Тарас Марусик, заступник голови Координаційної ради з питань застосування української мови в усіх сферах суспільного життя при Міністерстві культури УкраїниУ Хмельницькому відмовились обслуговувати українською у кафе, в Умані, в Черкасах, в Тернополі – у супермаркетах, у Кропивницькому – в аптеці, у Харкові – в ресторані швидкого харчування, в Полтаві – у бібліотеці, в Дніпрі – у відділенні «Ощадбанку», в Києві – у багатьох сферах обслуговування. Це – лише частина випадків, які з легкістю можна знайти в інтернеті. Здебільшого реакція на відмову в обслуговуванні українською виливається у скарги, опубліковані в соціальних мережах, рідше їх оформлюють офіційно чи у позови до суду. І лише в поодиноких випадках таких працівників звільняють, здебільшого керівництво закладів стає на захист своїх підлеглих.
Що має право вимагати клієнт і як поводитись, якщо ваші прохання ігнорують, Радіо Свобода пояснює разом із Тарасом Марусиком.
На Конституцію та закон «Про захист прав споживачів» посилаються ті, хто відстоює право отримати обслуговування державною мовою.
Відповідно до статті 15 закону України «Про захист прав споживачів», інформація споживачеві повинна надаватися, згідно із законодавством про мови.
Стаття 10 Конституції України вказує, що державною мовою в Україні є українська мова.
«Мовна сфера в нас регулюється 10-ю статтею Конституції, і рішенням Конституційного суду, яке тлумачить цю статтю чітко, говорить, що українська мова є державною і застосовується у всіх сферах життя на всій території України. Ну, зрозуміло, не в приватних сферах, а в публічних. Сфера обслуговування є публічною», – пояснює Тарас Марусик.
Є роз’яснення щодо мови обслуговування Держкомітету з безпеки харчових продуктів та захисту споживачів.
«Якщо територіальна громада не ухвалила, скажімо, російську мову регіональною, відповідно до закону «Про засади державної мовної політики», це означає, що покупець має право обслуговувати лише державною мовою, а якщо його обслуговують іншою мовою, то лише за згодою покупця», – зазначає фахівець.
Окремого закону ще не має, але є проект, який чекає на розгляд, зазначає Тарас Марусик. Якщо його ухвалять, то українська мова обслуговування буде встановлена законодавчо як обов’язкова, але на прохання клієнта обслуговування може бути здійснено іншою мовою, прийнятною для сторін.
Існує роз’яснення Держпродспоживслужби, в якому зокрема йдеться про те, що у випадку ненадання покупцем згоди на обслуговування російською мовою, суб’єкт господарювання зобов’язаний здійснювати обслуговування клієнта українською.
Якщо ви вважаєте, що ваші права порушені, то порядок дій наступний:
1. Залиште повідомлення про це у Книзі скарг та пропозицій. Цей запис стане одним із джерел доказів порушення ваших прав, як і відповідь на цей запис від керівництва закладу.
2. Напишіть скаргу до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів. Шаблон є в електронному вигляді.
3. Заповніть заяву відповідно до реквізитів того закладу, який на вашу думку порушив ваші права, додайте чеки та фотографії. Надішліть лист звичайною поштою або електронною (head@consumer.gov.ua). Якщо надсилаєте електронною, заяву треба підписати і відсканувати, радять спеціалісти.
«Після отримання вашого звернення, Держпроспоживслужба направляє його далі, для отримання погодження на проведення позапланової перевірки. Якщо згоду надали, то вам приходить лист і місцеві інспектори виходять на позапланову перевірку (окремо зазначу, що перевірка стосується лише проблем, викладених у вашому зверненні). Якщо факти у вашому зверненні підтвердяться, то на суб'єкт господарювання накладають штраф та санкції та зобов'язують виконати», – зазначає журналіст Олександр Рудоманов.
Це один з методів боротьби за права отримувати інформацію.
За місяць приходить від трьох людей, які хочуть судитися із закладами через мову, розповідає член громадської організації «Незалежні» 35-річний Святослав Літинський.
Киянка програла суд мережі спортзалів Sport Life, коли наполягала, що таблички і вивіски мають бути українською, а не лише російською.
Але от у Кропивницькому інша історія. Громадський активіст Дмитро Сінченко ще у лютому подав позов до суду через те, що в одній з аптек міста його відмовились обслуговувати українською. Судові засідання затягувались, а керівництво аптеки стояло на своїй позиції, доводячи, що можуть обслуговувати недержавною мовою. Прийшло нове керівництво і визнало, що претензії покупця мають рацію, продавця звільнили і, хоча рішення суду досі немає, Дмитро Сінченко вважає його вже виграним. Він поділився із Радіо Свобода, як оформлював позов.
«Це був позов про захист прав споживачів. Згідно із законом, кожен споживач має право на обслуговування державною мовою або за чинним законом про мови ще може бути регіональною. Оскільки у Кропивницькому Кіровоградської області жодної регіональної мови, на щастя, немає, всі мають обслуговувати українською», – розповідає Дмитро Сінченко.
Повинні громадяни, які мають до цього хист, бажання, час, якщо вони хочуть змінити ситуацію, переконаний експерт.
«Держава, поки що, м’яко кажучи, ялова, державі це питання не цікаве, держава займається в цьому питанні декораціями. В законопроекті, який ми зареєстрували, прописані і мовні інспектори, і підстави проведення мовної інспекції. Лише, коли держава візьме це питання в руки в загальному масштабі, тоді воно дуже легко вирішиться. Пригадую, що у 20-ті роки в Харкові, в столиці України тодішньої, давали півроку на вивчення української мови», – аргументує Тарас Марусик.
«Коли кажуть – ми двомовна країна, то або через незнання, або через маніпуляції. В Лондоні сьогодні побутує близько 200 мов, у кожному великому місті є не один десяток мов, які використовуються, це приватна сфера спілкування. Не треба змішувати приватне спілкування і публічне. Тобто, будь ласка, приватно спілкуйтеся як завгодно, але в публічній сфері є одна державна мова», – зазначає Тарас Марусик щодо.
Є два рівні: статус державної мови, як один з фундаментів конституційного ладу, і є інший рівень захисту – рівень мов національних меншин, пояснює він.
«Крім російської, є ще й інші мови національних меншин. Коли при обслуговуванні, я хочу, щоб мене обслужили відповідно до Конституції державною мовою, а мені кажуть, що це порушення прав російськомовних – це маніпуляція! Де порушення? Якщо працівник не здатен вивчити ту кількість слів, щоб обслужити, то він не повинен працювати», – переконаний заступник голови Координаційної ради з питань застосування української мови в усіх сферах суспільного життя.
В будь-яку країну поїдьте: європейську, західноєвропейську – там без мови неможливо зайняти робоче місце, хіба що створювати гетто, додає він.
Депутати Київської міськради ще в квітні ухвалили в першому читанні рішення, яке б зобов’язало сферу обслуговування працювати українською мовою.
«Я би не назвав це примусом. Це просто виконання Конституції і закону. Ця ініціатива прекрасна. Дуже добре, що вдалося проголосувати у першому читанні, але наскільки я знаю, ще досі розглядають перед другим читанням. Це рішення ще не стало чинним. І коли воно стане чинним, ясна річ, що воно легко не буде впроваджуватися через супротив і слабку політичну волю, зокрема у мера Кличка», – вважає Тарас Марусик.
Це не є примус, це є спроба закріпити в дії 10-ту статтю Конституції на всій території Києва, переконаний фахівець.
«Якщо розглядати будь-який закон з точки примусу, тоді я погоджусь, що це примус», – додає він.