україна і за українським законодавством, культурні цінності, які були вивезені, зокрема, з Криму, є частиною музейного фонду України, який є державною власністю», – розповідає Петухов.

У кримських музеях цінності перебували на праві оперативного управління: держава доручає музеям зберігати і виставляти певну частину музейного фонду, додає гість програми «Свобода в деталях».

«Вони покладалися на те, що наказ Міністерства культури, яким на сьогодні колекцію передано на збереження у київський музей, є нікчемний, що право оперативного управління є більш важливим, ніж право власності держави і українського народу, що кримські музеї не винуваті в тому, що відбулося в Криму, і тому експонати треба повернути аби возз’єднати колекцію», – розповідає заступник міністра юстиції України.

На засіданні першої інстанції було багато представників російських медіа та кримських музеїв, згадує Сергій Петухов. Втім після програшу, вже під час розгляду апеляції, були присутні лише нідерландські адвокати, які представляють позивача.

«Для мене це показник того, що вони розуміють слабкість цієї позиції і готуються вже до поразки», – резюмує гість програми.

Такий ризик існує, вважає заступник міністра юстиції. Все культурне надбання України, розташоване в Криму, недоступне для України, і воно перебуває в обмеженому доступі для світу.

«Крим перебуває в сірій зоні. Після анексії Криму, яка не визнається в світі, там діють норми закону, які теж не визнаються світовим співтовариством держав. Іноземні спостерігачі та правозахисники не мають доступу до півострова».

В української влади є підстави переживати за долю цінних експозицій.

«Багато десятиліть Росія веде політику вивезення культурних цінностей із тих територій, які вона завойовує чи контролює. Досі в Москві і Санкт-Петербурзі є багато артефактів, фресок, картин з України, які були вивезені незаконно чи на підставі права оренди, яке стало безкінечним, і ми не маємо до них доступу. Тому ризик такий є, плюс загально відомий факт, що зараз у Криму відбувається реставрація Бахчисарайського палацу, яка – за фактом – є його руйнацією», – зазначає Петухов.

Після повернення півострова під контроль України.

«Ми заявляли в суді, що обов’язково ця частина колекції повернеться в Крим, після його деокупації. До моменту, поки ця деокупація триває, з метою збереження цієї колекції для України і світу, вона буде зберігатися в Києві і там вона буде доступна абсолютно для всіх для перегляду», – наголошує Сергій Петухов.

Рішення апеляційного суду має бути 11 червня, як стало відомо під час засідання. Втім, це не означає завершення судових суперечок, бо кримські музеї можуть подати касацію.

«Надалі є лише одна можливість оскаржити справу – у Верховному суді Нідерландів. Це остання інстанція. Зазвичай вона відбувається в письмовому провадженні і через те вона швидша», – роз’яснює Петухов.

За прогнозами юристів, які представляють українську сторону, касація може затягнути справу ще приблизно на рік, зазначає гість програми.

Сергій Петухов пояснює, що це нормальний процес для такої складної справи, яка торкається як міжнародного, так і національного законодавства. Він переконаний, що з боку суду Амстердама немає жодного затягування, все відбувається в межах процесуальних норм і потреб.

Заступник міністра інформаційної політики України Еміне Джапарова бачить затягування з боку російської сторони, яка стоїть за кримськими музеями. На її думку, цю справу опоненти використовують для поширення в Європі та у медіа тез, вигідних для Росії.