Для чого потрібен мовний закон? І ще 7 запитань до Мінкульту

Заступник міністра культури Юрій Рибачук задоволений тими зрушеннями, які відбулися впродовж останніх кількох років, зокрема збільшенням частки української мови в ефірі телебачення і радіо, частки кількості книжок і фільмів українською мовою.

«Ця політика нарешті, за дуже багато років, є видимою, оприявненою. З одного боку, скасовано «закон Ківалова-Колесніченка», з іншого боку, ми є свідками великої епопеї – розгляду понад двох тисяч правок до законопроекту про застосування державної мови. Міністерство культури було залучене до його розробки. І міністр культури неодноразово звертався до Верховної Ради, щоб цей законопроект включили до розгляду», – наголошує він.

«Нарешті цей законопроект розшифровує поняття державної мови. Звісно, є стаття 10 Конституції. Але як державна мова має функціонувати – детально і глибоко описано в законопроекті», – пояснює Юрій Рибачук.

Законопроект не носить карального характеру, пояснює заступник міністра культури. Відповідальність за порушення встановлює адміністративну, а не кримінальну, а також – чіткий перелік осіб (посадовців), які повинні вільно володіти державною мовою, додає він.

«Йдеться не про те, щоб запроваджувати україномовність каральними заходами. Каральність не діє, діє щось інше. Ті умови, які створює законопроект 5670-д – це якраз створення умов для того, щоб утверджувати українську мову і робити її такою, що створює життєвий успіх», – говорить Юрій Рибачук.

За порушення мовного законодавства пропонують штрафувати. Цей законопроект запроваджує інститут уповноваженого із захисту державної мови. Він реагуватиме і на скарги, матиме можливість перевіряти, чи не порушуються мовні права громадян, чи не здійснюється наруга над державною мовою в тій чи іншій ситуації, і матиме право накладати штрафи.

Та це не стосується приватного спілкування, пояснює заступник міністра культури.

«Не зможе уповноважений до когось підійти і сказати: «Ви спілкуєтеся по телефону російською мовою – значить вам штраф». Ні. Йдеться про сфери публічного, суспільного життя, крім приватної. Так, сфера обслуговування у супермаркетах, в інших закладах підпадатиме під сферу дію закону», – зауважує Юрій Рибачук.

Законопроект не забороняє спілкування російською і взагалі не стосується ніяких мов, окрім державної, додає гість програми.

Позиція Міністерства культури – посадовці мають володіти державною мовою і публічно нею спілкуватися, зазначає гість програми «Свобода в деталях».

Втім, не всі високопосадовці вільно володіють державною мовою, і деякі міністри, міські голови та державні службовці використовують російську в публічних виступах та у роботі. Після ухвалення мовного закону це має змінитися, переконаний Юрій Рибачук:

«Думаю, що посадовці швидко перейдуть на спілкування державною мовою. Тим більше, що ні в кого немає принципових заперечень. Хтось, можливо, соромиться, не хоче бути другим Азаровим. Це проблема кожної окремої людини і треба, очевидно, їй ставити ці запитання».

Ринок друкованих медіа, особливо що стосується глянцевих журналів, переважно російськомовний. Тож видавці переконані, що їхні видання збанкротують, якщо їх зобов’язати випускати продукцію українською, через відсутність попиту і більші витрати на виробництво такого контексту.

«Коли вводитися квоти на українську мову в теле- і радіоефірі, теж були такі побоювання, що все це призведе до знищення сегменту ринку, а зараз маємо ситуацію, коли ці квоти перевиконуються. Ми отримали якісний продукт, який має свого споживача і якоїсь такої болісної реакції не виникло. Так само буде і з друкованою пресою», – переконаний заступник міністра культури.

Ця теза належить Оксані Марченко, дружині проросійського політика, лідера руху «Український вибір» Віктора Медведчука, і вона активно її поширює через свою сторінку в одній із соціальних мереж.

Та це – міф, стверджує Юрій Рибачук.

«Ті умови, про які ми говоримо – ідеальні умови, вони сприятимуть тому, щоб більше наукових праць перекладалися саме українською мовою. Більше того, переважна кількість наукового надбання англомовна. Для науковців життєво необхідно знати не лише англійську, але і французьку, німецьку й інші мови», – пояснює він.

Безплатні мовні курси зараз існують – але це здебільшого громадські ініціативи.

Створити мережу безплатних мовних курсів планують і на рівні держави.

«Ми плануємо таку мережу, бо якщо в законопроекті сказано, що однією з підстав набуття громадянства є знання української, то люди зможуть пройти такі курси, а також підвищити свій рівень володіння українською. Є потреба, щоб мережа таких курсів існувала», – зазначає Юрій Рибачук.

«Якщо опиратися на соціологічні дослідження, то підстав для виникнення двомовності я не бачу. Якщо говорити про політичні спекуляції, які відбуваються у відповідні моменти політичного циклу, то мені здається, що цього не відбудеться. Цей досвід, який ми вже маємо, який прожили, дає підстави із великою часткою впевненості говорити про те, що ідея офіційної двомовності вже в минулому. Суспільство перейшло межу, коли можна було всерйоз це обговорювати», – переконаний Юрій Рибачук.

До того ж, Україна і українці зрозуміли ціну української мови, зауважує заступник міністра культури.

«Оцей сплеск інтересу до української мови, до всього українського, до української культури, кінематографу збігся із агресією Росії, в тому числі, і ми знаємо, що ми захищаємо, що підтримуємо», – наголошує він.