Ви використовуєте застарілу версію браузера. Для більш комфортного та коректного перегляду сторінки оновіть свій браузер за посиланням.

STEM*
ПОДОЛАТИ СИСТЕМУ
* Science, Technology, Engineering, Mathematics

Поєднувати математику з мистецтвом, а біологію з робототехнікою – саме таким шляхом українська влада планує реформувати середню освіту. Однак не всі вважають такі заходи панацеєю, адже різкі зміни та непідготовлені до них кадри можуть лише додати плутанини. Навіть в Америці – країні, яка винайшла освітню систему STEM, такий шлях нерідко критикують. Справа не лише в інтеграції предметів: у школах буде більше групової проектної роботи, а завдання на уроках стануть більш прикладними. Дітям це допоможе виходити зі школи підготовленими до реального життя, а країні – отримати більше фахівців у сферах інженерії, ІТ чи нанобіології. Власне, потребою у фахівцях із гнучкими, комплексними знаннями та вмінням вирішувати еколого-технологічні проблеми і аргументують в Інституті модернізації змісту освіти впровадження STEM-у.

основна частина STEM кар'єри, %
Програмування (71%)
Інженерія (16%)
Природознавство (7%)
Біологія (4%)
Математика (2%)

Хоча ця система і розроблена в Америці, вчаться за нею діти і в Австралії, Китаї, Великобританії, Ізраїлі, Кореї та Сінгапурі. Акронім розшифровується так: Science, Technology, Engineering, Mathematics – природничі науки, технологія, інжиніринг, математика. Іноді сюди додають Reading+WRiting+Arts – читання, писання та мистецтво. Міністерство освіти та науки навіть виробило програму заходів впровадження STEM-освіти. До 2018 року інтегрована освіта має охопити всю країну, та поки що працюють переважно STEM-лабораторії та експериментальні проекти.

STEM позашкільний
STEM провінційний
STEM столичний

«Фізика музики, механіка настільного тенісу, золотий перетин математики та хімія гончарства – все взаємопов’язано», – розповідає Радіо Свобода голова фонду «Відкрита політика» Ірина Жданова. Вона вже понад 10 років займається молодіжною політикою. Її фонд реалізує освітні проекти та допомагає молоді інтегруватися в європейський простір. Команда організувала Міжнародну зелену школу, Всеукраїнський фестиваль науки та Родинний центр «Як намалювати птаха».

Для нас важливо, щоб дитина або доросла людина після заняття сказала «Фізика! Це ж цікаво!», а в душі були сформовані екологічні цінності

«Наша школа не є формальною освітою, ми не видаємо на виході диплом державного зразка. Для нас важливо, щоб дитина або доросла людина після заняття сказала «Фізика! Це ж цікаво!», а в душі були сформовані екологічні цінності», – зазначає Жданова.

Фонд проводить мандрівні зелені лабораторії, а також пропагує традиційні родинні цінності та здоровий спосіб життя. Роблять це за допомогою наукових вікендів для всієї родини, лекцій і майстер-класів. Школа працює як додаткова позашкільна освіта після уроків, або ж за запрошенням митців та науковців із фонду на звичайні уроки.

Ірина Жданова вважає, що однією з основних проблем сучасної школи є брак душі та вчителя-ентузіаста, який може зачарувати дитину своїм предметом. До системи освіти прийшов бізнес: багато вчителів намагаються «підсадити» дитину на додаткові заняття, під час яких вони виступають як репетитори. А через бюрократію навіть небайдужим вчителям бракує внутрішніх ресурсів для творчості.

Всі розуміють, що так далі жити не можна, але переламати цю систему дуже важко. Потрібен не один рік

«Як загнані коні йдуть по іподрому, не відчуваючи й не даруючи радості. Рідко знайдеш щасливого вчителя, учня, а ще рідше щасливих батьків. Всі розуміють, що так далі жити не можна, але переламати цю систему дуже важко. Потрібен не один рік», – зауважує голова фонду «Відкрита політика».

Вона вважає, що в кожній школі вчаться діти науковців, митців чи просто людей, для яких наука. мистецтво є захопленням. Тож замість конкуренції між батьками – чия дитина краща – потрібно співпрацювати й прагнути синергії. Якби змінилась ця конкурентна система координат і цінностей, ми разом змогли б зробити так, щоб було цікаво вчитися, каже Ірина Жданова.

«STREM-освіта має починатися з наукових ліцеїв і мистецьких шкіл. Якщо підготувати вчителів у таких закладах, вони стануть тьюторами в загальноосвітніх школах. Але я не вірю в те, що можна робити таку реформу різко – відразу в усіх школах. Має бути пілотний проект, експеримент, щоб потренуватись і виправити помилки», – зазначає Жданова.

Один із таких експериментів проводиться в маленькому індустріальному місті Жовті Води. В ньому бере участь ліцей природничо-наукового навчання – один із найбільших та найстарших тут. Заклад одного віку з незалежною Україною – відкритий у 1991 році.

«Ми вирішились взяти участь у STEM-експерименті тому, що давно працюємо в цій системі. Ми просто не знали, що це саме STEM», – розповідає заступниця директора з навчально-виховної роботи Олена Хапугіна. Вона викладає світову літературу.

Інтеграція предметів лежить у самій основі наукової методики, адже тут два факультети – фізико-математичний та біолого-хімічний. На них вчаться ліцеїсти з 5-го по 11-й клас. Особливість навчання – робота в невеликих групах, проектні завдання в різновікових командах, кредитно-модульна система та обов’язкові танцювальні класи.

У ліцеї проводять обов’язкові заняття з танців

«Три сили тягнуть в одному напрямку: педагоги, учні та батьки, – розповідає Олена Хапугіна, – До того ж, учні не тільки чинні, а й випускники. Останні сформували студентське братство та допомагають нашому ліцею. Ми зрозуміли силу спільноти, коли одна з наших вчительок захворіла, і їй потрібні були великі кошти на лікування. Після посту в соціальних мережах відгукнулись випускники звідусіль – із Лондона, Вашингтона, Тель-Авіва та швидко назбирали потрібну суму».

«Студентське братство також започаткувало свій фонд допомоги талановитим ліцеїстам, – зазначає педагог. – Ініціаторами стали двоє наших випускників, які наразі працюють у Харкові на «Електроважмаші» – Дмитро Хижняк та Дмитро Костюк. У цього фонду є своя історія – у хлопців у класі був друг, родина якого опинилась у скруті. Він був сиротою та жив із бабусею, і мав неабиякий розум. Хлопець закінчив ліцей, вступив до університету, але змушений був заробляти на життя – тож так і не пішов вчитися далі. Тому наші випускники впровадили щомісячні стипендії по 500 гривень для 6-8 студентів з ліцею. Гроші переводять на карту, тож куди їх витрачати кожен вирішує сам – чи то відкладати на подальшу освіту, чи витрачати на нагальні потреби. Кандидатів відбирають самі випускники – читають їхні есеї, проводять співбесіду, а тоді ухвалюють рішення.

На одній зі стін в кабінеті інформатики

Самоорганізовуються тут і батьки, створивши опікунську раду. Кожен сплачує 60 гривень на місяць, щоб діти могли їздити на олімпіади та інші заходи. Батьки ліцеїстів не тільки розпоряджаються фондовими грошима, а й мають вплив на навчальний процес. Учителька розповідає, що батьківське слово вирішило питання з другою іноземною мовою.

«В якийсь період часу в програму нашого ліцею ввели французьку мову як другу іноземну. Батьки подивилися на результат, підійшли до керівництва і попросили перенести години французької на англійську, щоб діти не розпорошувались. Ми порадилися і погодились на їхню пропозицію. Тому сьогодні у нас тільки одна іноземна мова – англійська», – зауважує Олена Хапугіна.

Олена Хапугіна розповідає про ліцейські традиції

Також батьки фінансово допомагають талановитим дітям брати участь у міжнародних наукових конкурсах. Команда учнів цьогоріч взяла участь у всеукраїнському інтернет-турнірі з природничих дисциплін «Відкрита природнича демонстрація». Завдання практичні – на перетині фізики, хімії, астрономії, біології та географії. Наприклад, вивести пляму йоду з футболки чи зрозуміти, з якого матеріалу зроблена тканина. Організатор, Мала академія наук, ставить собі мету – активізувати науково-дослідницьку діяльність учнів та розвинути в них творчі здібності, асоціативне та креативне мислення. Школярі їздили в Київ на конкурс та за його результатами увійшли в трійку найкращих команд України. Дітям видали не лише сертифікати та подарунки, а й подарували равлика. Також учні різних класів брали участь у Міжнародному конкурсі з інформатики та комп’ютерної вправності «Бобер», міському конкурсі інформаційних технологій «Комп’ютерна перлинка», міжнародному ІТ-чемпіонаті «Золотий байт», міжнародному конкурсі з математики «Кенгуру» тощо.

Традиційно, школярі вдягають білі халати на заняття з інформатики

Більшість із них практичні та потребують знань з декількох галузей знань, поєднують в собі багато предметів, що характерно для STEM-освіти. На все це виділяє кошти опікунська рада, з тих самих 60 гривень в місяць.

Ми намагаємося розвивати дітей різнобічно, але в основі всього лежить математика. Вона, як і логіка, ніколи не буде зайвою

«Ми намагаємося розвивати дітей різнобічно, але в основі всього лежить математика, – підсумовує Олена Хапугіна. – Вона, як і логіка, ніколи не буде зайвою хоча б тому, що ставить на місце мізки і наводить в голові лад, чим би ви не займалися. До того ж, сьогодні у нас в країні затребувані технічні професії, тому STEM-освіта на часі».

Вчителі ж впроваджують STEM. «Я вбачаю в цьому перспективу для розвитку педагогів, можливість постійно опановувати щось нове. Вчитель, який просто вичитує від абзацу до абзацу підручника, не зможе працювати за цією системою. Від фахівця робота в STEM-i вимагає часу та творчого підходу. Проте комп’ютерна грамотність та вміння шукати інформацію значно полегшують задачу», – каже Олена Хапугіна. Система передбачає тісний контакт між суміжниками, щоб краще розуміти специфіку – вчитель малювання, наприклад, має тісно співпрацювати з учителем математики.

Мистецтво, цифри, комп’ютерні технології та фізичні явища переплітаються на уроках Креативної міжнародної дитячої школи (КМДШ). Вона приватна, і STEM тут слово зовсім не нове. Нещодавно тут пройшов семінар, присвячений розвитку STEM у школах.

У форматі повного дня КМДШ існує вже другий рік, але починалось усе з суботніх додаткових занять. Діти тут вивчають логіку з першого класу, займаються танцями та айкідо. В предмети занурюються «хвилями», тобто в початковій школі кожен місяць має певну тему – мандрівник, патріот, волонтер, дизайнер тощо. Протягом цього часу всі предмети викладаються навколо неї. Над проектами в школі працюють у різновікових групах, а влітку їдуть до Британії закріплювати знання мови. За групою в кожному класі стежить тьютор. Тьютор – це психологічно-педагогічний стрижень колективу, наставник та вихователь. В кожному класі є свій тьютор, це переважно студент чи випускник психологічного факультету. Він трохи старший за школярів, тож діти можуть спілкуватися з ним вільно. Його функція – не лише вирішувати проблеми, якщо вони виникають в колективі, та створювати позитивний мікроклімат в класі, а й бути таким-собі старшим братом, із яким учень завжди може щиро поспілкуватися.

Директорка школи, Оксана Буковська, вручає дітям нагороди за участь в наукових конкурсах

Особливу систему координат вибудовує тут директорка КМДШ Оксана Буковська. Раніше вона працювала у звичайній школі і тепер має можливість порівнювати.

Біда наших загальноосвітніх шкіл у тому, що в них звикли жити за інструкцією: так написано, тому ми робимо так і ніяк інакше

«Біда наших загальноосвітніх шкіл у тому, що в них звикли жити за інструкцією: так написано, тому ми робимо так і ніяк інакше. Головне в цьому випадку – мати бажання щось змінити, і не важливо, де ти працюєш і які там правила. Також важлива команда однодумців, адже можна зробити комфортне приміщення, закупити новітню техніку, але якщо самі вчителі не захочуть вкладати душу і розвиватися в своїй професії, ніякий комфорт не допоможе. З іншого боку, можна і в некомфортних умовах створити таку атмосферу, що діти будуть бігти до школи й хотіти чогось навчатися. А вчителі щиро прагнутимуть їх учити», – говорить Оксана Буковська.

Основні цінності школи

На її думку, багато хто асоціює STEM тільки з робототехнікою, але це не так. Важливий саме гармонійний розвиток технічних спеціальностей, який неможливий без мистецтва, тож у КМДШ система розширена до STREAM-у. Тобто, до природничих наук, технологій, інжинірингу та математики тут додають Reading+WRiting+Arts – читання, писання та мистецтво. Також тут активно використовують багаторівневу інтеграцію. В школі є горизонтальна інтеграція – наприклад, предмети п’ятого класу поєднуються між собою під певною тематикою. Або вертикальна, де математика п’ятикласника перетинається з математикою у восьмому класі. Наскрізна інтеграція – ланцюг, яким поєднується та ж сама математика п’ятого класу з фізикою у сьомому класі. Різноступенева – вчителі старшої школи приходять на урок до дітей з молодших класів. Так, наприклад, вчитель фізики приходив у четвертий клас на урок природознавства і розповідав про світло, яке детальніше вивчається вже пізніше, тож заняття проводили одночасно два вчителі. Так само викладачі початкової школи можуть приходити на уроки до дітей середньої, щоб допомогти їм в адаптації – перехід від молодшої школи до старшої відбувається непросто.

Вчитель наочно пояснює школярам фізику світла

Проте, дозволити собі таку освіту можуть далеко не всі – вартість навчання за місяць коливається від 3700 до 9850 гривень.

STEM-освіта впроваджується поволі, але це важливий крок для зміни пострадянської системи координат в освітній сфері. Як зазначають в Інституті модернізації змісту освіти, з посиланням на передовий педагогічний досвід, STEM-освіта – це один з ефективних інструментів розвитку науково-орієнтованої освіти в Україні від дошкільника до компетентного випускника. Також, компанія Intel – один із партнерів впровадження STEM-у в українську освіту, досліджуючи американський досвід зазначає, що така система вчить жити в реальному швидкозмінному світі, вміти реагувати на зміни, критично мислити і бути розвиненою творчою особистістю. Це важливі фактори для зміни країни.

Стіни школи розписані мотивуючими цитатами

До того ж, в Угоді про асоціацію України з Євросоюзом є декілька абзаців про середню освіту. Зокрема, у статтях 433 і 434 зазначено, що сторони вивчають можливості розвитку співробітництва у сфері середньої освіти та домовляються заохочувати поглиблення співпраці у молодіжній політиці. Угодою передбачено, що сторони будуть сприяти інтеграції молоді в суспільство загалом, заохочуючи її активну громадську позицію та ініціативність. Також Україна та ЄС сприятимуть розвитку співробітництва між молодіжними організаціями та просуванню здорового способу життя з особливим акцентом на молоді. Тож, так чи інакше, угода виконується: зрушення в середній освіті в бік Європи є.