Світлини та документи УПА з розсекречених архівів СБУ

75 років від створення Української повстанської армії

Національний узбецький відділ при УПА-Північ. 1943 рік. 75 років від створення Української повстанської армії, зокрема грузини, євреї, азербайджанці, бельгійці, росіяни, татари та ін., які приєднувалися до визвольного руху ОУН і УПА під ідеєю підняти національно-визвольні революції у своїх країнах внаслідок виснаження тоталітарних режимів Німеччини та СРСР у взаємній боротьбі. Відповідно до рішень першої конференції поневолених народів Сходу Європи та Азії, що була проведена 21–22 листопада 1943 р. у с. Ілляшівка (сучасне с. Ляшівка) на Рівненщині, було сформовано Комітет поневолених народів, у чиї функції входило формування національних повстанських відділів при УПА

На конференції поневолених народів. Роман Шухевич, Дмитро Грицай, Катерина Мешко-Логуш. 21-23 листопада 1943 року

Ймовірно, сотня «Сіроманці», яка з 1943 року вела активні дії проти німецьких військ в Карпатах, на Рогатинщині та Львівщині. По центру – шеф штабу ВО «Лисоня» – Володимир Якубовський «Бондаренко» (в пілотці) та, ймовірно, командир сотні Дмитро Карпенко – «Яструб» (в білому кожушку), весна 1944 року

Осип Безпалко («Андрій», «Остап»; 1914-1947). Витяг із некролога: «...З 1942 року друг Остап на посту обласного провідника ОУН на терені Кіровоградської области, в Чигиринщині (Холодноярщині) і Уманщині організує революційну боротьбу українського народу проти німецьких окупантів. На цих теренах створює добре вишколену революційну мережу ОУН, яка керує усіми протинімецькими виступами і акціями, а у 1943 році створює перші бойові загони УПА. У 1943 році друг Остап покликаний у члени Краєвого проводу південно-східних українських земель. У 1944 році важкопоранений на Кіровоградщині...»

Остап Качан («Саблюк», «Шархан»; 1910-1944). Заступник командира Вінницької воєнної округи (10.1943-12.1944), командир групи УПА, з якою здійснив на початку 1944 року один з найдовших рейдів територіями Вінницької, Кам'янець-Подільської (Хмельницької) та Тернопільської областей ОУН. Лицар Золотого Хреста бойової заслуги ІІ класу

Кирило Іванович Осьмак («Марко Горянський»,1890-1960) – діяч Української Центральної Ради, діяч ОУН, президент Української Головної Визвольної Ради. Заарештований радянською владою у 1944 році та засуджений. Перебував у тюрмі «Владимирський централ», де й помер

Кінний відділ УПА на Волині

Лейба-Іцик Добровський («Валерій», 1910-?), єврей, співробітник політичного відділу Штабу УПА на Волині. Був автором відомих звернень УПА до інших народів, зокрема Азії і Кавказу, які служили в німецьких легіонах («Сыны Туркмении», «Узбецкие аскеры», «Таджики» та інші), а також публіцистичної праці «Як московський царизм підкорював народи». Заарештований та засуджений на 10 років. Подальша доля невідома

Командування ВО «Богун» разом з гостями. Нижній ряд (зліва направо): шеф розвідувального відділу (ШРВ) «Немо» (Андрій Кисіль); член ОУН(б) «Іванів» (Омелян Логуш); керівник угорської місії до УПА підполковник Ференц Мартон; комендант запілля УПА-Північ «Горбенко» (Ростислав Волошин); командир групи «Еней» (Петро Олійник); керівник охорони делегації «Кропива» (Василь Процюк). Верхній ряд: заступник ШРВ «Палій» (Василь Коренюк); господарчий референт УПА-Північ «Зубатий» (Василь Мороз); шеф штабу групи «Черник» (Дмитро Казван)

Документ із архівів СБУ

Ви використовуєте застарілу версію браузера. Для більш комфортного та коректного перегляду сторінки оновіть свій браузер за посиланням.