Найбільше смертей в Україні зафіксовано через серцево-судинні хвороби. За статистикою Міністерства охорони здоров’я, 67% відсотків смертей настають саме з цих причин. Не менше від 40 тисяч інфарктів міокарда щорічно фіксують в українців. Чому так і як врятувати серця українців?
Основний фактор – відсутність нових технологій лікування.
«На жаль, в нас недостатньо розвинені (технології). Найефективніше, що можна зробити – запровадити новітні технології», – пояснює Максим Соколов.
Друга причина – неадекватна профілактика.
«Примітивне ставлення до неї і не використання всіх тих рекомендацій, які дає міжнародна спільнота стосовно профілактики», – зазначає кардіолог.
Третє – сама статистика, яка збирається не зовсім точно.
«Міністерство охорони здоров’я планують запровадити електрону базу даних пацієнтів аби розібратися до кінця», – додає він.
Всі захворювання серцево-судинної системи можна розділити на дві категорії: захворювання мозку (інсульт) та інфаркт. Саме від цих двох хвороб гинуть українці (67%). Для порівняння, онкологія – 14%, інфекційні хвороби – 2% (зі СПІДом та туберкульозом), пояснює гість програми.
Симптоми, через які варто турбуватись, лікар описує так:
«Половина пацієнтів з інфарктом міокарда до цього мали якісь відчуття і в цілому орієнтуються в симптомах: це біль за грудиною, посередині грудної клітини, яка може віддавати в ліву та праву руку, в шию, між лопаток. Часто це відбувається поруч зі зниженням артеріального тиску: слабкість може з’явитися, холодний липкий піт. Якщо це все триває більше ніж 20 хвилин – це не рядовий затяжний приступ, це скоріш за все розвивається інфаркт міокарда. Інша половина ніколи не відчувала цього і для них хвороба починається з інфаркту. Якщо є симптоми, які викликають занепокоєння, він має повідомити в екстрену медичну допомогу».
Інфаркт – це гибель тканин. Інфаркт мозку – це інсульт, зазначає доктор медичних наук.
«Якщо ми правильно лікуємо пацієнта: якомога раніше відкриваємо артерію і відновлюємо кровоток, то втрати серця мінімальні і можна займатися багато чим, навіть не міняти спосіб життя», – пояснює Максим Соколов.
Якщо швидко б’ється серце, то це ще не означає, що є хвороба. Такий стан може бути викликаний пережитими емоціями.
«Синдром розбитого серця», наприклад, імітує інфаркт, але все минає і відновлюється за кілька тижнів. Такі речі можуть виникати в емоційних людей. Але якщо це виникає в стані спокою, без емоцій, то на це треба звернути увагу», – пояснює спеціаліст.
Фізичне навантаження утилізує негативні стресові речовини. Якщо є стрес, то можна побігати, піти в спортзал і ви зменшите негативний вплив стресу на організм, якщо переживати його на дивані – це все погіршить, радить Максим Соколов.
Чим раніше людина дає знати про хворобу, особливо під час інфаркту, тим більше ймовірності її врятувати.
«Проблема в тому, що пацієнти вважають, що все пройде. А також побоюються додаткових витрат: вважають, що якщо їх кудись відвезуть, то там доведеться додатково платити. Це все атмосфера негативної медицини», – вважає Максим Соколов.
Профілактика хвороб, як це не банально звучить – це здоровий спосіб життя.
Половину проблем вирішуються саме завдяки профілактиці, зазначає доктор медичних наук.
На сьогодні існують урядові програми щодо надання екстреної допомоги хворим на інфаркт міокарда. Мова йде про хворих з інфарктом міокарда.
«Це безплатне стентування в перші години від початку симптомів. Дуже важливо розуміти, що це перші години. Для цього МОЗ створив мережу реперфузійних клінік. Реперфузія – це відновлення кровотоків по сосудах серця. Встановлюється імплантат в артерію серця і це є найсучасніший спосіб лікування», – пояснює експерт.
Рішення про невідкладне стентування ухвалюють лікарі швидкої допомоги і направляють людину в центр такої допомоги. Час доставки цих хворих не має перевищувати дві години (це близько 50-70 кілометрів від центру допомоги), зазначає Максим Соколов.
«Програма реалізується поки що в 22-х центрах у 19 областях України. На жаль, поки в районних центрах таких клінік немає, бо вони потребують спеціального важкого обладнання», – зазначає він.
Якщо стентування – це проста кардіологічна процедура, то є серйозні кардіохірургічні втручання, які вимагають значно більших витрат, ризиків та спеціальної підготовки лікарів. Ці витрати, переважно, лягають на пацієнтів, адже фінансування клінік дозволяє провести безкоштовні операції лише обмеженій кількості пацієнтів.
«Аби збільшити кількість безкоштовних процедур і змінюється система фінансування медицини. Та для того, аби побачити зміни, необхідний час та терпіння. Кардіохірургія – це дуже дорогий напрямок у медицині. І не може бути там все дешево, інакше буде низка якість», – каже доктор.
Міф про те, що вкрай шкідливі жири розвіяно, зазначає гість програми.
«Безумовно, надмірне вживання всього призводить до неприємностей, але на перше місце зараз виходять вуглеводи, тобто все солодке, картопля, рис, хліб», – розповідає Соколов.
Найбільш нейтральне та безпечне з продуктів – це овочі та фрукти, білки – м’ясо, сири (але не більше третини раціону), додає він.
«Щодо чаю – не бачу обмежень. Єдине обмеження в рідині – це у пацієнтів із серцевою недостатністю, коли мотор працює не так добре і якщо рідини буде надмірно, то будуть неприємності», – зазначає кардіолог.
Щодо кави: міжнародний стандарт 2 чашки кави в день, це не шкідливо.
«Якщо пацієнт абсолютно здоровий, то 2 чашки – це безпечно, а можна навіть більше. Якщо в пацієнта є серцево-судинні захворювання чи гіпертонічні хвороби, то в каві є стимулятори, які можуть прискорювати серцебиття, підвищувати тиск. Та є кава вже без кофеїну.
Відсутність в організмі людини алкоголю – це фактор ризику, зауважує доктор.
«Якщо немає алкоголю взагалі – це погано. Алкоголь гальмує атеросклероз, це природній метаболізм організму, бактерії виділяють алкоголь, а в нас в кишківнику одні бактерії – в нас весь час є якийсь алкоголь. В кефірі дуже багато алкоголю – більше від 1%», – констатує Максим Соколов.
Щодо вживання, то є стандарти: щоденно можна випивати бокал вина, краще дорогого, тоді багато не вип’єте; 50 мілілітрів міцного алкоголю – стопка горілки, наприклад.