У Конгресі США схвалили законопроєкт про підтримку демократії в Білорусі
Палата представників Конгресу США схвалила законопроєкт «Про суверенітет, права людини і демократію в Білорусі» (H.R.8438 – Belarus Democracy, Human Rights, and Sovereignty Act of 2020). Він дозволяє запроваджувати санкції не лише проти білоруських, але і проти російських громадян, які мають стосунок до репресій у Білорусі.
Законопроєкт представив конгресмен-республіканець Крістофер Сміт. Документ підтримали представники обох партій.
Законопроєкт розширює повноваження президента США у питанні щодо запровадження санкцій у зв’язку з фальсифікаціями на виборах президента Білорусі у серпні і порушеннями прав людини в цій країні. При цьому вказується, що санкції можуть бути запроваджені не лише проти громадян Білорусі, а й проти росіян.
«Президент США може запровадити візові санкції проти будь-якого іноземця, який є членом Центральної виборчої комісії Білорусі або брав участь у маніпуляціях на виборах, або щодо урядової особи, відповідальної за переслідування незалежних ЗМІ, або представника Союзної держави (міжнародного утворення, до якого входять Росія і Білорусь), або російського громадянина, який брав значну участь у переслідуванні ЗМІ і порушенні прав людини у зв’язку з політичними репресіями в Білорусі», – мовиться в документі.
Законопроєкт прокоментували у Білорусі. Як повідомляє державна інформаційна агенція країни «БелТА», голова постійної комісії з міжнародних справ Палати представників Національних зборів (нижньої палати парламенту) Білорусі Андрій Савіних заявив, що рішення Палати представників Конгресу США виглядає «дещо безглуздо» на тлі повідомлень про вибори у самих США.
Міністерство закордонних справ Росії повідомило сьогодні, що голова цього відомства Сергій Лавров 25–26 листопада відвідає Мінськ, де, серед іншого, зустрінеться із Олександром Лукашенком.
Із 9 серпня у Білорусі тривають масові протести проти офіційних підсумків президентських виборів і влади Олександра Лукашенка. Москва визнала Лукашенка легітимним президентом Білорусі.
Як повідомляє Управління верховного комісара ООН із прав людини, експерти ООН надзвичайно занепокоєні збільшенням кількості повідомлень про масові затримання, залякування і тортури в Білорусі.
«Вони закликають владу провести розслідування з приводу надмірного використання сили і протизаконного покарання під час мирних протестів», – мовиться у повідомленні.
Ухвалений Палатою представників документ, крім того, закликає провести в Білорусі нові вибори у вільній і справедливій формі відповідно до стандартів ОБСЄ.
Він визнає створену опозицією Координаційну раду законним інститутом для участі в діалозі про мирну передачу влади і не визнає Олександра Лукашенка «законно обраним лідером Білорусі».
Документ встановлює, що США не визнають включення Білорусі до Союзної держави з Росією.
Для того, щоб документ набрав чинності, його повинен схвалити Сенат і підписати президент США.
КДБ Білорусі вніс у терористичний список засновника й ексголовного редактора Nexta
Комітет державної безпеки Білорусі вніс засновника телеграм-каналу Nexta Степана Путила і колишнього головного редактора каналу Романа Протасевича до переліку організацій і фізичних осіб, причетних до терористичної діяльності. Про це повідомляється в оновленому списку відомства.
МЗС Білорусі раніше звернулося до Польщі й закликало в найкоротші терміни видати Путила і Протасевича «з урахуванням суспільної небезпечності їхньої злочинної діяльності».
У відповідь на заяву МЗС Путило вкотре звинуватив Олександра Лукашенка у «фальсифікації виборів, розв’язанні терору проти опозиції і застосуванні сили проти мирних демонстрантів».
Протасевич заявив про готовність добровільно повернутися в Білорусь і здатися силовикам в «обмін на примусове транспортування Лукашенка в Міжнародний суд в Гаазі».
Слідчий комітет Білорусі 5 листопада відкрив кримінальну справу стосовно Путила і Протасевича «у зв’язку зі вчиненням навмисних дій, спрямованих на розпалювання соціальної ворожнечі за ознакою професійної приналежності, що стосується двох професійно-соціумних груп – представників влади та правоохоронців».
Вони перебувають у міждержавному розшуку. За цією частиною статті їм загрожує від п’яти до 12 років позбавлення волі.
Раніше на Путила завели кримінальну справу за підозрою в організації масових заворушень. Покарання за цією статтею передбачає до 15 років позбавлення волі.
Путило заснував канали Nexta і Nexta Live два роки тому. В умовах обмеження інтернету в країні після оголошення результатів президентських виборів ЗМІ Білорусі перейшли на висвітлення подій у телеграм. Канал Nexta є одним з найпопулярніших у країні й активно висвітлює події після виборів, зараз у нього понад 900 тисяч підписників, у Nexta Live – понад 1,7 мільйона.
У жовтні Центральний районний суд Мінська визнав телеграм-канал Nexta Live і логотип Nexta екстремістськими матеріалами.
Заступником голови МВС Білорусі став Карпенков, який розбив двері в кафе, де ховалися демонстранти
Начальник головного управління по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією МВС Білорусі Микола Карпенков призначений заступником міністра внутрішніх справ – командувачем внутрішніх військ, повідомляє пресслужба Олександра Лукашенка.
Силовики цього управління активно беруть участь у жорстких розгонах мирних акцій, а сам уже колишній голова Микола Карпенков відомий тим, що 15 вересня під час маршу він розбив вітрину кафе, в якому ховалися протестувальники. Їх затримали, кафе змушене було закритися.
На початку листопада Карпенков заявив, що «бандитів», які «нападають» на силовиків, вони «живцем брати не будуть».
Попередник Карпенкова на цій посаді Юрій Назаренко обійме посаду першого заступника – начальника міліції громадської безпеки. До цього моменту посада першого заступника міністра внутрішніх справ була закріплена за начальником кримінальної міліції.
Лукашенко пояснив суть перестановок першорядною роллю громадської безпеки. «Виходячи з нашого досвіду, ситуації в країні, останніх подій, ми переконуємося і розуміємо, що і в майбутньому громадська безпека буде найважливішим напрямком роботи для нашої міліції. Ось і всі секрети. Щоб тут не копалися і не думали, що ми якийсь переворот здійснюємо?» – сказав Лукашенко.
Колишніх силовиків він зробив послами:
- колишнього генпрокурора Олександра Конюка відправили послом до Вірменії,
- колишній міністр оборони і держсекретар Ради безпеки Андрій Равков став послом в Азербайджані,
- колишній голова митного комітету Юрій Сенько став послом у Китаї.
Міністри ЄС домовилися запровадити третій пакет санкцій проти Білорусі
Рада Європейського союзу із закордонних справ 19 листопада домовилася про продовження роботи над запровадженням третього пакету санкцій проти Білорусі, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
«Міністри закордонних справ ЄС щойно погодилися рухатися далі в питанні третього пакету санкцій проти Білорусі. Ймовірно, він буде фіналізований до кінця листопада – початку грудня і включатиме як фізичних осіб, так і організації», – написав він у твіттері.
Про готовність запровадити санкції в Євросоюзі заявили 13 листопада. За словами кореспондента Радіо Свобода, загибель білоруса Романа Бондаренка, який помер після побиття, прискорило процес.
Євросоюз вже запровадив санкції проти 55 білоруських чиновників і силовиків, включаючи Олександра Лукашенка. Їм заборонять в’їзд до Євросоюзу, їхні активи будуть заморожені.
МЗС Білорусі після першого пакету санкцій заявило про санкції у відповідь проти ЄС, при цьому вказало, що не розкриватиме їх «у відповідності до сформованої цивілізованої дипломатичної практики».
Прокуратура Білорусі попередила священників, які критикували владу за знищення меморіалу Бондаренка
Генпрокуратура Білорусі винесла офіційні попередження про неприпустимість порушення закону двом представникам найбільших релігійних конфесій – через їхні критичні висловлювання про демонтаж представниками влади народного меморіалу вбитому в Мінську Романові Бондаренку.
Попередження винесені єпископу Мінсько-Могилівської архієпархії Римо-католицької церкви Юрію Кособуцькому та речнику Білоруської православної церкви (екзархат РПЦ) Сергію Лепіну. Прокуратура відреагувала на їхні висловлювання після критики Олександра Лукашенка на адресу священнослужителів.
Після того, як 15 листопада співробітники правоохоронних органів зруйнували народний меморіал на місці затримання Бондаренка, Кособуцький і Лепін висловили в соцмережах обурення цим. Католицький єпископ назвав руйнування меморіалу «спробою знищити все те благородне, чисте, світле, що є в наших людях», а речник БПЦ назвав дії співробітників правоохоронних органів «знущанням із портретів убієнного, квітів у його пам’ять, сатанинським нехтуванням лампад і іконок». Лукашенко назвав ці заяви знущальними і доручив генпрокурору розібратися з ними. Він також сказав, що «народні меморіали» в містах Білорусі створюють спеціально, щоб розпалити громадянську війну.
У повідомленні Генпрокуратури йдеться, що заяви священників «свідомо підвищують рівень напруженості в суспільстві, розпалюють ненависть до представників органів державної влади», «спонукають громадян до агресії». «Права на виконання державних функцій, надання правової оцінки правомірності дій посадових осіб і громадян делеговано уповноваженим державним органам... подібні повноваження релігійним організаціям не надані», – йдеться в заяві.
Житель Мінська Роман Бондаренко був жорстоко побитий увечері 11 листопада і помер в лікарні на наступний день. З'являється все більше свідчень того, що нападники могли бути пов’язані з правоохоронними органами. Загибель Бондаренка викликала масове обурення, марш його пам’яті 15 листопада в Мінську був розігнаний владою.
Ліга чемпіонів: «Динамо» прийматиме «Барселону» без глядачів
Матч групового етапу Ліги чемпіонів між київським «Динамо» та іспанською «Барселоною», який відбудеться 24 листопада на НСК «Олімпійський», проходитиме без глядачів. Про це повідомили у столичному клубі.
«Усі оголошення про продаж квитків, організацію туристичних поїздок на матч, тощо є шахрайством та обманом», – мовиться у повідомленні.
У «Динамо» нагадали, що у Києві через епідемічну ситуацію продовжують діяти обмеження на проведення масових заходів. «Міністерство охорони здоров’я України вважає неможливим залучення глядачів на матч «Динамо» – «Барселона», – зазначили у клубі.
У Палаті представників Конгресу США обговорять санкції проти режиму Лукашенка
Палата представників Конгресу США у середу, як очікується, обговорить законопроєкт під назвою «Акт про демократію, права людини та суверенітет Білорусі», внесений раніше конгресменом-республіканцем Крістофером Смітом і підтриманий представниками обох партій.
Законопроєкт, як пише його автор, базується на висновках, яких дійшли доповідачі ОБСЄ. Відповідно до них вибори у Білорусі 9 серпня були сфальсифіковані на користь Олександра Лукашенка, а після виборів влада вдалася до масового насильства, щоб придушити акції протесту.
Законопроєкт передбачає запровадження санкцій проти білоруських офіційних осіб, відповідальних за придушення протестів, а також проти російських громадян, причетних до цього.
У законопроєкті також міститься заклик до нових виборів в Білорусі, опозиційна Координаційна рада офіційно визнається легітимним інститутом, який повинен брати участь у переговорах про мирний перехід влади. Також у документі зазначається, що Сполучені Штати не визнають гіпотетичний союз Білорусі з Росією як єдиної держави. Також у документі йдеться про необхідність підтримки громадянського суспільства, незалежних ЗМІ та IT-сектору в Білорусі.
Якщо документ буде схвалений Палатою представників, його ще повинен буде схвалити Сенат і підписати президент.
Раніше Євросоюз запровадив санкції проти більш ніж 40 білоруських діячів, включаючи Лукашенка. У США санкції проти Лукашенка і низки інших осіб діяли і до виборів 9 серпня. У жовтні санкційний список розширили.
Колишня суперниця Лукашенка на виборах, опозиційний лідер Світлана Тихановська останнім часом почала закликати країни Заходу до санкцій проти білоруських держпідприємств, керівництво яких придушує страйковий рух в країні. Поки секторальні санкції проти білоруської економіки не запроваджували.
У Білорусі журналісту Радіо Свобода Ігорю Корнію присудили 10 діб арешту
Журналіст білоруської служби Радіо Свобода Ігор Корній отримав 10 діб арешту. Про це його родина і колеги дізналися зі списків ув’язнених, які перебувають в ізоляторі в місті Жодіно. Весь цей час вони шукали його по судах.
Ігоря Корнія разом із дружиною Інною затримали 15 листопада в Мінську. Інну відпустили вранці наступного дня, що сталося з Ігорем, ніхто не знав.
Всього цього дня в Білорусі силовики затримали понад 1200 людей.
Ігор Корній працює в журналістиці понад 30 років, 20 років працює в Білоруській службі Радіо Свобода, є членом Білоруської асоціації журналістів (БАЖ).
У в’язницях Білорусі станом на 18 листопада перебувають 20 журналістів. З початку виборчої кампанії в країні арешт відбули 75 представників медіа, понад 360 журналістів були затримані під час виконання їхніх професійних обов’язків, повідомляє БАЖ.
США, Євросоюз, Велика Британія і Швейцарія виступили у вівторок із спільною заявою з приводу ситуації в Білорусі і закликали владу Білорусі негайно припинити насильство проти власного народу і звільнити несправедливо затриманих.
«Ми засуджуємо дедалі більше застосування насильства і порушення прав людини і громадянських прав у Білорусі після шахрайських виборів 9 серпня 2020 року. Число арештів учасників мирних протестних акцій наближається до 30000. Кількість політично мотивованих кримінальних справ досягає 900. Перелік політично мотивованих кримінальних справ продовжує зростати і вже налічує 100 імен. Немає причин вважати, що влада розслідує тисячі повідомлень з початку серпня про жорстокість з боку поліції і про вбивства протестувальників, включно з Романом Бондаренком», – мовиться у заяві.
Заява відзначає, що США, ЄС, Велика Британія і Швейцарія готові сприяти інклюзивному національному діалогові в Білорусі, з тим, щоб відповідально вирішити нинішню кризу, гарантувавши суверенітет і незалежність Білорусі, так само як і її майбутнє – безпечне, демократичне і засноване на процвітанні.
У той же день лідер білоруської опозиції Світлана Тихановська закликала європейські країни запровадити адресні економічні санкції щодо близького оточення Олександра Лукашенка на тлі ескалації насильства проти протестувальників.
Слідчий комітет Білорусі відмовився порушувати справу про застосування насильства на мітингу
Слідчий комітет Білорусі відповів на заяву Міжнародного комітету з розслідування катувань про порушення кримінальної справи за фактами застосування насильства та спецзасобів стосовно учасників Маршу народовладдя 8 листопада. Про це повідомляє громадське об’єднання «Правова ініціатива».
У відповіді відзначається, що в заяві правозахисників «відсутні відомості про конкретні злочини (зокрема, про конкретних осіб, щодо яких співробітниками правоохоронних органів застосовувалася фізична сила і спеціальні засоби, про конкретне місце і часу подій тощо)». А саме звернення, на думку слідчих, «має абстрактний характер».
У зв'язку з цим «підстав для проведення Слідчим комітетом перевірок і ухвалення рішень в порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом Республіки Білорусь, по цій заявці немає», зазначається у відповіді відомства.
Правозахисники відзначають, що заява не могла мати «абстрактного характеру», оскільки в ній були вказані посилання на 13 конкретних відео в засобах інформації і телеграм-каналах, які свідчать про протиправне використання спецзасобів щодо мирних демонстрантів.
«Той факт, що Слідчий комітет самоусувається і не порушує кримінальні справи за заявою правозахисників, мотивуючи відмову відсутністю конкретних потерпілих і конкретних місць події, лише підтверджує політичне небажання розслідувати порушення закону. Встановити місце події і потерпілих не так складно, як здається, адже встановлюють же слідчі органи особи демонстрантів, щоб взяти їх під варту», – наголосили в «Правовій ініціативі».
Акцію 8 листопада назвали Маршем народовладдя. На вулиці в Мінську вийшли кілька тисяч людей, але силовики не дали їм провести повноцінну акцію протесту: людей затримували і оточували, щоб не дати їм об’єднатися в колони.
Затримання в центрі столиці Білорусі розпочалися вранці і тривали майже до ночі. Затримана була понад тисяча людей, їх годинами тримали з піднятими руками на вулиці біля стіни, розпорошували в них газ, били і принижували.
За більш ніж три місяці протестів в Білорусі через ізолятори пройшли понад 26 тисяч осіб. Загальна кількість затриманих збільшується після кожного недільного маршу. Учасників акцій кидають до ізоляторів у провулку Окрестіна в Мінську, в містах Жодіно і Барановичі, де вони чекають суду, а пізніше, як правило, і відбувають добу адміністративного арешту. В ізоляторі на Окрестіна силовики жорстоко катували і били людей, затриманих після президентських виборів. У серпні рідні цілодобово стояли біля ізолятора, щоб хоч щось дізнатися про долю своїх близьких. Черги з рідних, затриманих на акціях, залишаються і нині: щочетверга сотні людей приходять до ізолятора, щоб спробувати передати передачу своїм рідним. Але навіть якщо і відстояти чергу в кілька годин, немає ніякої гарантії, що близька людина отримає їжу і особисті речі. Про те, як рідні затриманих годинами стоять біля стін ізолятора, в сюжеті Романа Васюковича – мінського кореспондента телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».
Засновник і колишній головний редактор телеграм-каналу Nexta Степан Путило і Роман Протасевич відповіли на запит влади Білорусі про їхню видачу з Польщі. Напередодні Мінськ закликав Варшаву видати Білорусі засновників Nexta «з урахуванням особливої небезпеки їхньої злочинної діяльності».
У відеозверненні Путило вкотре звинуватив Лукашенка у «фальсифікації виборів, розв’язанні терору проти опозиції і застосуванні сили проти мирних демонстрантів».
Колишній головний редактор Nexta Роман Протасевич також зробив офіційну заяву у зв’язку зі зверненням Мінська і назвав умову повернення в Білорусь.
«Заявляю про готовність добровільно повернутися в Білорусь і здатися силовикам в обмін на примусове транспортування [Олександра] Лукашенка в Міжнародний суд у Гаазі», – написав він у твіттері.
16 листопада МЗС Білорусі звернулося до Варшави і закликало у найкоротші терміни видати засновника телеграм-каналу Nexta Степана Путила і колишнього головного редактора Романа Протасевича. Путило зараз живе в Польщі.
Слідчий комітет Білорусі 5 листопада відкрив кримінальну справу стосовно Путила і Протасевича «у зв’язку зі вчиненням навмисних дій, спрямованих на розпалювання соціальної ворожнечі за ознакою професійної приналежності, що стосується двох професійно-соціумних груп – представників влади та правоохоронців».
Вони перебувають у міждержавному розшуку. За цією частиною статті їм загрожує від п’яти до 12 років позбавлення волі.
Раніше на Путила завели кримінальну справу за підозрою в організації масових заворушень. Покарання за цією статтею передбачає до 15 років позбавлення волі.
Путило заснував канали Nexta і Nexta Live два роки тому. В умовах обмеження інтернету в країні після оголошення результатів президентських виборів ЗМІ Білорусі перейшли на висвітлення подій у телеграм. Канал Nexta є одним з найпопулярніших у країні й активно висвітлює події після виборів, зараз у нього понад 900 тисяч підписників, у Nexta Live – понад 1,7 мільйона.
У жовтні Центральний районний суд Мінська визнав телеграм-канал Nexta Live і логотип Nexta екстремістськими матеріалами.
У Білорусі затримані журналісти засуджені до тривалих арештів
У Білорусі проходять судові розгляди у справах затриманих під час акцій протесту на минулому тижні.
Серед обвинувачених – журналісти. За інформацією білоруської служби Радіо Свобода, наразі за ґратами залишаються 24 журналіста. До 15 діб арешту в понеділок засудили затриманого в неділю у Мінську Андрія Рабчика. 13 діб ув’язнення за статтею про порушення порядку організації або проведення масових заходів дали редактору відділу спецпроектів порталу Tut.By Марії Яромі. Вирок їй виніс суд Центрального району Мінську. Ярому затримали в п’ятницю, 13 листопада, коли в Мінську відбувалися ланцюги солідарності у пам’ять про Романа Бондаренка. На слуханнях Ярома вину не визнала.
Невідомим досі залишається місцезнаходження затриманого в Мінську 15 листопада разом з дружиною кореспондента білоруської служби Радіо Свобода Ігоря Карнєєва.
За даними білоруського правозахисного центру «Весна», на протестах проти режиму Олександра Лукашенка у неділю по всій країні були затримані понад 1100 людей.
ЄС цього тижня може розглянути третій пакет санкцій проти Білорусі
Рада Європейського союзу із закордонних справ планує 19 листопада схвалити третій пакет санкцій проти Білорусі, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
«Міністри закордонних справ ЄС мають намір погодити третій пакет санкцій проти Білорусі в четвер під час відеоконференції», – написав він у твіттері.
Про готовність запровадити санкції в Євросоюзі заявили 13 листопада. За словами кореспондента Радіо Свобода, загибель білоруса Романа Бондаренка, який помер після побиття, прискорило процес.
На протестах у Білорусі затримали майже 1200 людей – правозахисники
На протестних акціях у Білорусі 15 листопада були затримані 1192 людини. Такі оновлені дані вранці 16 листопада навів правозахисний центр «Весна».
Це найбільше число затримань за один день від початку протестів. Загалом від серпня, за даними «Весни», затримали понад 25 тисяч людей.
За інформацією Білоруської асоціації журналістів, 15 листопада у відділення міліції доставили і щонайменше 23 співробітників ЗМІ, зокрема чотирьох авторів Радіо Свобода.
За даними правозахисників, більшість затримань відбувалися в Мінську, де силовики у чорному застосували сльозогінний газ і світлошумові гранати, щоб розігнати тисячі демонстрантів.
Двох людей побили силовики у масках всередині продуктового магазину.
Також людей затримували в інших містах: Гомелі, Гродні, Могилеві, Бресті, Новополоцьку.
100 днів революції в Білорусі. Цифри
Минуло 100 днів після президентських виборів у Білорусі, які відбулися 9 серпня. Відтоді у цій країні тривають найбільші в історії незалежної Білорусі акції протесту. Політологи називають цей рух опору революцією. Білоруська служба Радіо Свобода підсумувала, що сталося за цей час.
Жертви опору
За увесь час протестів за різних обставин загинули щонайменше чотири людини. При цьому влада та керівництво МВС ніколи не визнавали, що люди загинули від рук силовиків. Зараз цих людей вважають жертвами протестів:
- Олександр Тарайковський, 34 роки, Мінськ, застрелений на вулиці Притицького
- Олександр Віхор, 25 років, Гомель, помер після побиття в міліції
- Геннадій Шутов, 43 роки, Брест, застрелений
- Роман Бондаренко, 31 рік, Мінськ, побитий до непритомності, помер в лікарні
Обставини смерті ще кількох людей невідомі. Їхні родичі та друзі вважають, що їх могли вбити під час протестів.
- Микиту Кривцова, 28 років, Жодино, знайшли повішеним
- Олександра Демидова, 25 років, Боровляни, знайшли мертвим
- Костянтин Шишмаков, 29 років, Вовковиськ, вчинив самогубство
- Артема Порукова, 19 років, Мінськ, збив автомобіль
Переслідування протестувальників
Офіційної інформації про загальну кількість затриманих, засуджених та побитих немає. Але Народне антикризове керівництво оприлюднило таку статистику із внутрішньої доповіді МВС:
- 25 800 затриманих
- 24 000 адміністративних протоколів (штрафи чи арешти)
- 4 000 заяв про насильство з боку силовиків
- 900 кримінальних справ (за даними правозахисної організації «Весна»)
Більше – тут
«Я виходжу». На акціях пам’яті Романа Бондаренка в Білорусі затримали понад 1000 людей
Білоруські силовики затримали понад тисячу людей під час акцій протесту 15 листопада, що відбувалися під гаслом «Я виходжу». Про це свідчать дані правозахисного центру «Весна».
За даними правозахисників, більшість затримань відбувалися в Мінську, де силовики у чорному застосували сльозогінний газ і світлошумові гранати, щоб розігнати тисячі демонстрантів.
Двох людей побили силовики у масках всередині продуктового магазину.
Також людей затримували в інших містах: Гомелі, Гродні, Могилеві, Бресті, Новополоцьку.
За даними асоціації журналістів Білорусі, серед затриманих – щонайменше 18 представників ЗМІ, із них – четверо авторів білоруської служби Радіо Свобода.
«Я виходжу» – останні слова, які перед смертю надіслав друзям у месенджері Роман Бондаренко, якого жорстоко побили невідомі в масках на так званій «площі Змін» у Мінську 11 листопада.
Через кілька годин після інциденту міліція привезла Бондаренка до лікарні, де він уже не вийшов зі стану коми, його смерть лікарі констатували ввечері 12 листопада.
Білорусь: правозахисники повідомляють вже про понад 900 затриманих
Кількість затриманих учасників акцій протесту в Білорусі 15 листопада зросла до щонайменше 930, повідомляє правозахисна організація «Весна».
Здебільшого затримання відбувалися в Мінську, де силовики у чорному застосували сльозогінний газ і світлошумові гранати, щоб розігнати тисячі демонстрантів.
Також людей затримували в інших містах: Гомелі, Гродні, Могилеві, Бресті, Новополоцьку.
За даними асоціації журналістів Білорусі, серед затриманих – щонайменше 18 представників ЗМІ.
99 днів протестів у Білорусі: силовики «зачистили» «Площу змін» у Мінську (відео)
Білоруські силовики розігнали на так званій «Площі змін» у Мінську народний меморіал Романові Бондаренку, 31-річному мінчанину, який був забитий до смерті раніше цього тижня. За даними правозахисників із центру «Весна», число затриманих сягнуло понад 580 людей. Протести в Білорусі розпочалися 9 серпня, одразу після президентських виборів. Учасники протестів вважають вибори сфальсифікованими. ЦВК Білорусі оголосила переможцем Олександра Лукашенка, який керує країною з 1994 року. (Відео Reuters)
Силовики затримали 580 учасників протестів у Білорусі – правозахисники
У Білорусі 15 листопада міліція затримала 580 учасників акцій протесту, повідомляє правозахисна організація «Весна».
Здебільшого затримання відбуваються в Мінську, де силовики у чорному застосували сльозогінний газ і світлошумові гранати, щоб розігнати тисячі демонстрантів.
Затримання відбуваються також в інших містах: Гомелі, Гродні, Могилеві, Бресті.