«Уряд не зміг захистити наших близьких»: родини жертв коронавірусу вимагають правосуддя

Італія

Коронавірусна епідемія в Італії йде на спад: життя повертається до звичного, а туристи знову з’являються на вулицях міст. Тим часом дедалі більше людей вимагають знайти відповідальних за велику кількість загиблих – в Італії COVID-19 забрав життя понад 34 тисяч людей.

Вранці 10 червня новостворений Комітет за правду і справедливість для жертв COVID-19 подав прокуророві міста Бергамо перші 50 із 200 скарг, пов’язаних із тим, як поводилася влада під час надзвичайної ситуації, спричиненої коронавірусом.

«Мій тато не повернеться, але моя боротьба через те, чому йому не зробили тест, триватиме, поки я не отримаю відповіді», – ділиться своєю історією Сара Ґарґантіні. Її батько помер від коронавірусу 7 березня – його захворювання не виявили вчасно і лікували просто від запалення легень.

Чого вимагають родини жертв?

Як повідомили Радіо Свобода представники Комітету, скарги родичів загиблих пов’язані з недостатнім інформуванням пацієнтів і їхніх родичів, відсутністю засобів індивідуального захисту у медичних закладах і відсутністю ефективної й своєчасної медицини для лікування пацієнтів із COVID-19 у домашніх умовах тощо.

«Це перший етап роботи. У найближчі тижні будуть подані інші скарги, які продовжують надходити на адресу Комітету. Зараз це лише кримінальна справа. Ми оцінюємо можливість цивільного позову на майбутнє», – заявила юридична координаторка Комітету Консуело Локаті, 78-річний батько якої нещодавно помер від коронавірусу.

«Багато запитань»

«Ми просто хочемо правосуддя для наших загиблих», – каже Стефано Фуско, один зі співзасновників Комітету, який втратив дідуся через COVID-19 і тепер весь свій час приділяє пошуку справедливості в його пам’ять і пам’ять інших загиблих.

У лютому 85-річний чоловік мав інсульт, тож у березні він ліг у приватну лікарню для реабілітації, розповів його 31-річний онук в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Він поїхав туди досить здоровим, заразився там і помер через два дні після того, як йому діагностували COVID-19, – згадує Фуско. – Ми отримали результат тестування 10 березня, і наступного дня він помер».

В Італії від початку епідемії існує думка, що лікарні стали розсадниками коронавірусу ще задовго до того, як COVID-19 офіційно зафіксували 21 лютого.

Усе почалося з Facebook-групи

Разом зі своїм батьком Стефано, уродженець Бергамо – одного з найбільш постраждалих від коронавірусу міст Італії, – мав багато запитань щодо обставин смерті дідуся, тож родина вирішила спершу створити групу у соціальній мережі Facebook для того, щоб дізнатися, чи є у них однодумці, перед якими поставали схожі питання.

Вже у перші 24 години група під назвою «Noi Denunceremo» («Ми будемо звітувати») набрала майже 5 000 учасників, а станом на початок травня кількість однодумців досягла 55 000. Люди на цій платформі активно діляться своїми історіями про обставини, за яких померли їхні близькі: розповідають, наприклад, про те як попри всі симптоми хворим не проводили тестування на COVID-19.

Чому так багато смертей?

Головне питання, відповідь на яке хочуть знайти люди: чому попри одну, як вважають, із найкращих систем охорони здоров’я у Ломбардії – найбагатшому італійському регіоні – померла така велика кількість людей.

Станом на 10 червня там коронавірус забрав життя понад 16 300 людей, понад 90 тисяч людей інфікувалися. При цьому у сусідніх П’ємонті й Венето кількість загиблих значно нижча – 3961 та 1951 людей. Наприкінці травня британське видання The Guardian помітило, що навіть коли кількість уражених коронавірусом почала зменшуватися, «Ломбардія все ще яскраво вирізнялася з-поміж інших 19 італійських регіонів у щоденних цифрах».

«Більшість людей вважає, що влада дуже довго реагувала і так і не створила «червону зону» в містах Альцано-Ломбардо і Нембро, що дало вірусові можливість розповсюдитися по всьому регіону», – пояснює Радіо Свобода Стефано Фуско, який зараз присвячує весь свій час роботі Facebook-спільноти й Комітету, який вони із батьком створили 29 квітня й до роботи якого на безоплатній основі долучилися юристи.

Хто винен: лікарі чи влада?

На веб-сторінці «Noi Denunceremo» можна прочитати історії людей, які втратили рідних, і адвокати тепер перетворюють їх на позови. Зібрана інформація має на меті надати слідчим суддям якомога більше інформації для того, щоб з’ясувати, чи є хтось у ланцюзі влади, хто допустив недбалість, і якщо так – притягнути їх до відповідальності.

Відповідальність, як вірять родичі й близькі загиблих, лежить не на лікарях, а на політиках, хоча й нікого конкретного не звинувачують. При цьому Фуско наголошує: компенсації вони не хочуть, лише справедливості.

Коронавірус дійсно вражає різні держави по-різному. У Німеччині, наприклад, станом на ранок 10 червня було 186 522 інфікованих, і 8 748 загиблих. Експерти вказують на причину такої «аномальної» смертності раннє реагування, якісну медицину й активне поширене тестування.

Що каже влада?

Голова обласної адміністрації Ломбардії Аттіліо Фонтана, який через загальну критику на свою адресу у зв’язку з його діями щодо пандемії вимушений пересуватися у супроводі поліції, називав критику несправедливою та неправильною. Він звинувачує центральний уряд у Римі в помилках і в тому, що вони не запровадили карантин раніше, пише «Голос Америки».

«Мене кинули в ураган, до якого нас ніхто не готував, і я зробив вибір, спрямований на те, щоб забезпечити здоров'я наших громадян», – заявив Фонтана в одному з інтерв'ю. Політик вважає, що уникнути катастрофи було неможливо. Критики переконані: все залежало від політичних рішень. Найбільшою помилкою було управління Ломбардії ресурсами охорони здоров’я, – сказав виданню Politico Массімо Ґаллі, завідувач відділення інфекційних хвороб лікарні Сакко в Мілані.

У прес-службі Фонтани на момент публікації матеріалу на запит Радіо Свобода не відповіли.

У перебігу березневого розслідування журналісти видання La Stampa дійшли висновку, що антипандемічний план Італії зазнав краху через нехтування попередженнями ВООЗ. Як наслідок, настанови на випадок епідемії виявилися застарілими на 14 років.

Раніше в Італії вже почалися розслідування, наприклад, щодо найбільшого старечого дому в Мілані «Піо Альберго Трівульціо», де померли понад 200 його мешканців. У лікарні в Альцано-Ломбардо, неподалік Бергамо, теж іде розслідування через те, що медичні працівники нібито не змогли визначити симптоми COVID-19 серед пацієнтів, повідомляє «Голос Америки».

Велика Британія

«Наша країна була абсолютно не готова до пандемії, а уряд виявився нездатним захистити наших близьких. Запізніле закриття кордонів, відмова від масового тестування й інші дії уряду призвели до того, що вірус фатально поширився по всій нашій країні» – з цієї публікації британця Метта Фаулера в фейсбуці почалася ініціатива, яка отримала назву «Сім’ї, постраждалі від COVID-19, за справедливість».

32-річний Метт – мешканець невеликого міста Нанітона в центрі Англії – у квітні втратив батька. Коронавірус у Ієна Фаулера був діагностований у середині березня. Де саме відбулося зараження, сім’я не знає. Стан 56-річного чоловіка, який працював інженером у компанії Jaguar Land Rover, погіршувався, його госпіталізували й підключили до апарату штучної вентиляції легенів. Однак, незважаючи на зусилля лікарів, Ієн помер.

Домогтися визнання провини

Перші випадки зараження коронавірусом у Великобританії були виявлені 31 січня у місті Йорку. Перший план дій щодо боротьби з коронавірусом в уряді Великобританії представили на початку березня. На той час в країні було понад сто інфікованих. Перший летальний випадок у країні було зафіксовано 5 березня у графстві Беркшир.

Через кілька днів уряд Британії запровадив нові заходи по боротьбі з епідемією, але у той же час прем’єр-міністр країни Борис Джонсон наголосив, що поширення інфекції неминуче, а поточна криза стане найбільш тяжким випробуванням для системи охорони здоров’я Великобританії для нинішнього покоління.

«Багато сімей втратять своїх коханих, перш ніж епідемія закінчиться», – резюмував Джонсон.

Ідея створити онлайн-ініціативу і домогтися від уряду визнання провини й відповідальності за численні смерті спала на думку Меттові після того, як він прочитав одразу кілька публікацій у британській пресі. Там різні люди розповідали історії про своїх близьких, які один в один збігалися з історією сім’ї Метта.

Після однієї з таких публікацій, каже молодий чоловік, він зв’язався з Джо Ґудман – британкою, яка також втратила свого батька.

«Ми обмінялися співчутливими словами, поговорили про наші сім’ї, про дії уряду і вирішили, що треба щось робити», – згадує Метт.

Спільно з Джо вони створили групу в фейсбуці, а через деякий час на них звернула увагу британська преса і до групи почали підключатися люди. Станом на початок червня спільнота налічує трохи менше ніж 300 осіб.

Розслідування треба проводити негайно

Паралельно, розповідає Метт, вони почали шукати юристів, які були б готові представляти їхні інтереси безоплатно. Через деякий час свою готовність працювати з постраждалими від COVID-19 сім’ями висловила юридична фірма Broudie Jackson Canter із Ліверпуля, яка спеціалізується на захисті прав людини.

Зараз юристи готують позовну заяву. Вони вимагатимуть від суду змусити британський уряд розпочати публічне розслідування щодо дій відповідальних посадовців на початку пандемії. Таке розслідування, каже Метт, у будь-якому разі буде проведено, проте постраждалі сім’ї не хочуть чекати закінчення кризи і наполягають на тому, що починати процес необхідно негайно.

Чим швидше почнеться розслідування, впевнений Метт, тим більше життів можна буде врятувати, бо висновки цього розслідування змусять уряд повністю змінити протокол своїх дій, як на час нинішньої пандемії, так і в будь-яких схожих кризах у майбутньому.

«Дії нашого уряду були схожі на хвастощі, які не мали ніякої реальної цінності. Вони говорили про бізнес, про економіку, але в цей же самий час нехтували безпекою громадян», – нарікає Метт.

«Коли прем’єр-міністр каже, що все нібито нормально, і відкладає ухвалення суворих обмежувальних заходів, в той час як вірус продовжує вбивати людей, – це жахлива демонстрація повної відсутності співчуття з його боку», – каже він в інтерв’ю Радіо Свобода.

«В ім’я наших близьких»

За інформацією британської газети The Times, рішення про необхідність ухвалення у Великій Британії суворих карантинних заходів було готове ще 14 березня. Того ж дня відбулася зустріч прем’єр-міністра Боріса Джонсона зі своїми колегами в уряді. На цій зустрічі обговорювалися прогнози експертів щодо розвитку пандемії і необхідність ухвалити рішення про ізоляцію, пише газета.

Джонсон, який спочатку висловлював скепсис щодо ідеї тотального карантину, визнав його необхідність, проте відмовився «закрити країну» того ж дня, відклавши це рішення на 9 діб, до 23 березня, зазначено в публікації The Times.

Саме в цей 9-денний проміжок, каже Метт Фаулер, його батько й заразився коронавірусом.

«Очевидно, – продовжує він, – що Велика Британія не змогла б повністю уникнути пандемії, але своєчасна реакція уряду на загрозу могла б запобігти смерті наших близьких. В ім’я них ми й зібралися, щоб домогтися справедливості».

«Старанна праця» уряду

Британський уряд по-різному оцінював свої перспективи в боротьбі з коронавірусом. На самому початку поширення епідемії територією країни прем’єр-міністр Борис Джонсон говорив про те, що Британія знаходиться «в хорошій фізичній формі», що дозволить їй успішно пройти через кризу.

«Ця країна прекрасно підготовлена… У нас чудові системи тестування та контролю над поширенням хвороби», – цитує Джонсона The Times.

Через два місяці риторика голови уряду дещо змінилася. Він сказав, що «гірко шкодує» про те, що коронавірус широко поширився в британських старечих будинках. Однак, за словами Джонсона, уряд «дуже старанно працює», щоб побороти епідемію.

Уряд, продовжує він, «додає титанічні зусилля», щоб побороти кризу, і вже зараз помітно, що ці дії «призвели до значного поліпшення ситуації», наводила слова Джонсона BBC.

На момент публікації матеріалу прес-служба Джонсона не відповіла на запит Радіо Свобода.

Згладити скорботу

Судячи з усього, учасники ініціативи не мають наміру вимагати від держави матеріальної компенсації за смерті своїх близьких.

Ніякі грошові суми не зможуть згладити скорботу від втрати рідних людей, каже співзасновниця ініціативи Джо Ґудман. Водночас спільнота людей, додає вона, вимагає від уряду справедливості, прозорості й чесності. Чиновники, які сидять у високих кабінетах, повинні пояснити, що саме пішло не так і що вони мають намір змінити, щоб нічого схожого не сталося в майбутньому.

Якщо постраждалі сім’ї зрозуміють, що влада отримала свій урок, це допоможе людям пережити скорботу і рухатися далі, вважає Джо.

Інші країни

Ідея вимагати правосуддя за втрачені через коронавірус життя розійшлася кількома європейськими державами.

Іспанія

В Іспанії, наприклад, 116 сімей, які втратили своїх рідних і близьких під час коронавірусної пандемії, подали позов до Верховного суду проти прем'єр-міністра Педро Санчеса і 22 членів його уряду. Їх звинувачують у «вбивстві через грубу недбалість», повідомила американська газета The Washington Post.

Позов, який родинам допоміг подати Фонд Забаллоса за конституційні права, покладає відповідальність на уряд через «затримку запровадження ухвалених заходів» і «недбалість у їхніх діях і недогляд щодо зупинки, зменшення і стримування наслідків епідемії COVID-19 у всій країні».

Уряд Санчеса критикували за запізнілу реакцію на кризу чи не від самого її початку. Президентка Фонду Емілія Забаллос заявила, що понад 3268 сімей хочуть приєднатися до судового процесу. Зараз вони збирають необхідні документи, повідомляють ЗМІ.

Станом на 10 червня в країні віявлено близько 242 000 інфікованих, з них більше 27 000 померло .

Сам Санчес, відповідаючи в парламенті 23 квітня на запитання щодо можливих помилок у відповіді на кризу коронавірусу в Іспанії, заявив, що уряд робить все правильно і що Іспанія раніше за інші європейські країни почала боротися з вірусом запровадженням надзвичайного стану 14 березня.

Австрія: пізнє закриття курортів

Запізніле закриття п'яти популярних гірськолижних курортів в Австрії може коштувати місцевій владі кількох сотень цивільних позовів і кримінальних проваджень.

Ще в середині березня, коли коронавірусна пандемія вкрай активно поширювалася Європою, австрійські курорти продовжували приймати гостей. В результаті тільки на одному курорті Ішгль у Тіролі на COVID-19 захворіло близько 800 австрійців і понад 1600 жителів інших країн, відзначає голова юридичного департаменту австрійської Асоціації захисту прав споживачів Петер Кольба в коментарі виданню Wired.

Він уже звернувся зі скаргою в місцеву прокуратуру, яка, за результатами розслідування, повинна буде дати юридичну оцінку діям як місцевої тірольської влади, так і федеральної австрійської.

Згідно з офіційними даними, в Австрії зафіксовано близько 16 000 випадків інфікування на коронавірусну хворобу, 672 особи померло.

Глобальна коронавірусна пандемія – це форс-мажор, і ніхто не може нести прямої відповідальності за шкоду, яку вона заподіяла, вважає юрист. Але дії уряду, який не зумів оперативно закрити популярні в країні й за її межами гірськолижні курорти, він називає недбалими і має намір доводити це в рамках кримінального процесу.

Окрім цього, Асоціація має намір подавати до суду цивільні позови з вимогою матеріальної компенсації для людей, які «підхопили» вірус саме на курортах.

Представники влади землі Тіроль кажуть, що вони «постали перед виключною ситуацією», масштаби якої неможливо було в повній мірі зрозуміти ще кілька тижнів тому. У той же час, каже губернатор Тіроля Ґюнтер Платтер, якби він знав, до чого це призведе, то «ухвалив би зовсім інше рішення».

Станом на 5 травня близько 600 осіб вже надали Асоціації довіреність на представництво своїх інтересів у судах.

Франція: загроза ув’язнення для чиновників

У Франції основним двигуном протесту проти дій уряду під час пандемії стали лікарі. Ще на початку березня понад 600 лікарів об'єдналися у громадську ініціативу C19, яка оголосила про намір домогтися порушення кримінальної справи проти прем'єр-міністра країни Едуара Філіпа і колишнього міністра охорони здоров'я Аньєс Бюзен.

На думку групи лікарів, саме ці два посадовці повинні понести відповідальність за серйозний дефіцит засобів індивідуального захисту, включаючи дефіцит масок, перед яким постали лікарі, що працюють із пацієнтами, хворими на COVID-19.

Франція стала країною, де 14 лютого було зафіксовано першу в Європі смерть людини, зараженої коронавірусною інфекцією. Через два дні Аньєс Бюзен пішла у відставку. Пізніше вона заявила французьким журналістам, що вже тоді усвідомлювала, що на країну «насувається цунамі».

Станом на 10 червня у Франції виявлено 191 523 випадки захворювання на COVID-19, померло від хвороби 29 299 осіб.

Як повідомив адвокат C19 Фабріс Ді Візьє, скарга щодо Філіпа і Бюзен уже подана до Суду Республіки – єдиної інстанції, яка уповноважена судити французьких політиків «першої ланки». Якщо суд визнає їх винними, їм може загрожувати покарання аж до дворічного позбавлення волі зі штрафом у розмірі 30 тисяч євро.

Едуар Філіп не заперечував наявності у Франції дефіциту масок, при цьому, за словами прем'єр-міністра, до роботи для його подолання були залучені Міністерство оборони і Міністерство економіки.

Одночасно з поданням скарги до суду на популярній онлайн-платформі Change.org з'явилася петиція на підтримку організації C19. У тексті документа зазначено, що підписанти підтримують лікарів і вимагають «викриття брехні й дилетантства політичних лідерів, які призвели до катастрофічної кризи системи охорони здоров'я в країні».

На момент публікації матеріалу петицію підписали понад півмільйона осіб.