Безпека на дорогах: штрафи = порядок?

У 2018 році, за даними патрульної поліції, сталося на 12,4 тисячі ДТП менше, ніж попереднього року.

«А якщо порівняти ці цифри із ранніми періодами – 2006-2008 роки, то різниця взагалі у цифрах вдвічі-втричі у кращий бік», – наголошує Олексій Білошицький.

Перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції пов’язує це, зокрема, із роботою поліцейських.

«У 2018 році кількість екіпажів дорожньої патрульної поліції була збільшена в рази і зараз це 200 екіпажів дорожньої патрульної поліції, які патрулюють понад 6 тисяч кілометрів доріг національного та міжнародного значення».

Дорожні патрульні поліцейські – це такі самі патрульні, але вони мають завдання, сфокусовані на патрулюванні трас міжнародного значення, пояснює він.

Порушень багато – понад 2 мільйони матеріалів зібрали поліцейські за 2018 рік. Та не все залежить від патрульної поліції та учасників руху, пояснює Олексій Білошицький. На безпеку руху впливають якість дорожнього покриття та розмітка, а на невідворотність покарання – суди, зокрема.

Пішоходів також притягують до відповідальності, зазначає Олексій Білошицький.

«За минулий рік склали десятки тисяч матеріалів. Тому неможна говорити, що поліцейські неготові штрафувати пішоходів. Навіть у цих умовах ми готові і робимо це»

Штрафи для пішоходів мізерні, їх треба підвищувати так само, як підвищується відповідальність для водіїв, вважає перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції.

«Неспівмірність штрафів для пішоходів і водіїв створює таке хибне враження у пішоходів, що правила – це для водіїв, а пішоходу, якщо треба, то можна порушувати. І ми бачимо як пішоходи переходять дорог. Хоча останнім часом більшає пішохідних переходів – і регульованих, і нерегульованих – бачимо, що пішоходи переходять за принципом «а мені тут треба», – пояснює гість програми.

«Можу особисто підтвердити – тільки перетинають кордон, водії стають набагато слухняніші, ніж тут», – зауважує Олексій Білошицький.

Перш за все – штраф набагато вищий (до 300 євро в Литві), друге – це можливість в’їзду, виїзду, перебування на території держави.

«Я думаю, що ми змінимо це так, що різниці не буде. Якщо люди готові дотримуватися правил у певних умовах, то вони можуть дотримуватися їх скрізь. Це не робиться за один день і самий основний аспект роботи, це послідовність і постійність», – наголошує гість програми «Свобода в деталях».

«Підрозділи патрульної поліції налічують понад 15 тисяч особового складу і всі ці люди з нашого суспільства. Ми їх не привезли з Марсу, тож усі ці прояви можливі. Однак, у більшості випадків, якщо такі прояви трапляються, ми самі є ініціаторами інформування про це і в подальшому всіма силами допомагаємо органам, які працюють над запобіганням корупційним проявам».

Інформація про хабарництво швидко розповсюджується, а от про те, коли поліцейські протидіють цьому явищу – навпаки. Щомісяця, в середньому 30 випадків, які стосуються спроби дати хабар поліцейському (як правило водіями), потрапляють до ЄРДР, зазначає Білошицький.

«І це не кажучи про ті випадки, де поліцейський відмовився і через якісь процедурні технічні причини не зміг зафіксувати цей факт. Ми спонукаємо поліцейських повідомляти про такі випадки і існує така модель, що коли поліцейський доведе цю справу до кінця – як мінімум до ЄРДР, тобто зробить все, щоб ще і зареєструвати це, то ми навіть передбачаємо премії для таких поліцейських. Адже вони зробили все, аби не просто відмовитися, а ще й зареєструвати це, щоб, в тому числі ті, хто дізнається про це, знали, що краще із патрульними не жартувати».

Відповідальність за давання хабаря кримінальна, але слідство ведуть вже інші органи. Патрульні поліцейські виступають в якості свідків і надають пояснення вже в суді.

Міністр МВС Арсен Аваков пообіцяв запустити систему до кінця 2019 року. Рік тому, в МВС обіцяли те саме, але до кінця 2018 року.

«Ми мали негативний досвід запровадження системи автоматичної фіксації порушень у 2008 році, це було зроблено наспіх, без урахувань дуже багатьох аспектів нашого законодавства. Врешті, Конституційний суд виніс своє рішення і знівелював цю систему взагалі. Аби не наступити на ті самі граблі ще раз, це і робиться поступово, фундаментально, ґрунтовно, аби ні в кого не виникало сумнівів. Як я бачу, зараз ця система так і будується».

За загальним правилом штраф направляється власнику авто. Якщо він передає право керування або є ще один водій даного транспортного засобу, то є така можливість вказати належного користувача. Якщо він вказаний, то і штраф отримає він.

«Але маємо розуміти, що право власності накладає відповідальність: якщо особа володіє транспортним засобом, то треба попіклуватися про те, чи зазначена в реєстрі особа, якій передають керування. Якщо не зазначено, то будьте готові, що штраф прийде на того, хто володіє об’єктом».

Поліцейський зупиняє автомобіль виключно на тих підставах, які передбачили в законі про Національну поліцію у статті 35 – їх на даних момент 10.

«Просто для перевірки документів – такої підстави немає».

Є інші підстави – це вчинення порушення, або наявність інформації про причетність до порушення такого транспортного засобу, або водія, або пасажирів, або небезпека від закріпленого вантажу.

«Нещодавно додали десяту підставу, яка стосується авто на іноземній реєстрації. Авто з іноземною реєстрацією може бути зупинене саме з метою перевірки документів щодо відсутності порушень саме митного законодавства. А якщо є інформація в базі, що за цим авто порушення, то така зупинка є обов’язковою».

«Знаючи про підстави зупинки, які існують, дуже багато хто думає, що вип’є бокал чи два пива і «мені нічого не буде, буду їхати рівненько і мене ніхто не зупинить», – пояснює Олексій Білошицький.

За 2018 рік поліцейськими складено понад 110 тисяч протоколів, за 2017 рік – понад 114 тисяч.

«Ці цифри обурюють! І ті проблеми, які є, вони в тому числі вирішуються законопроектом 7286, який був запропонований міністром внутрішніх справ. Ті ефективні механізми виявлення правопорушень, які закладені там, є в зарубіжних країнах, але їх немає у патрульних поліцейських в Україні».

Йдеться про раптові перевірки на стан сп’яніння, облаштування місць контролю за станом сп’яніння.

«У сусідній Польщі розповсюджена така операція «тверезий понеділок». В понеділок зранку водії виїжджають на роботу і у певних місцях швидко, застосовуються як правило багато поліцейських до цього, кожен водій проходить огляд на стан сп’яніння. Відмова від огляду прирівнюється до перебування у стані алкогольного сп’яніння, в тому числі в нас зараз».

На даний момент 75 приладів «Трукам», які фіксують швидкість, працюють на дорогах.

«Є фіксовані ділянки доріг, на яких патрульні використовують ці прилади. В межах ділянки вони можуть змінювати своє місце розташування для вимірювання швидкості. Але в обов’язковому порядку має бути знак, який попереджає водія, що здійснюється фіксація швидкості руху. Це автомобіль із синіми проблисковими маячками, який стоїть і це місце, яке ми опублікували на карті».

Перевірки швидкості із застосуванням «трукамів» проводять із жовтня минулого року. Ґрунтовний аналіз ефективності ще не робили, але вже бачать зменшення кількості і тяжкості ДТП на тих ділянках, де працюють, зазначає гість програми.

«Наша мета не є наскладати якомога більше протоколів і притягти якомога більше водіїв до відповідальності. Як правило, ми вибираємо для перевірок місця із підвищеною кількістю ДТП, особливо із тяжкими наслідками з потерпілими, які пов’язані саме із перевищенням швидкості».

Поліцейський – це посадова особа, це процесуальна особа, яка ухвалює рішення. Поліцейського держава уповноважує на контроль і фіксацію правопорушень. Тобто те, що поліцейський бачив правопорушення – це вже дає підстави поліцейському складати матеріали.

«Раніше – 20-30 років тому люди скоювали ті самі порушення, їх притягали до відповідальності і ні в кого не було запитань щодо відео, бо камер просто не було».

Деякі види правопорушень неможливо зафіксувати нічим іншим, окрім як спеціальними засобами – порушення швидкості або зафіксувати стан алкогольного сп’яніння – це неможливо побачити.

Але щодо перетину подвійної суцільної – для цього спеціальні прилади не потрібні і свідків шукати не треба, вважає Олексій Білошицький і додає, що так вважає і закон.