Ольга Стефанишина, виконуючий директор благодійного фонду «Пацієнти України»Верховна Рада ухвалила законопроект, який дає старт медичній реформі. Уряд привітав це рішення, хоча відомо, що його просування мало величезний супротив. «Гроші ходять зв пацієнтом» – таке гасло медичної реформи, навколо якого вже з’явилось чимало критики. Законопроект набуде чинності після підписання президентом. Розбираємось разом і гостею програми Ольгою Стефанишиною.
В Україні буде продовжувати діяти принцип безоплатної медичної допомоги і держава буде гарантувати широкий спектр безоплатних медичних послуг на всіх ланках, в тому числі пологи та медпослуги вагітним, хоча чимало медіа-ресурсів повідомляють протилежне.
Будь-які співоплати видалені із фінальної версії законопроекту.
«Народні депутати внесли певні правки до початкового варіанту законопроекту №6327. Основні з них – це відмова від співоплат та міжнародних протоколів. Однак медики можуть використовувати міжнародні клінічні настанови, згідно з наказом МОЗ України №1422. Співоплати є важливим фінансовим інструментом, що мав розширити доступ громадян до лікування, але вирішено запускати систему в класичному вигляді, як вона працює у Великій Британії й низці інших країн, без співоплат», – мовиться в повідомленні Міністерства охорони здоров’я.
Втім, це не виключає, що пацієнти продовжать сплачувати за послуги в лікарнях через «чорну касу», як це відбувається і зараз в більшості випадків, зазначає Ольга Стефанишина.
«Пацієнти все одно зараз платять і на всі 100%. Ніхто без оплати нічого не робить. Ми всі це свідомо розуміємо», – наголошує вона.
До питання співоплат уряд повернеться ближче до 2020 року, зазначають в МОЗ.
Співоплату планували застосувати на вторинному та третинному рівні надання медичних послуг (це спеціалізовані лікарні – кардіохірургічні, наприклад, операції, які не є екстреними, діагностика чи лікування з використанням високотехнологічного обладнання).
«Саме на цьому рівні планували ввести співоплату. Це коли пацієнт доплачує близько 15% за послугу. Ця ідея була в законопроекті для того, щоб розширити можливості держави. Ці зміни будуть внесені пізніше – коли депутати сядуть, порахують і зрозуміють, що без співоплат кількість послуг на воринному і третинному рівні, які зможе дозволити собі Україна, дуже мізерний», – пояснює Стефанишина.
Наразі всі ці послуги продовжує надавати держава формально безоплатно.
«Однозначно стоматологія та естетична медицина в подальшому не увійде у список безоплатних послуг. Але точно увійде медична допомога при тому, коли є направлення від лікаря. Якщо лікар не направляв вас на МРТ чи іншу послугу, ви оплачуєте її самостійно», – додає експерт.
Пацієнт зможе обирати собі лікаря, незалежно від прописки.
«З січня 2018 року рекомендуємо прийти і підписати угоду з тим лікарем, де людині зручно, який людині подобається, біля свого дому. Я ніколи не розуміла, навіщо держава оплачує існування поліклініки, в яку я не ходжу, де я прописана, без того, що я там обслуговуюсь. А потрібно навпаки – щоб держава оплачувала ту послугу, якою я скористалася», – зауважує Стефанишина.
Кожен пацієнт, за її словами, має зареєструватися в Національній службі здоров’я, яка буде створена на початку 2018 року.
Є два списки – червоний і зелений. В червоному будуть особи, які не уклали угоду. Це означатиме, що держава буде продовжувати платити за тих пацієнтів там, де вони прописані, пояснює гостя програми.
«За вас в будь-якому випадку буде платити держава, і лише від вас залежить, чи буде вона платити туди, куди ви ходите, чи буде просто спускати гроші на вітер як зараз», – констатує Ольга Стефанишина.
Таку тезу заперечують в МОЗ та розробники закону.
Якщо і відбудеться якась оптимізація, то лише в наслідок непотрібності. Тобто жоден пацієнт не буде залишений без медичних послуг, послуги будуть там, де вони потрібні, продовжує пояснення виконуючий директор благодійного фонду «Пацієнти України».
«У нас є пологові будинки в Полтавській області, в маленьких містечках, і от один з них має до 10 пологів на рік. Всесвітня організація охорони здоров’я каже, що якщо в пологовому будинку менше ніж 400 пологів на рік – це небезпечно для матері і дитини. Це не лише неефективно, це вбиває людей, бо в таких пологових будинках у лікарів недостатньо практики, там висока дитяча смертність. Захищати те, що вбиває? Спочатку треба розібратися, чи потрібно це», – розповідає Стефанишина.
За кожного пацієнта лікар буде отримувати доплату.
«Для лікарів первинної ланки передусім зміниться принцип роботи. Вони будуть зацікавлені взяти більше пацієнтів та надавати їм найкращі послуги, щоби отримати хороші рекомендації», – повідомляє виконувачка обов’язків міністра охорони здоров’я Уляна Супрун.
Лікарі зможуть обирати – бути працівником найманої праці в лікарні або ж відкрити ФОП та розпочати приватну практику, Уляна Супрун.
«Зараз є бюджетна ставка для лікарів, і вони отримують її, незалежно від того, добре чи погано працююють. Коли зарплата взагалі не залежить від якості того, що ти робиш, це неправильно. До того ж, лікарі перестають бути залежними від головного лікаря. Тепер якраз головний лікар буде залежати від тих лікарів, які є в нього в лікарні. Якщо у лікарів є пацієнти, повірте, без хліба ці лікарі не залишаться», – наголошує Ольга Стефанишина.
Без роботи можуть залишитись лише ті, до кого не захочуть йти люди. Хороший лікар завжди матиме потік пацієнтів і достойні гроші за свою роботу. Реформа сприятиме тому, що лікарі конкуруватимуть за пацієнта, так роз’яснюють в МОЗ.
«Лікарі, до яких пацієнти ходять менше, будуть отримувати меншу зарплату або будуть надавати кращі послуги», – додає виконуючий директор фонду «Пацієнти України».
«Розмір фінансування, яке буде виділятись з держбюджету на медичне обслуговування одного пацієнта, однаковий на всій території країни. Проте життя в сільській місцевості дешевше, ніж у місті, а отже, за умови обслуговування однакової кількості пацієнтів, сільський лікар матиме краще матеріальне становище, ніж міський. Окрім того, на відміну від лікаря в місті, сільський фактично не матиме конкурентів», – пояснюють в МОЗ.
Є законопроект про сільську медицину, який передбачає побудову нових амбулаторій в селищній місцевості. Його парламент ухвалив у першому читанні. Буде виділено 4 мільярди гривень уже цього року для того, щоб піднімати медицину на селі, зазначає президент України Петро Порошенко.
«Є проблеми з сільською медициною у всіх країнах, особливо у віддалених місцях. В розвинених країнах для цього існує телемедицина», – зазначає Стефанишина.
Зміни почнуться з первинної ланки. Змінить перш за все принцип фінансування у сфері медицини.
«Зараз принцип фінансування є неефективним, застарілим і доводить медицину до дна – це принцип, коли гроші ходять за інфраструктурою, за лікарнями, за тим, чим пацієнт може не користуватися. Ухвалена медреформа – це, дійсно, критична зміна, коли фінансування буде спрямовуватися туди, куди прийшов пацієнт, тобто за конкретну послугу», – каже Ольга Стефанишина.
Нова модель фінансування для закладів спеціалізованої та високоспеціалізованої медичної допомоги (вторинний та третинний рівень) запрацює з 2020 року. Проте у 2018-2019 роках певні послуги будуть фінансуватися у рамках пілотних проектів, пояснюють в МОЗ.
