Білорусь: журналіст Ільяш отримав 15 діб арешту за акцію, на якій його не було
Затриманий 24 листопада в столиці Білорусі Мінську журналіст телеканалу «Белсат» Ігор Ілляш отримав 15 діб арешту за участь у пікеті 26 жовтня. Того дня марш студентів і пенсіонерів проходив на площі Незалежності в той же час, коли журналіст прямував на завод МАЗ, що розташований в іншій частині міста, повідомляє «Белсат».
Ігор Ілляш є чоловіком затриманої у кримінальній справі журналістки Катерини Андреєвої. У їхній квартирі 24 листопада відбувся обшук.
На суді Ігор розповів, що увечері 24 листопада троє невідомих у цивільному відкрили двері його квартири ключем, який, імовірно, конфіскували у його дружини, пише «Белсат». Ці особи показали постанову про конфіскацію техніки Катерини, але почали забирати і техніку Ігоря, про що він їм сказав. Після цього журналіста забрали в Центральне РУВС Мінська для свідчень у справі дружини, проте там йому пред’явили протокол про правопорушення.
Адвокат заявив клопотання про припинення справи у зв’язку з недоведеністю провини обвинуваченого, але суддя присудила журналісту 15 діб.
У Білорусі затримали колишнього слідчого, який допомагав шукати роботу звільненим силовикам
Колишній слідчий Слідчого комітету Білорусі Євген Юшкевич затриманий у Мінську, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода. За повідомленням, він перебуває у в’язниці на Окрестіна.
Влітку Юшкевич ініціював і запустив проєкт bychange.me – із допомоги в працевлаштуванні силовикам, які втратили роботу через свої вчинки, переконання або висловлену думку.
Відомо, що Юшкевича затримали 24 листопада ввечері. Його аккаунт у твіттері, де він висловлювався про МВС і СК, недоступний.
Євген Юшкевич родом із Могильова. Він закінчив юридичний факультет Білоруського державного університету, два роки працював поза штатом у слідчому відділі прокуратури Мінська, потім ще п’ять – слідчим і старшим слідчим Департаменту розслідування економічних злочинів СК у Мінську.
У Білорусі зник журналіст Ігор Ільяш
У столиці Білорусі Мінську кілька годин не виходить на зв’язок журналіст Ігор Ільяш. Про це повідомили білоруська служба Радіо Свобода, телеканал «Настоящее время», а також, із посиланням на Білоруську асоціацію журналістів, портал Tut.by.
Телефони Ільяша, який працює на телеканалі «Белсат», вимкнені, він не прийшов на раніше обумовлену зустріч. Колеги приїхали до квартири, де Ігор проживає з затриманою раніше колегою Катериною Андреєвою, двері їм ніхто не відчинив.
Після цього брат журналіста зайшов до квартири і виявив там копію протоколу вилучення комп’ютерної техніки і телефонів. Хто проводив обшук, на якій підставі вилучили техніку, з документа зрозуміти неможливо.
Де перебуває сам журналіст, як і раніше, невідомо.
Дружина Ігоря Ілляша Катерина Андрєєва є фігуранткою кримінальної справи про організацію дій, що порушують громадський порядок. Їй обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту на 2 місяці, до 20 січня 2021 року.
Правозахисники визнали Катерину Андреєву політичним в’язнем.
Ігор Ільяш і Катерина Андреєва раніше співпрацювали з Радіо Свобода. Зокрема, Андреєва у 2017–2018 роках була авторкою проєкту Радіо Свобода Донбас.Реалії і є співавторкою книги «Білоруський Донбас» про роль білорусів у російсько-українській війні на сході України, уривки з якої друкувало Радіо Свобода.
КДБ Білорусі звинуватив ексопонента Лукашенка в «організації злочинів»
У Білорусі слідче управління Комітету державної безпеки (КДБ) завершило попереднє розслідування кримінальної справи щодо керівників «Білгазпромбанку», повідомляє сайт управління.
Колишній голова правління банку Віктор Бабарико (він же колишній незареєстрований кандидат у президенти Білорусі) названий на сайті слідчого управління КДБ «організатором злочинної діяльності». З тексту повідомлення випливає, що його звинувачують в отриманні хабарів і легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом, «в особливо великому розмірі».
Такі ж звинувачення висунуті шістьом заступникам Бабарика та засновнику компанії «Активлізінг» Віктору Кобякову. Всього у кримінальній справі фігурують, як випливає з повідомлення, вісім людей.
Матеріали кримінальної справи передано обвинуваченим і їхнім захисникам для ознайомлення.
На сайті слідчого управління КДБ Білорусі відзначається, що всі обвинувачені, крім Бабарика, визнали свою провину в інкримінованих злочинах.
Тихановська увійшла до списку 100 найбільш впливових та наснажливих жінок у світі
Британська інформаційна компанія «Бі-Бі-Сі» опублікувала щорічний список найбільш впливових та наснажливих жінок 2020 року.
У списку – серед інших – лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська.
«Світлана Тихановська – колишня кандидатка у президенти Білорусі, де вона очолювала національно-демократичний рух. У серпні 2020 року президент Олександр Лукашенко оголосив про свою переконливу перемогу на виборах. Це спричинило протести у всій країні на тлі поширених заяв про фальсифікацію виборів.
Незабаром після виборів, побоюючись за безпеку своїх дітей, Тихановська виїхала з Білорусі до Литви. Вона далі очолює демократичний рух у вигнанні», – мовиться на сайті «Бі-Бі-Сі», де також наводять цитату Світлани Тихановської:
«Ніколи, ані на мить, не вірте тим, хто каже, що ви слабкі. Ми часто не розуміємо, наскільки ми сильні».
Лукашенко: «Президента Білорусі можна усунути від влади. Це реально»
Захід будує «різні схеми впливу» на білоруську владу і президента, щоб повалити чинний лад у Білорусі, і готовий підключити до цього Росію, заявив 24 листопада Олександр Лукашенко на церемонії вручення вірчих грамот послами іноземних держав.
«Президента Білорусі можна усунути від влади. Це реально. Підказую шлях, він один, інших немає: тільки білоруський народ це зможе зробити на підставі тих законів, які сьогодні існують, і білоруської Конституції. Як бачите, зовсім проста відповідь на всі питання, які розбурхують сьогодні голови західних дипломатів, які несуть службу в Білорусі, і тих, хто сьогодні хвилюється і стурбований цим питанням на Заході, а також наших втікачів», – цитує Лукашенка білоруське держагентство «Белта».
За його словами, «останнім часом західні держави дуже хвилюються з приводу подальшого розвитку Білорусі, дуже переживають і будують різні схеми впливу на білоруську владу і президента з метою повалення чинного ладу. Дійшли до того, що готові підключити до цього процесу Росію, але не знають як».
На зустрічі з послами Лукашенко сказав, що Білорусь зацікавлена «в неконфліктному й ефективному співробітництві з іншими країнами, в тому числі і з західними». При цьому він заявив, що на будь-який тиск, введення санкцій «будуть аналогічні відповіді», і вони «будуть болючі для європейської спільноти насамперед». Які саме це можуть бути «відповіді», Лукашенко не уточнив.
На церемонії вручення вірчих грамот були присутні посли Бангладеш, Ізраїлю, Камбоджі, Китаю, Намібії, Пакистану і Мальтійського ордена. Відомо також, що 25-26 листопада Білорусь із візитом відвідає міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров.
Литва, Латвія й Естонія 23 листопада погодили список санкцій офіційних осіб Білорусі, в ньому – 156 прізвищ. Раніше ці країни вже заборонили в’їзд Олександрові Лукашенку і ще близько 30 білоруським чиновникам, а 25 вересня санкційні списки знову були розширені. Білорусь у відповідь запровадила санкції проти Латвії, Литви й Естонії і склала свій список зі 100 чиновників кожної з цих трьох країн.
Європарламент 26 листопада проведе термінові дебати щодо ситуації в Білорусі, де обговорить порушення прав людини в країні, а також загибель Романа Бондаренка. 2 грудня комітет Європарламенту із закордонних справ планує обговорити події в Білорусі і те, як ЄС може сприяти демократичним змінам у країні.
Незважаючи на протести, що тривають вже чотири місяці, Лукашенко відмовляється йти у відставку.
У Білорусі четвертий місяць тривають масові протести і акції непокори після президентських виборів, які відбулися 9 серпня. Протестувальники вимагають від Олександра Лукашенка припинити насильство з боку силовиків щодо мирних мітингувальників, припинити репресії проти незгодних, випустити всіх політв'язнів і піти у відставку.
Колишній посол України в Білорусі Роман Безсмертний розповів в інтерв’ю телеканалу «Настоящее время», створеному Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», як змінився Лукашенко за час свого президентства і чи є у протестів шанс побудувати відносини і з Росією, і з Заходом:
«Ця людина не може бути самостійною. У нього є господар. Цей господар в Кремлі...
Важливо посилювати тиск на Кремль, що дасть можливість посилювати тиск на Лукашенка і домогтися тим самим допомоги білоруському суспільству...
Акції вже не мирні. Мирними вони були до того моменту, коли загинув Роман Бондаренко...».
Країни Балтії погодили спільний список санкцій проти влади Білорусі, в ньому 156 імен
Уряди Литви, Латвії й Естонії узгодили спільний перелік санкцій проти чиновників Республіки Білорусь.
Список опублікований на сайті Міністерства закордонних справ Естонії. До нього увійшло 156 осіб.
Європейський союз уже запровадив два раунди санкцій, обов’язкових для всіх країн ЄС. Але окремі держави можуть ухвалювати і власні санкційні списки, як це зробили країни Балтії.
Як ЄС, так і національні списки є лише базовими і будуть доповнені як особистими, так і економічними санкціями під час наступного подання списків із обґрунтуванням.
Як пройшов недільний марш у Мінську в новому форматі – фото
Керівництво Радіо Свобода виступило із заявою через арешти 6 співробітників у Білорусі
Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (RFE/RL) засуджує придушення свободи ЗМІ з боку влади Білорусі, в результаті якого шестеро співробітників агентства «БелТА», Білоруської служби Радіо Свобода були засуджені до позбавлення волі від 8 до 15 діб через «адміністративні правопорушення».
«Білоруська влада затримує наших журналістів і багатьох інших репортерів в Білорусі, намагаючись покарати їх за виконання своєї роботи як об’єктивних свідків подій, що відбуваються в країні після виборів. Ця ганебна тактика не завадить нам використовувати всі можливості, щоб повідомляти білоруському народу важливі новини про порушення прав людини, що тривають в країні», – заявила виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода Дейзі Сінделар.
За останні місяці після виборів в Білорусі журналісти в цій країні, зокрема журналісти Радіо Свобода, наражаються на переслідування з боку влади. Під останню хвилю затримань потрапили кореспонденти Радіо Свобода – Андрій Рабчик, Андрій Шавлюга, Ігор Корній, Максим Лаврецький і Юлія Коцька. Троє – Рабчик, Шавлюга і Коцька – були затримані за звинуваченням в участі в несанкціонованій акції, що відбулася 15 листопада. Фактично вони були затримані білоруськими силовиками в готельному номері, коли готувалися до висвітлення маршу протесту біля мінської станції метро «Пушкінська».
Під час підготовки репортажу 15 листопада також був затриманий разом із більш ніж 1200 іншими людьми по всій Білорусі і Ігор Корній. Лаврецького арештували, коли він лише виходив із метро 16 листопада, щоб висвітлити події «Маршу пенсіонерів».
Ці затримання відбулися лише через кілька днів після того, як 12 листопада білоруський суд засудив журналіста Радіо Свобода Олега Груздиловича до 15 діб ув’язнення, визнавши його винним в «участі» у вуличній акції протесту 25 жовтня, події, яку Груздилович висвітлював як репортер.
Консультант Радіо Свобода із соціальних мереж Ігор Лосик також залишається за ґратами, і 23 листопада минає 150-й день його попереднього ув’язнення в Мінську. Відомий блогер Лосик був заарештований 25 червня і звинувачений владою у використанні Telegram-каналу буцімто для «підготовки до порушення громадського порядку» перед виборами. За словами його дружини, Лосика утримують у «нелюдських умовах», і з часу затримання йому не вдалося побачитись з рідними.
Журналісти Радіо Свобода з 2 жовтня змушені працювати без акредитації, бо білоруське МЗС скасувало акредитацію всіх журналістів, які працюють на іноземні ЗМІ в країні. На сьогодні жоден білоруський громадянин, який працює на західні ЗМІ, не пройшов акредитацію за новими процедурами.
Книга «Білоруський Донбас» про роль білорусів у російсько-українській війні на сході України, уривки з якої друкувало Радіо Свобода, вийшла додатковим тиражем. Вона ще більш актуальна, коли її співавторка перебуває за ґратами в Білорусі. Про це розповів Радіо Свобода Олександра Красовицький, директор видавництва «Фоліо».
«Катерина Андреєва, співавторка книги «Білоруський Донбас», – в катівнях Лукашенка за 342-ю статтею. Те, що відбувається в Мінську, нагадує погану пародію на сталінські судилища, схоже на те, що намагалися зробити з Олегом Сенцовим російські кати. Катерина «винна» лише в тому, що багато днів вела стріми про події в Білорусі для своїх громадян і для світової спільноти, фіксуючи злочини незаконного режиму. Звертаюся в український ПЕН-центр для початку публічного захисту журналіста та публіциста», – пояснив Красовицький.
У Білорусі кореспондентці телеканалу «Белсат» Катерині Андреєвій (яка у 2017–2018 роках була авторкою проєкту Радіо Свобоада «Донбас.Реалії») висунули обвинувачення за кримінальною статтею. Її звинувачують в організації та підготовці дій, що грубо порушують громадський порядок. Журналістці обрали запобіжний захід у вигляді двох місяців арешту.
Катерину Андреєву і операторку Дарину Чульцову затримали 15 листопада в квартирі на «Площі змін». Із цієї квартири вони вели стрім про протистояння силовиків і захисників народного меморіалу Романові Бондаренку. При цьому затримання проводив спецназ, який виламав двері. Андреєву і Чульцову засудили до семи діб адміністративного арешту нібито за участь в несанкціонованому масовому заході і непокорі міліції. Крім того, Андреєву оголосили підозрюваною у кримінальній справі. У п’ятницю журналістці офіційно висунули обвинувачення. Щонайменше їй загрожує штраф, щонайбільше – позбавлення волі на три роки.
Про те, що трапилося з журналісткою «Белсату», чоловік заарештованої Катерини Андреєвої Ігор Ілляшов розповів в інтерв’ю телеканалу «Настоящее время», створеному Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».
У Білорусі під час протестних акцій 22 листопада затримали щонайменше 280 протестувальників
У Білорусі під час акцій протесту 22 листопада силовики затримали щонайменше 280 протестувальників. Про це повідомили правозахисні організації.
Масові затримання відбувалися, незважаючи на спробу організаторів акції децентралізувати її, розбивши протестувальників на окремі групи: їх просили зібратися у різних місцях по всій столиці, перш ніж об’єднуватися у більші групи.
Біля однієї зі станцій метро у центрі Мінська силовики застосували проти учасників протесту світлошумові гранати. Офіцери в масках і балаклавах виривали прапори з рук деяких людей в іншому місці. У декількох районах столиці були помічені колони військової техніки.
Приблизно до 20:00 за місцевим часом, «Весна-96» й інша правозахисна група нарахували понад 280 затриманих по всій країні, більшість з них в столиці, але також і в інших містах.
Група добровольців також повідомила, що не менш ніж четверо затриманих вивезли зі столичних відділень міліції на машинах швидкої допомоги.
Антиурядові марші відбулися винеділю також у Гродному, Бобруйську, Волковиську, Смолевичах, Гомелі, Бресті, Пінську, Новополоцьку та інших білоруських містах.
Білорус простояв на колінах у кайданках біля посольства Білорусі в Києві близько 7 годин
Громадянин Білорусі Антон Лукашук, який виїхав зі своєї батьківщини кілька днів тому, 21 листопада близько семи годин стояв на колінах у кайданках перед білоруським посольством у Києві на знак солідарності з репресованими співвітчизниками.
Антон повідомив Радіо Свобода, що його акція мала на меті звернути увагу президента України Володимира Зеленського на беззаконня, яке панує в Білорусі, і попросити його спростити процедуру перебування білоруських громадян в Україні. Тепер білоруси можуть перебувати в Україні 90 днів упродовж шести місяців без реєстрації з можливим продовженням терміну перебування, якщо для цього є підстави.
Антон розповів, що займався комп’ютерною графікою в Білорусі і був змушений виїхати під загрозою можливого кримінального переслідування, оскільки були оприлюднені його персональні дані: він співпрацював з одним із заборонених у Білорусі телеграм-каналів. Зараз він звернувся до польського консульства в Україні щодо отримання гуманітарної візи.
Антон хотів телефоном поговорити з Володимиром Зеленським про порушення прав людини в Білорусі. Але така розмова не відбулася.
Президент України Володимир Зеленський, за офіційними даними, перебуває зараз у лікарні «Феофанія» в Києві, оскільки 9 листопада у нього діагностували COVID-19. Усі свої робочі зустрічі він проводить за допомогою відеозв’язку, а також записує відеоролики, які поширює в соціальних мережах.
Лукашенко шукає шпигунів. Вже виявив «розвідувальні центри» в Україні та Польщі
Олександр Лукашенко звинувачує у сприянні білоруським протестам американські розвідувальні центри, створені в Україні і Польщі. «США – вони під Варшавою центр створили, а зараз у Києві створили. Нехай я би сказав, але ми з росіянами, розвідка наша і російська попрацювали, побачили ці центри. Жодного поляка там немає. Це тільки територія. Там всі американці сидять – розумні, талановиті, здібні люди», – говорить Лукашенко і наголошує, що ці «розвідувальні центри» «розхитують ситуації на всій планеті».
Ніяких доказів своїм словам Лукашенко, звичайно ж, не навів. Але навіщо йому докази? З першого дня після президентських виборів у Республіці Білорусь її президент пояснює протести своїх співвітчизників проти фальсифікації результатів голосування зовнішнім втручанням.
І вибір країн, у яких Лукашенко «розташував» американські розвідувальні центри, також не є випадковим. Польща – країна, яка є членом Європейського союзу і НАТО. І справа не тільки в тому, що влада і суспільство Польщі підтримують протестувальників і виступають проти зухвалих репресій білоруського керівництва. Але і в тому, що Захід зараз став колективним ворогом Олександра Лукашенка. І саме втручанням Заходу він пояснює всі свої проблеми. А Польща – символ Заходу, до того ж країна, в якої особливі приятельські стосунки із Сполученими Штатами. Можна звинуватити не тільки Європейський союз.
А Україна – це взагалі традиційна пропагандистська мішень Лукашенка...
Родина підприємців із Білорусі, яка підтримувала післявиборчі антилукашенківські протести, була змушена виїхати до України через переслідування на батьківщині. Після участі в акції на підтримку протестувальників до закладів родини прийшли чиновники з перевірками, а за кілька днів банк зажадав негайного повернення взятих кредитів. Сім’я фактично втратила бізнес, на створення якого пішло 30 років життя, і опинилася перед загрозою кримінального переслідування в Білорусі. В Україні вони також залишились сам на сам зі своїми проблемами – фінансовими, соціальними… Механізму для підтримки таких людей в державі немає...
Кулеба відреагував «фейспалмом» на заяву Лукашенка
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба відреагував «фейспалмом» на заяву Олександра Лукашенка про те, що проти Білорусі «працюють найпотужніші спецслужби світу», у тому числі США, які «створили центр у Києві».
Кулеба виклав картинку в себе у твіттері, не додавши більше ніяких коментарів.
У Мінську прощаються з убитим Романом Бондаренком, прийшло близько тисячі людей
Близько тисячі жителів Мінська прийшли попрощатися з убитим Романом Бондаренком 20 листопада, передає білоруська служба Радіо Свобода.
Прощання триває у Воскресенській церкві на вулиці Гамарника у північній частині столиці Білорусі.
На початку 12-ї години (за місцевим часом) людей почали впускати в церкву. Черга до неї розтягнулася на кілька сотень метрів – люди потоком йшли вулицею Гамарника, несучи вінки та квіти. Перед прощанням священик сказав, що не знає, чи погодиться сім’я покійного, щоб така велика процесія пішла на кладовище.
Силовиків наразі на прощанні не видно.
Кримінальної справи про вбивство Романа Бондаренка немає. Розгляд справи взяла на себе Генеральна прокуратура.
Білорусь: КДБ затримав журналістку, яка готувала публікацію про загиблого Романа Бондаренка
Увечері 19 листопада в Мінську затримали журналістку порталу Tut.by Катерину Борисевич, яка готувала матеріал про загиблого мінчанина Романа Бондаренка. Про це повідомляють білоруські медіа.
За повідомленням білоруської служби Радіо Свобода, Борисевич відвезли до слідчого ізолятора КДБ Білорусі, завтра її мають допитати, але невідомо, в якому статусі.
Донька Борисевич повідомила виданню Tut.by, що журналістка вийшла в магазин, але згодом повернулася в супроводі силовиків. В квартирі відбувся обшук і вилучили ноутбук. Менш як за годину Борисевич забрали люди в масках.
Портал оприлюднив відео, на якому видно, як жінка виходить із під’їзду свого дому в супроводі людей в цивільному та масках.
Незадовго до цього Генеральна прокуратура Білорусі повідомила про відкриття кримінальної справи щодо лікаря лікарні швидкої допомоги та «іншої особи» за фактами «розкриття лікарської таємниці, яке потягнуло за собою тяжкі наслідки». Йдеться про результати медичного огляду Романа Бондаренка, який помер після викрадення й побиття.
Результати медичного огляду Бондаренка, який вперше опублікував Tut.by, підтверджують, що він прибув до мінської швидкої допомоги абсолютно тверезим – всупереч версії, висловленій владою та особисто Олександром Лукашенко.
Житель Мінська Роман Бондаренко був жорстоко побитий увечері 11 листопада і помер в лікарні на наступний день. З'являється все більше свідчень того, що нападники могли бути пов’язані з правоохоронними органами. Загибель Бондаренка викликала масове обурення, марш його пам’яті 15 листопада в Мінську був розігнаний владою.
У Білорусі взяли під варту четвертого за тиждень співробітника Радіо Свобода
Московський суд у Мінську засудив кореспондентку БелаПАН, авторку Білоруської служби Радіо Свобода Юлію Коцьку до восьми днів арешту за нібито участь у недільній акції протесту 15 листопада, яку вона висвітлювала.
Як передає Білоруська служба Радіо Свобода, Юлія Коцька 15 листопада разом із колегами Андрієм Шавлюгою і Андрієм Рабчиком готувалася до висвітлення маршу протесту біля метро «Пушкінська». За її словами, вона проживала в готелі «Орбіта» з 14 листопада. У той день вона і її колеги з цього номера знімали фото і відео подій на вулиці, але потім прийшли три людини в спортивних костюмах і масках, які викликали поліцію. Вони наказали покласти все обладнання на ліжко і почали обшук. Після цього затриманих вивели через задні двері готелю і передали ОМОНу.
Як розповіла журналістка, в Московському РВВС вона заявила, що не згодна зі складеним на неї протоколом за статтею про «порушення порядку проведення та організації масових заходів». Її звільнили в ніч на 16 листопада.
Юлія Коцька була серед понад 1200 осіб, затриманих спецназом 15 листопада по всій Білорусі.
За повідомленнями Білоруської асоціації журналістів, серед затриманих було щонайменше 18 журналістів, серед яких Юлія Коцька та ще три співробітники Білоруської служби Радіо Свобода, фоторепортер Андрій Шавлюга, оператор Андрій Рабчик та журналіст Ігор Корній. Шавлюгу і Рабчика заарештували на 15 діб за «участь у несанкціонованому мітингу». Корній отримав 10 діб арешту.
Білоруська асоціація журналістів вказує, що в країні від початку виборчої кампанії арешт відбули 75 представників медіа, понад 360 журналістів були затримані під час виконання професійних обов’язків.