Кабінет міністрів України спростив порядок в’їзду в анексований Крим і виїзду з нього для дітей від 14 до 16 років. Тепер для перетину підлітком адміністративного кордону не обов’язкова присутність обох батьків або нотаріально завірений дозвіл одного з них.
Водночас громадяни у віці від 14 до 16 років, які навчаються в навчальних закладах на контрольованій Києвом території ‒ коледжах, технікумах, профтехучилищах, ‒ зможуть перетинати контрольно-пропускні пункти в’їзду-виїзду самостійно. Про це йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Начальник управління з питань Автономної Республіки Крим та Севастополя Міністерства з питань тимчасово окупованих територій Сергій Мокренюк розповів Крим.Реалії подробиці новацій.
«Насправді ми додали три опції. Перша ‒ для тих, чиї батьки постійно проживають на окупованій території України, а діти навчаються в установах на материку. Багато хто навчається в Херсонській області, і ми розуміємо, що вкрай незручно їздити, коли хтось із батьків має кожного разу зустрічати. Щоб повернутися до окупованого Криму на вихідні, на свята, обов’язково мали прийняти дитину мати або батько разом з документом від другого з батьків, або обидва. Ми прибрали цю конструкцію повністю. У цих дітей уже є паспорт, вони занесені в базу учнів України, прикордонник перевіряє це й пропускає. Друга опція ‒ раніше правила були написані так, що виїхати з окупованої території можна було з одним із батьків, а повернутися, як я вже сказав, тільки з дозволу обох. Це ми теж прибрали, можна повертатися так само, як виїжджали», – розповідає посадовець.
Сергій Мокренюк додає, що третя новація має полегшити пересування тим, хто оформляє паспорт.
Ми постійно закликаємо всіх, хто бачить якісь проблеми з перетином адмінкордону, хто має питання, ‒ пишіть нам. Може, не відразу, але ми проблему вирішимоСергій Мокренюк
«Зараз, якщо людина виїжджає з Криму без паспортного документа або з недійсним, то повернутися може з довідкою від Державної міграційної служби про факт подачі документів для оформлення. А потім ми зрозуміли, що є ще категорія людей, яким видають тимчасове посвідчення про належність до громадянства України. Тому ми додали цю категорію в загальний перелік. Ми постійно закликаємо всіх, хто бачить якісь проблеми з перетином адмінкордону, хто має питання, ‒ пишіть нам на сайт. Може, не відразу, але ми проблему вирішимо ‒ ми маємо знати, що вона існує. Це стосується не тільки в’їзду-виїзду, а й доступу до адміністративних послуг. Головне ‒ повідомити про проблему», – каже Мокренюк.
Постійний представник президента України в АРК Антон Кориневич позитивно оцінює зміни і вважає, що українська держава може ще багато чого зробити для кримчан.
«Ми, безумовно, вітаємо ці зміни, які важливі для громадян на окупованій території. Є прецеденти, коли батько дитини ‒ політв’язень, перебуває у місцях позбавлення волі й просто не може надати нотаріально завірений дозвіл українського зразка. Щодо подальших змін, це потрібно обговорювати. Ми бачимо оновлення контрольно-пропускних пунктів в’їзду-виїзду, спрощення правил перетину й можемо думати про подальші покращення у цій сфері. Роботи багато, але все відбувається так, як має, і ми задоволені цими змінами», – каже урядовець.
Сергій Мокренюк запевняє, що робота низки відомств спрямована на полегшення взаємодії кримчан із українською державою.
«Ми, звичайно, не можемо впливати на процедури й стандарти, які вводить Росія на тимчасово окупованій території, але наше завдання ‒ зробити такі процедури, які зрозумілі людям. Вони можуть бути складними, але мають бути зрозумілими на старті. Ми намагаємося максимально вдосконалити, здавалося б, нюанси, але насправді це нестандартна ситуація, в якій людина хвилюється. Держава Україна працює, до неї головне дістатися. Якщо людина прийде на контрольно-пропускний пункт в’їзду-виїзду в одних шкарпетках і трусах і скаже, що вона український громадянин, то після передбачених законом перевірок її обов’язково пропустять, вона оформить нові документи. Ми теж звідси бачимо дуже істотне розчарування діями Росії на території Криму, навіть з боку тих, хто у 2014 році радів її приходові», – каже він.
Сергій Мокренюк прогнозує позитивні зміни в питанні кримчан-нерезидентів, доступу до медичних послуг у Херсонській області і до освітніх послуг для кримських дітей.
Експерт і аналітик центру громадянської освіти «Альменда» Олег Охредько вказує на розбіжність українського порядку перетину адмінкордону з Кримом із російським.
Щороку збільшується кількість кримчан, які вступають до вишів, до профтехучилищ, і ми сподіваємося, що їх буде ще більше, з огляду на кроки, які Україна робить назустріч кримським абітурієнтамОлег Охредько
«Процедуру спростили, але залишається локальна російська сторона, хоча й там відбуваються зміни. У червні Росія спростила порядок перетину кордону (адмінкордону з Херсонською областю ‒ ред.), і тепер достатньо присутності одного з батьків. У підсумку виходить горлечко пляшки: тобто ми пропускаємо всіх, хто може приїхати самостійно, але з того боку росіяни пропускають того ж підлітка тільки з одним із батьків або з нотаріальним документом. Але це в будь-якому разі істотно полегшує життя кримських дітей, які навчаються на материковій Україні, а таких стає все більше й більше. Щороку збільшується кількість вихідців із окупованого Криму, які вступають до вишів, до профтехучилищ, і ми сподіваємося, що їх буде ще більше, з огляду на кроки, які Україна робить назустріч кримським абітурієнтам», – каже експерт.
Олег Охредько вважає, що головною проблемою залишається інформування кримчан про новації в українських правилах і законах.
Довідка: У липні набрала чинності постанова Кабінету міністрів України № 474, згідно з якою кримчанам у віці до 16 років дозволили перетинати адмінкордон без паспорта України. Тепер діти до 16 років можуть виїхати з анексованого Криму для оформлення внутрішнього й закордонного паспортів України, надавши на КПВВ свідоцтво про народження, а також паспорт того, хто його супроводжує.
Раніше виїзд із Криму дітей, які не досягли 16-річного віку, здійснювався при наданні внутрішнього або закордонного українського паспорта або проїзного документа дитини в супроводі одного з батьків або інших законних представників.
Під час вступної кампанії 2019 року студентами вищих навчальних закладів материкової України стали 265 жителів анексованого Росією Криму, які скористалися послугами освітніх центрів «Крим ‒ Україна».
Упродовж трьох останніх років кількість освітніх центрів «Крим ‒ Україна», через які кримчани вступають до вишів на материковій частині України, зросла майже у три рази, зараз їх 35.
Раніше Міністерство освіти та науки України опублікувало покрокові інструкції для абітурієнтів з Криму та Донбасу.
